| 1 וַיְהִי הַגֹּורָל לְמַטֵּה מְנַשֶּׁה כִּי־הוּא בְּכֹור יֹוסֵף לְמָכִיר בְּכֹור מְנַשֶּׁה אֲבִי הַגִּלְעָד כִּי הוּא הָיָה אִישׁ מִלְחָמָה וַיְהִי־לֹו הַגִּלְעָד וְהַבָּשָׁן | 1 Колінові Манассії тому, що він був первородний у Йосифа, припав такий жереб: Махірові, первородному Манассії, батькові Гілеаду, тому що він був воїном, дісталися Гілеад та Башан. |
| 2 וַיְהִי לִבְנֵי מְנַשֶּׁה הַנֹּותָרִים לְמִשְׁפְּחֹתָם לִבְנֵי אֲבִיעֶזֶר וְלִבְנֵי־חֵלֶק וְלִבְנֵי אַשְׂרִיאֵל וְלִבְנֵי־שֶׁכֶם וְלִבְנֵי־חֵפֶר וְלִבְנֵי שְׁמִידָע אֵלֶּה בְּנֵי מְנַשֶּׁה בֶּן־יֹוסֵף הַזְּכָרִים לְמִשְׁפְּחֹתָם | 2 І решта потомків Манассії дістали свою частину за їхніми родами: потомки Авієзера, потомки Халека, потомки Асріела, потомки Шехема, потомки Хефера, потомки Шеміди. Це чоловічі потомки Манассії, сина Йосифа, за їхніми родами. |
| 3 וְלִצְלָפְחָד בֶּן־חֵפֶר בֶּן־גִּלְעָד בֶּן־מָכִיר בֶּן־מְנַשֶּׁה לֹא־הָיוּ לֹו בָּנִים כִּי אִם־בָּנֹות וְאֵלֶּה שְׁמֹות בְּנֹתָיו מַחְלָה וְנֹעָה חָגְלָה מִלְכָּה וְתִרְצָה | 3 У Целофхада ж, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, не було синів, лише дочки, і були вони на ім’я: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца. |
| 4 וַתִּקְרַבְנָה לִפְנֵי אֶלְעָזָר הַכֹּהֵן וְלִפְנֵי ׀ יְהֹושֻׁעַ בִּן־נוּן וְלִפְנֵי הַנְּשִׂיאִים לֵאמֹר יְהוָה צִוָּה אֶת־מֹשֶׁה לָתֶת־לָנוּ נַחֲלָה בְּתֹוךְ אַחֵינוּ וַיִּתֵּן לָהֶם אֶל־פִּי יְהוָה נַחֲלָה בְּתֹוךְ אֲחֵי אֲבִיהֶן | 4 Приступили вони до Єлеазара священика і до Ісуса Навина, і до князів, кажучи: «Господь заповідав Мойсеєві дати нам спадщину між нашими братами.» І він дав їм, за словом Господнім, спадщину між братами їхнього батька. |
| 5 וַיִּפְּלוּ חַבְלֵי־מְנַשֶּׁה עֲשָׂרָה לְבַד מֵאֶרֶץ הַגִּלְעָד וְהַבָּשָׁן אֲשֶׁר מֵעֵבֶר לַיַּרְדֵּן | 5 Таким робом на долю Манассії випало десять частин, окрім Гілеад-землі й Башану, що по тім боці Йордану; |
| 6 כִּי בְּנֹות מְנַשֶּׁה נָחֲלוּ נַחֲלָה בְּתֹוךְ בָּנָיו וְאֶרֶץ הַגִּלְעָד הָיְתָה לִבְנֵי־מְנַשֶּׁה הַנֹּותָרִים | 6 бо й дочки Манассії отримали спадкоємство між його синами, а Гілеад-земля дісталася решті потомків Манассії. |
| 7 וַיְהִי גְבוּל־מְנַשֶּׁה מֵאָשֵׁר הַמִּכְמְתָת אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי שְׁכֶם וְהָלַךְ הַגְּבוּל אֶל־הַיָּמִין אֶל־יֹשְׁבֵי עֵין תַּפּוּחַ | 7 Границя Манассії була, починаючи від Ашеру, Міхметату, що навпроти Сихему, потім тягнулась праворуч у напрямі до мешканців Ен-Таппуаху. |
| 8 לִמְנַשֶּׁה הָיְתָה אֶרֶץ תַּפּוּחַ וְתַפּוּחַ אֶל־גְּבוּל מְנַשֶּׁה לִבְנֵי אֶפְרָיִם | 8 Земля Таппуаху дісталась Манассії, сам же Таппуах на границі Манассії випав синам Ефраїма. |
| 9 וְיָרַד הַגְּבוּל נַחַל קָנָה נֶגְבָּה לַנַּחַל עָרִים הָאֵלֶּה לְאֶפְרַיִם בְּתֹוךְ עָרֵי מְנַשֶּׁה וּגְבוּל מְנַשֶּׁה מִצְּפֹון לַנַּחַל וַיְהִי תֹצְאֹתָיו הַיָּמָּה | 9 Далі границя спускалась до Кана-потоку, на південь від потоку попри міста Ефраїма, що лежали між містами Манассії; але границя Манассії йшла на північ від потоку й доходила до моря. |
| 10 נֶגְבָּה לְאֶפְרַיִם וְצָפֹונָה לִמְנַשֶּׁה וַיְהִי הַיָּם גְּבוּלֹו וּבְאָשֵׁר יִפְגְּעוּן מִצָּפֹון וּבְיִשָּׂשכָר מִמִּזְרָח | 10 Що було на півдні, те було Ефраїмове, а що на півночі, те належало Манассії, а границею було море. На півночі вони стикалися з Ашером, а на сході з Іссахаром. |
| 11 וַיְהִי לִמְנַשֶּׁה בְּיִשָּׂשכָר וּבְאָשֵׁר בֵּית־שְׁאָן וּבְנֹותֶיהָ וְיִבְלְעָם וּבְנֹותֶיהָ וְאֶת־יֹשְׁבֵי דֹאר וּבְנֹותֶיהָ וְיֹשְׁבֵי עֵין־דֹּר וּבְנֹתֶיהָ וְיֹשְׁבֵי תַעְנַךְ וּבְנֹתֶיהָ וְיֹשְׁבֵי מְגִדֹּו וּבְנֹותֶיהָ שְׁלֹשֶׁת הַנָּפֶת | 11 До Манассії належали в Іссахара й Ашера: Бет-Шеан з його містами, Ївлеам з його містами, мешканці Дору з його містами, мешканці Ен-Дору з його містами, мешканці Таанаху з його містами, мешканці Мегіддо з його містами, третя частина Нофету. |
| 12 וְלֹא יָכְלוּ בְּנֵי מְנַשֶּׁה לְהֹורִישׁ אֶת־הֶעָרִים הָאֵלֶּה וַיֹּואֶל הַכְּנַעֲנִי לָשֶׁבֶת בָּאָרֶץ הַזֹּאת | 12 Та не здолали сини Манассії прогнати мешканців цих міст, і ханааняни таки жили собі й далі в цій землі. |
| 13 וַיְהִי כִּי חָזְקוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל וַיִּתְּנוּ אֶת־הַכְּנַעֲנִי לָמַס וְהֹורֵשׁ לֹא הֹורִישֹׁו׃ ס | 13 Як же сини Ізраїля вбились у потугу, зробили ханаанян підданими, а зовсім повиганяти їх — не повиганяли. |
| 14 וַיְדַבְּרוּ בְּנֵי יֹוסֵף אֶת־יְהֹושֻׁעַ לֵאמֹר מַדּוּעַ נָתַתָּה לִּי נַחֲלָה גֹּורָל אֶחָד וְחֶבֶל אֶחָד וַאֲנִי עַם־רָב עַד אֲשֶׁר־עַד־כֹּה בֵּרְכַנִי יְהוָה | 14 Тоді сказало покоління Йосифа до Ісуса: «Чому ти дав мені лиш один наділ у спадщину, один жереб, хоч я народ великий, і Господь так благословив мене?» |
| 15 וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם יְהֹושֻׁעַ אִם־עַם־רַב אַתָּה עֲלֵה לְךָ הַיַּעְרָה וּבֵרֵאתָ לְךָ שָׁם בְּאֶרֶץ הַפְּרִזִּי וְהָרְפָאִים כִּי־אָץ לְךָ הַר־אֶפְרָיִם | 15 Ісус відповів їм: «Коли ти великий народ, то йди в ліс і прорубай собі там поле, у землі перізійській та рефаїмській, якщо Ефраїм-гори тобі затісні.» |
| 16 וַיֹּאמְרוּ בְּנֵי יֹוסֵף לֹא־יִמָּצֵא לָנוּ הָהָר וְרֶכֶב בַּרְזֶל בְּכָל־הַכְּנַעֲנִי הַיֹּשֵׁב בְּאֶרֶץ־הָעֵמֶק לַאֲשֶׁר בְּבֵית־שְׁאָן וּבְנֹותֶיהָ וְלַאֲשֶׁר בְּעֵמֶק יִזְרְעֶאל | 16 Сини Йосифа сказали: «Не досить нам гір; та й у ханаанян, що живуть по долах, є залізні колісниці, так у тих, що в Бет-Шеані й його околицях, як і в тих, що в Єзреел-долині.» |
| 17 וַיֹּאמֶר יְהֹושֻׁעַ אֶל־בֵּית יֹוסֵף לְאֶפְרַיִם וְלִמְנַשֶּׁה לֵאמֹר עַם־רַב אַתָּה וְכֹחַ גָּדֹול לָךְ לֹא־יִהְיֶה לְךָ גֹּורָל אֶחָד | 17 І відказав Ісус домові Йосифа, Ефраїмові та Манассії: «Ти — народ великий і вбивсь у велику силу, не одна лише частина буде в тебе, |
| 18 כִּי הַר יִהְיֶה־לָּךְ כִּי־יַעַר הוּא וּבֵרֵאתֹו וְהָיָה לְךָ תֹּצְאֹתָיו כִּי־תֹורִישׁ אֶת־הַכְּנַעֲנִי כִּי רֶכֶב בַּרְזֶל לֹו כִּי חָזָק הוּא׃ פ | 18 але й гори тобі дістануться. Якщо вони — ліс, ти його вирубаєш, і він належатиме тобі зо своїми виходами, бо ти повиганяєш ханаанян, дарма що в них залізні колісниці й що вони потужні.» |
