Secondo libro dei Re 4

BIBBIA TINTORI	Біблія
1 Una donna delle mogli dei profeti si raccomandava ad Eliseo, dicendo: « Il tuo servo, mio marito, è morto, e tu sai se il tuo servo temeva il Signore; or ecco è venuto un creditore a prendere i miei due figli per farli suoi servi ».	1 Одна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: «Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.»
2 Eliseo le disse: « Che vuoi che ti faccia? Dimmi, che hai in casa tua? » Essa rispose: « Io tua serva, in casa mia non ho niente eccetto un po' d'olio per ungermi ».	2 Єлисей сказав їй: «Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?» Вона ж на те: «Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.»
3 Egli le disse: « Va a chieder in prestito dai tuoi vicini dei vasi vuoti, e non pochi;	3 А він їй: «Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало!
4 poi, rientrata che sarai, chiudi la tua porta, e, stando dentro con i tuoi figli, versa quell'olio in tutti quei vasi, e quelli pieni mettili da parte ».	4 Тоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.»
5 La donna se ne andò, e chiuse la porta dietro a sè e ai suoi figli: essi le presentavano i vasi, ed essa versava.	5 Пішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала.
6 Quando i vasi furon pieni, disse ad uno dei suoi figli: « Portami un altro vaso ». Ma quello rispose: « Non ce n'è più ». E l'olio si fermò.	6 А як посуди були повні, каже своєму синові: «Подай мені ще посуд.» Той їй: «Нема вже більш посуду.» І не текло більш олії.
7 Allora essa andò a riferire all'uomo di Dio, il quale disse: « Va a vendere l'olio e paga il tuo creditore, e tu e i tuoi figli vivete del rimanente ».	7 Пішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: «Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.»
8 Un giorno Eliseo passava per Sunam, ove era una ricca donna che lo trattenne a mangiare. Siccome ci passava spesso di lì, andava da lei a mangiare.	8 Одного дня, коли Єлисей проходив через Шунам, якась багата жінка, що там жила, принукала його щось з’їсти. І так щоразу, як іде було проз, заверне туди підживитись.
9 Essa disse a suo marito: « Vedo bene che è un santo uomo di Dio colui che passa spesso da noi;	9 І каже вона раз своєму чоловікові: «Я певна, що цей Божий чоловік, що попри нас завжди проходить, свята людина.
10 facciamogli adunque una piccola stanza con un letto, una tavola, una seggiola e un candeliere, affinchè , venendo da noi, vi possa dimorare ».	10 Тож збудуймо невеличку верхню світлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільця й каганець, щоб він, як зайде колись, міг там притулитись.»
11 Così un giorno Eliseo, ritornato, andò nella stanza e vi si riposò.	11 Одного дня прийшов він і зайшов у верхню світлицю та й спочивав там.
12 E disse a Giezi suo servo: « Chiama questa Sunamite ». Giezi la chiamò ed essa si presentò a lui,	12 І сказав своєму слузі Гехазі: «Поклич но сюди тую шунамійку.» Той покликав, і вона стала перед ним.
13 che disse al suo servo: « Dille: ecco, tu ci hai serviti in tutto con ogni cura; che vuoi che io ti faccia? Hai qualche affare, e vuoi che ne parli al re, o al capo dell'esercito? » Essa rispose: « Io abito in mezzo al mio popolo ».	13 Єлисей мовив до нього: «Скажи їй: Оце ти так горливо дбаєш про нас. Що хочеш, щоб я зробив для тебе? Може щось сказати за тебе цареві або начальникові над військом?» Та вона відповіла: «Я живу собі серед мого народу!»
14 Eliseo disse: « Che vuole adunque che le faccia? » Giezi rispose: « Non t'affannare a cercarlo: essa non ha figli, e suo marito è vecchio ».	14 Спитав він: «Що ж би таке їй зробити?» Гехазі відповів: «Та ось сина нема у неї, чоловік же її старий.»
15 Eliseo ordinò di chiamarla, ed essa, chiamata che fu, si fermò alla porta.	15 Єлисей сказав: «Поклич її.» Той покликав, і стала вона на дверях.
16 Eliseo le disse: « In questo tempo, in questa stessa ora, se sarai in vita, avrai nel seno un figlio ». Essa rispose: « Non voler, te ne prego, o signor mio, o uomo di Dio, non voler ingannare la tua serva ».	16 І сказав Єлисей: «Через рік о цій порі пригортатимеш сина.» Вона ж каже: «Ні, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй твоєї слугині!»
17 La donna concepì e partorì un figlio nel tempo e nell'ora detta da Eliseo.	17 Але зачала жінка й вродила своєчасно сина, як раз о ту пору, коли Єлисей сказав їй.
18 Il fanciullo divenne adulto; ma un giorno, essendo andato a trovare suo padre dai mietitori,	18 Як же хлопчик підріс, пішов одного дня до батька до женців,
19 disse a suo padre: «Mi duole il capo, mi duole il capo! » Il padre disse ad un servo: « Prendilo e menalo a sua madre ».	19 і кволиться батькові: «Ой голова моя, голова моя!» Той же сказав слузі: «Одведи його до матері.»
20 Avendolo quello preso e condotto a sua madre, essa se lo tenne sulle ginocchia fino al mezzogiorno; ma egli morì.	20 Взяв він хлоп’я та й одвів до матері. І сиділо воно аж до полудня на колінах у неї, і вмерло.
21 Essa allora salì, e lo pose sul letto dell'uomo di Dio, e, chiusa la porta, uscì,	21 Тоді пішла вона нагору, поклала його у Божого чоловіка на ліжку, зачинила двері й вийшла;
22 Chiamò suo marito e gli disse: « Manda, te ne scongiuro, con me uno dei servi con un'asina, ch'io possa correre dall'uomo di Dio e tornare ».	22 покликала свого чоловіка та й каже: «Пришли мені котрогось із слуг з ослицею; поїду притьмом до Божого чоловіка, а тоді повернусь.»
23 Egli le disse: « Perchè vuoi andare a trovarlo? Non è oggi il primo del mese, e non è sabato ». Essa rispose: « Bisogna che vada ».	23 Він же каже: «Чого тобі йти до нього? Хіба сьогодні новомісяччя чи субота?» Та вона відповіла: «Бувай мені здоров!»
24 E sellata l'asina, essa disse al servo: « Conducimi e fa presto, non mi far trattenere nel cammino e fa quello che ti ordino ».	24 Осідлавши ослицю, сказала слузі: «Рушай небарно! Та не зупиняйся в дорозі, хібащо тоді, як тобі скажу.»
25 Essa adunque partì e andò dall'uomo di Dio sul monte Carmelo. L'uomo di Dio, avendola vista da lontano, disse a Giezi suo servo: « Ecco quella Sunamite:	25 Поїхала вона й прибула до Божого чоловіка на Кармель-гору. Як же побачив її Божий чоловік здалека, сказав своєму слузі Гехазі: «Та це ж шунамійка!
26 va ad incontrarla e dille: State bene tu, il tuo marito e il tuo figlio? » Essa rispose: « Bene ».	26 Біжи лишень їй назустріч та спитай: Чи все гаразд із тобою? Чи все гаразд із твоїм чоловіком? Чи все гаразд із хлоп’ям?» Вона відповіла: «Гаразд»
27 Ma giunta che fu dall'uomo di Dio, sul monte, gli abbracciò i piedi. Giezi si accostò per allontanarla; ma l'uomo di Dio gli disse: « Lasciala fare; perchè l'anima sua è nell'amarezza, e il Signore me l'ha nascosto, non me l'ha fatto conoscere ».	27 І як вийшла на гору до Божого чоловіка, обняла його ноги, але Гехазі приступив, щоб відвести її. Та Божий чоловік сказав: «Лиши її, бо вона тяжко сумна, і Господь скрив це від мене, не об’явив мені.»
28 Essa disse: « Forse lo dimandai io un figlio al mio signore? E non ti dissi: Non m'ingannare?»	28 І каже вона: «Чи ж я прохала сина в мого пана? Чи я ж бо не казала: Не обманюй мене?»
29 Eliseo disse a Giezi: « Cingiti i lombi, prendi il mio bastone nella tua mano e parti. Se trovi qualcuno, non lo salutare, se uno ti saluta non gli rispondere, e metti il mio bastone sulla faccia del fanciullo ».	29 Тоді Єлисей повелів Гехазі: «Підпережи твої боки, візьми мою палицю в руки та йди. Коли зустрінеш когось, не вітай його. А коли хтось вітатиме тебе, не відповідай йому! Та поклади мою палицю на обличчя хлоп’яткові.»
30 Ma la madre del fanciullo disse: « Viva il Signore e viva l'anima tua! Io non ti lascerò ». Eliseo allora si mosse e le tenne dietro.	30 Мати хлопчикова каже: «Так певно, як живе Господь і як живеш ти, я не покину тебе!» Встав Єлисей і пішов слідом за нею.
31 Giezi, che era andato loro avanti, aveva messo il bastone sulla faccia del fanciullo; ma non v'era nè voce, nè senso. Allora egli ritornò incontro a Eliseo e gli diede la notizia, dicendo: « Il fanciullo non è risuscitato ».	31 Гехазі ж випередив їх і поклав палицю на обличчя хлоп’яткові, та не було ні голосу, ні руху. І повернувся він назустріч Єлисеєві й сповістив його: «Хлоп’ятко не прокинулось.»
32 Eliseo, entrato che fu in casa, vide il fanciullo morto steso sul suo letto,	32 Як же прибув Єлисей до хати, аж ось хлоп’ятко мертве, лежить у нього на постелі.
33 Entrò, chiuse l'uscio dietro a sè e al fanciullo, e pregò il Signore.	33 Ввійшов він, замкнув двері, так що всередині було їх двоє, та й молився Господеві.
34 Poi salì (sul letto), si distese sopra il fanciullo, gli pose sulla bocca la sua bocca, sugli occhi i suoi occhi, sulle mani le sue mani; stette curvo sopra di lui, e la carne del fanciullo divenne calda.	34 Потім підійшов до ліжка, простягся над хлоп’ятком, притулив свої уста до його уст, свої очі до його оченят, свої руки до його рученят, і пригорнувсь до нього, і огрілось тіло хлоп’ятка.
35 Sceso e andato un po' in qua e là per la casa, risalì, e si distese sopra il fanciullo, il quale sbadigliò sette volte e aperse gli occhi.	35 Піднявсь він знов, і ходив туди й сюди по світлиці, потім підійшов знову й схиливсь над ним, аж ось хлоп’ятко сім разів чхнуло й розкрило оченята.
36 Eliseo allora chiamò Giezi, e gli disse: « Chiama questa Sunamite ». Essa, appena chiamata, entrò da lui, che le disse: « Prendi il tuo figlio ».	36 Кликнув тоді Гехазі й каже: «Поклич сюди шунамійку!» Покликав той, а як вона увійшла, сказав їй Єлисей: «Візьми твого сина.»
37 Essa andò a gettarsi ai piedi d'Eliseo, e si prostrò a terra, poi prese il suo figlio e uscì.	37 Приступила вона й упала йому в ноги й уклонилась до землі; потім узяла свого сина й вийшла.
38 Elìseo se ne tornò a Galgala. Or vi era la fame nel paese, e i figli dei profeti abitavano presso di lui. Egli disse ad uno dei suoi servi: « Prendi la gran caldaia e cuoci la minestra per i figli dei profeti ».	38 Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: «Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.»
39 Or uno di essi uscì fuori alla campagna a cogliere dell'erbe dei campi, e trovata una specie di vite selvatica, da essa colse degli zucchetti selvatici, ed empitone il mantello e fatto ritorno, li tagliò in pezzi nella caldaia della minestra, non sapendo di che si trattasse.	39 Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було.
40 Fu versato poi ai compagni, perchè ne mangiassero; ed essi, appena sentita quella roba cotta, gridarono dicendo: « Uomo di Dio, la morte è nella caldaia! » E non poterono mangiarne.	40 Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: «Смерть у казані, чоловіче Божий!» І не могли їсти.
41 Ma Eliseo disse: « Portatemi della farina ». Come l'ebbero portata, la versò nella caldaia, poi disse: « Versatene alla gente, chè ne mangino ». E non vi fu più nulla di amaro nella caldaia.	41 Тоді Єлисей сказав: «Принесіть муки!» І всипав її в казан і сказав: «Наливай людям, нехай їдять.» І не було вже нічого шкідливого в казані.
42 Essendo venuto un uomo di Baalsalisa a portare all'uomo di Dio dei pani di primizie, venti pani d'orzo, e del grano nuovo nella sua bisaccia, Eliseo disse: « Danne al popolo, affinchè mangi ».	42 Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба — 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: «Дай людям, нехай їдять!»
43 Il suo servo gli rispose: « Come può bastare per cento uomini? » Ma Eliseo disse di nuovo: « Danne alla gente e ne mangino, perchè così dice il Signore: Mangeranno e ne avanzerà ».	43 Слуга ж його відповів: «Що тут класти перед сотнею чоловік?» Він же каже: «Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.»
44 Egli allora mise davanti alla gente, e mangiarono, e ne avanzò, secondo la parola del Signore.	44 І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім.