ІІ Царів 21

¹ Було Манассії 20 років, як став царем, і царював він 55 років у Єрусалимі. Мати його звалась Хефціва.

² Він чинив те, що Господеві було не довподоби, перейняв гидоти тих народів, що їх Господь прогнав перед синами Ізраїля.

³ Він відбудував знов узвишшя, що батько його Єзекія зруйнував був, поставив жертовник Ваалові, зробив Ашеру, як робив Ахав, ізраїльський цар, і поклонявся усьому військові небесному, і служив йому.

⁴ Спорудив також жертовники й у Господньому храмі, що про нього Господь сказав: «В Єрусалимі покладу моє ім’я.»

⁵ Побудував в обох дворах Господнього храму жертовники всьому війську небесному.

⁶ І провів сина свого через вогонь, і ворожив та віщував, і позаводив викликачів мертвих та знахурів; багато поганого чинив перед Господом, викликаючи його гнів.

⁷ Поставив тесаного боввана Ашери, що його зробив у храмі, що про нього говорив Господь Давидові й його синові Соломонові: «В цьому храмі й у Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім’я навіки.

⁸ Я не допущу більше, щоб нога Ізраїля блукала далеко від землі, яку я дав батькам їхнім, аби тільки вони дбали, щоб чинити, як я повелів їм, за законом, що заповідав їм слуга мій Мойсей.»

⁹ Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що вони чинили гірше, ніж ті народи, що Господь вигубив був перед синами Ізраїля.

¹⁰ Тоді Господь промовив через своїх слуг пророків:

¹¹ «За те, що Манассія, юдейський цар, чинив такі гидоти, коїв понад усе те, що виробляли аморії, які були перед ним, і ввів у гріх своїми бовванами й Юду,

¹² за те, — так говорить Господь, Бог Ізраїля, — я наведу на Єрусалим і на Юду таке лихо, що у кожного, хто про те почує, дзвенітиме в обох вухах.

¹³ Я протягну над Єрусалимом такий самий шнур, як над Самарією; таку саму вагу, як над домом Ахава. Я витру Єрусалим так, як витирають полумисок і, витерши, перевертають.

¹⁴ Я відкину останок мого спадкоємства й видам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть здобиччю й лупом усіх своїх ворогів

¹⁵ за те, що чинили зло в моїх очах і гнівили мене, з того часу, як їхні батьки вийшли з Єгипту аж по цей день.»

¹⁶ Манассія пролив також дуже багато безвинної крови, так що сповнив нею Єрусалим від краю до краю, окрім тих гріхів, у які він увів Юду — чинити зло в очах Господніх.

¹⁷ Решта дій Манассії, усе, що він чинив, гріхи, яких він допустився, записані у літописній книзі юдейських царів.

¹⁸ І спочив Манассія із своїми батьками, і поховали його в саду при його палаці, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Амон.

¹⁹ Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Мешул-лемет, дочка Харуца, з Йотви.

²⁰ Він чинив те, що Господеві було не довподоби, як чинив батько його Манассія,

²¹ і ходив в усьому дорогою, якою ходив його батько, і служив бовванам, яким служив його батько, і поклонявся їм.

²² Він покинув Господа, Бога своїх предків, і не ходив Господньою дорогою.

²³ Слуги Амона змовились проти нього й убили царя в його палаці.

²⁴ Люди ж повбивали усіх тих, що були змовились проти царя Амона, й на місце його настановили царем його сина Йосію.

²⁵ Решта дій Амона, що він чинив, записані у літописній книзі юдейських царів.

²⁶ І поховали його в його гробі, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Йосія.