Psalmi 9

VULGATA	Біблія
1 In finem, pro occultis filii. Psalmus David.	1 Провідникові хору. На мелодію «Мут лаббен».
2 Confitebor tibi, Domine, in toto corde meo ; narrabo omnia mirabilia tua.	2 Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.
3 Lætabor et exsultabo in te ; psallam nomini tuo, Altissime.	3 Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім’я твоє, Всевишній.
4 In convertendo inimicum meum retrorsum ; infirmabuntur, et peribunt a facie tua.	4 Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.
5 Quoniam fecisti judicium meum et causam meam ; sedisti super thronum, qui judicas justitiam.	5 Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.
6 Increpasti gentes, et periit impius : nomen eorum delesti in æternum, et in sæculum sæculi.	6 Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім’я стер ти навік-віки.
7 Inimici defecerunt frameæ in finem, et civitates eorum destruxisti. Periit memoria eorum cum sonitu ;	7 Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам’ять по них пропала.
8 et Dominus in æternum permanet. Paravit in judicio thronum suum,	8 А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.
9 et ipse judicabit orbem terræ in æquitate : judicabit populos in justitia.	9 І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.
10 Et factus est Dominus refugium pauperi ; adjutor in opportunitatibus, in tribulatione.	10 Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.
11 Et sperent in te qui noverunt nomen tuum, quoniam non dereliquisti quærentes te, Domine.	11 І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім’я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.
12 Psallite Domino qui habitat in Sion ; annuntiate inter gentes studia ejus :	12 Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.
13 quoniam requirens sanguinem eorum recordatus est ; non est oblitus clamorem pauperum.	13 Бо месник крови їх пам’ятає, і не забув він крику вбогих.
14 Miserere mei, Domine : vide humilitatem meam de inimicis meis,	14 Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,
15 qui exaltas me de portis mortis, ut annuntiem omnes laudationes tuas in portis filiæ Sion :	15 щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням.
16 exultabo in salutari tuo. Infixæ sunt gentes in interitu quem fecerunt ; in laqueo isto quem absconderunt comprehensus est pes eorum.	16 Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.
17 Cognoscetur Dominus judicia faciens ; in operibus manuum suarum comprehensus est peccator.	17 Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.
18 Convertantur peccatores in infernum, omnes gentes quæ obliviscuntur Deum.	18 Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.
19 Quoniam non in finem oblivio erit pauperis ; patientia pauperum non peribit in finem.	19 Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих.
20 Exsurge, Domine ; non confortetur homo : judicentur gentes in conspectu tuo.	20 Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.
21 Constitue, Domine, legislatorem super eos, ut sciant gentes quoniam homines sunt.	21 Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони — люди.
22 Ut quid, Domine, recessisti longe ; despicis in opportunitatibus, in tribulatione ?
23 Dum superbit impius, incenditur pauper : comprehenduntur in consiliis quibus cogitant.
24 Quoniam laudatur peccator in desideriis animæ suæ, et iniquus benedicitur.
25 Exacerbavit Dominum peccator : secundum multitudinem iræ suæ, non quæret.
26 Non est Deus in conspectu ejus ; inquinatæ sunt viæ illius in omni tempore. Auferuntur judicia tua a facie ejus ; omnium inimicorum suorum dominabitur.
27 Dixit enim in corde suo : Non movebor a generatione in generationem, sine malo.
28 Cujus maledictione os plenum est, et amaritudine, et dolo ; sub lingua ejus labor et dolor.
29 Sedet in insidiis cum divitibus in occultis, ut interficiat innocentem.
30 Oculi ejus in pauperem respiciunt ; insidiatur in abscondito, quasi leo in spelunca sua. Insidiatur ut rapiat pauperem ; rapere pauperem dum attrahit eum.
31 In laqueo suo humiliabit eum ; inclinabit se, et cadet cum dominatus fuerit pauperum.
32 Dixit enim in corde suo : Oblitus est Deus ; avertit faciem suam, ne videat in finem.
33 Exsurge, Domine Deus, exaltetur manus tua ; ne obliviscaris pauperum.
34 Propter quid irritavit impius Deum ? dixit enim in corde suo : Non requiret.
35 Vides, quoniam tu laborem et dolorem consideras, ut tradas eos in manus tuas. Tibi derelictus est pauper ; orphano tu eris adjutor.
36 Contere brachium peccatoris et maligni ; quæretur peccatum illius, et non invenietur.
37 Dominus regnabit in æternum, et in sæculum sæculi ; peribitis, gentes, de terra illius.
38 Desiderium pauperum exaudivit Dominus ; præparationem cordis eorum audivit auris tua :
39 judicare pupillo et humili, ut non apponat ultra magnificare se homo super terram.