| 1 בְּרֵאשִׁית מַמְלֶכֶת יְהֹויָקִם בֶּן־יֹאושִׁיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה הָיָה הַדָּבָר הַזֶּה אֶל־יִרְמְיָה מֵאֵת יְהוָה לֵאמֹר | 1 На початку царювання юдейського царя Седекії, сина Йосії, надійшло таке слово до Єремії від Господа. |
| 2 כֹּה־אָמַר יְהוָה אֵלַי עֲשֵׂה לְךָ מֹוסֵרֹות וּמֹטֹות וּנְתַתָּם עַל־צַוָּארֶךָ | 2 Так говорить до мене Господь: «Зроби собі поворозку й ярмо та й наклади собі на шию. |
| 3 וְשִׁלַּחְתָּם אֶל־מֶלֶךְ אֱדֹום וְאֶל־מֶלֶךְ מֹואָב וְאֶל־מֶלֶךְ בְּנֵי עַמֹּון וְאֶל־מֶלֶךְ צֹר וְאֶל־מֶלֶךְ צִידֹון בְּיַד מַלְאָכִים הַבָּאִים יְרוּשָׁלִַם אֶל־צִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ יְהוּדָה | 3 І пошли цареві едомському і цареві моавському, й амонському, й цареві тирському, та й цареві сидонському через послів, що поприходили в Єрусалим до Седекії, царя юдейського, |
| 4 וְצִוִּיתָ אֹתָם אֶל־אֲדֹנֵיהֶם לֵאמֹר כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאֹות אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל כֹּה תֹאמְרוּ אֶל־אֲדֹנֵיכֶם | 4 і накажи їм промовити володарям їхнім наступне: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось як скажіть володарям вашим: |
| 5 אָנֹכִי עָשִׂיתִי אֶת־הָאָרֶץ אֶת־הָאָדָם וְאֶת־הַבְּהֵמָה אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי הָאָרֶץ בְּכֹחִי הַגָּדֹול וּבִזְרֹועִי הַנְּטוּיָה וּנְתַתִּיהָ לַאֲשֶׁר יָשַׁר בְּעֵינָי | 5 Я створив моєю великою силою і простягнутою рукою землю, чоловіка й звірину по всій землі, і віддаю її, кому хочу. |
| 6 וְעַתָּה אָנֹכִי נָתַתִּי אֶת־כָּל־הָאֲרָצֹות הָאֵלֶּה בְּיַד נְבוּכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל עַבְדִּי וְגַם אֶת־חַיַּת הַשָּׂדֶה נָתַתִּי לֹו לְעָבְדֹו | 6 Нині ж я даю усі ці країни в руки слузі моєму Навуходоносорові, цареві вавилонському, ба й звірів польових даю йому на послугу. |
| 7 וְעָבְדוּ אֹתֹו כָּל־הַגֹּויִם וְאֶת־בְּנֹו וְאֶת־בֶּן־בְּנֹו עַד בֹּא־עֵת אַרְצֹו גַּם־הוּא וְעָבְדוּ בֹו גֹּויִם רַבִּים וּמְלָכִים גְּדֹלִים | 7 Та й усі народи будуть служити йому й синові його та й синові його сина, докіль прийде час і на його землю, і тоді могутні народи й великі царі його поневолять.м |
| 8 וְהָיָה הַגֹּוי וְהַמַּמְלָכָה אֲשֶׁר לֹא־יַעַבְדוּ אֹתֹו אֶת־נְבוּכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל וְאֵת אֲשֶׁר לֹא־יִתֵּן אֶת־צַוָּארֹו בְּעֹל מֶלֶךְ בָּבֶל בַּחֶרֶב וּבָרָעָב וּבַדֶּבֶר אֶפְקֹד עַל־הַגֹּוי הַהוּא נְאֻם־יְהוָה עַד־תֻּמִּי אֹתָם בְּיָדֹו | 8 А коли якийсь народ або царство не схоче служити йому, тобто Навуходоносорові, вавилонському цареві, і не підхилить свою шию під ярмо вавилонського царя, то я скараю той народ мечем, голодом та чумою, — слово Господнє, — аж поки його не видам в його руки. |
| 9 וְאַתֶּם אַל־תִּשְׁמְעוּ אֶל־נְבִיאֵיכֶם וְאֶל־קֹסְמֵיכֶם וְאֶל חֲלֹמֹתֵיכֶם וְאֶל־עֹנְנֵיכֶם וְאֶל־כַּשָּׁפֵיכֶם אֲשֶׁר־הֵם אֹמְרִים אֲלֵיכֶם לֵאמֹר לֹא תַעַבְדוּ אֶת־מֶלֶךְ בָּבֶל | 9 Тим то не слухайте ваших пророків і ваших віщунів ні ваших сновидців, ні ваших знахурів, ні ваших ворожбитів, що запевняють вас, кажучи: Не будете служити вавилонському цареві. |
| 10 כִּי שֶׁקֶר הֵם נִבְּאִים לָכֶם לְמַעַן הַרְחִיק אֶתְכֶם מֵעַל אַדְמַתְכֶם וְהִדַּחְתִּי אֶתְכֶם וַאֲבַדְתֶּם | 10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб вигнати вас із вашої землі; та й я повикидаю вас, і ви загинете. |
| 11 וְהַגֹּוי אֲשֶׁר יָבִיא אֶת־צַוָּארֹו בְּעֹל מֶלֶךְ־בָּבֶל וַעֲבָדֹו וְהִנַּחְתִּיו עַל־אַדְמָתֹו נְאֻם־יְהוָה וַעֲבָדָהּ וְיָשַׁב בָּהּ | 11 Народові ж, який підхилить свою шию в ярмо вавилонському цареві і який йому служитиме, я дам спокій на його землі, — слово Господнє, — він буде її плекати й на ній жити.» |
| 12 וְאֶל־צִדְקִיָּה מֶלֶךְ־יְהוּדָה דִּבַּרְתִּי כְּכָל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה לֵאמֹר הָבִיאוּ אֶת־צַוְּארֵיכֶם בְּעֹל מֶלֶךְ־בָּבֶל וְעִבְדוּ אֹתֹו וְעַמֹּו וִחְיוּ | 12 Та й Седекії, юдейському цареві, я говорив усі ті слова: «Дайте ваші шиї в ярмо вавилонському цареві й служіть йому та його народові, і тоді будете жити. |
| 13 לָמָּה תָמוּתוּ אַתָּה וְעַמֶּךָ בַּחֶרֶב בָּרָעָב וּבַדָּבֶר כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר יְהוָה אֶל־הַגֹּוי אֲשֶׁר לֹא־יַעֲבֹד אֶת־מֶלֶךְ בָּבֶל | 13 Навіщо гинути тобі самому й твоєму народові від меча, голоду й чуми, як це загрозив Господь тим народам, які не схочуть служити вавилонському цареві? |
| 14 וְאַל־תִּשְׁמְעוּ אֶל־דִּבְרֵי הַנְּבִאִים הָאֹמְרִים אֲלֵיכֶם לֵאמֹר לֹא תַעַבְדוּ אֶת־מֶלֶךְ בָּבֶל כִּי שֶׁקֶר הֵם נִבְּאִים לָכֶם | 14 Не зважайте на слова тих пророків, що вам кажуть: Не будете служити вавилонському цареві; вони бо вам неправду пророкують. |
| 15 כִּי לֹא שְׁלַחְתִּים נְאֻם־יְהוָה וְהֵם נִבְּאִים בִּשְׁמִי לַשָּׁקֶר לְמַעַן הַדִּיחִי אֶתְכֶם וַאֲבַדְתֶּם אַתֶּם וְהַנְּבִאִים הַנִּבְּאִים לָכֶם | 15 Не посилав бо я їх, — слово Господнє, — і вони пророкують моїм ім’ям неправду, щоб я вас попроганяв і щоб ви загинули, — ви з вашими пророками, що вам пророкують.» |
| 16 וְאֶל־הַכֹּהֲנִים וְאֶל־כָּל־הָעָם הַזֶּה דִּבַּרְתִּי לֵאמֹר כֹּה אָמַר יְהוָה אַל־תִּשְׁמְעוּ אֶל־דִּבְרֵי נְבִיאֵיכֶם הַנִּבְּאִים לָכֶם לֵאמֹר הִנֵּה כְלֵי בֵית־יְהוָה מוּשָׁבִים מִבָּבֶלָה עַתָּה מְהֵרָה כִּי שֶׁקֶר הֵמָּה נִבְּאִים לָכֶם | 16 Та й до священиків і до всього цього народу промовляв я: «Так говорить Господь: Не слухайте слів ваших пророків, що пророкують вам і кажуть: Ось незабаром повернеться посуд Господнього дому з Вавилону! Вони бо неправду вам пророкують. |
| 17 אַל־תִּשְׁמְעוּ אֲלֵיהֶם עִבְדוּ אֶת־מֶלֶךְ־בָּבֶל וִחְיוּ לָמָּה תִהְיֶה הָעִיר הַזֹּאת חָרְבָּה | 17 Не слухайте їх, а служіть вавилонському цареві, то й зостанетесь живими. Навіщо ж доводити це місто до руїни? |
| 18 וְאִם־נְבִאִים הֵם וְאִם־יֵשׁ דְּבַר־יְהוָה אִתָּם יִפְגְּעוּ־נָא בַּיהוָה צְבָאֹות לְבִלְתִּי־בֹאוּ הַכֵּלִים ׀ הַנֹּותָרִים בְּבֵית־יְהוָה וּבֵית מֶלֶךְ יְהוּדָה וּבִירוּשָׁלִַם בָּבֶלָה׃ פ | 18 Коли ж вони пророки і коли є в них слово Господнє, то нехай ублагають Господа сил, щоб той посуд, що зостався в домі Господньому і в палатах юдейського царя та в Єрусалимі, не перевезено в Вавилон. |
| 19 כִּי כֹה אָמַר יְהוָה צְבָאֹות אֶל־הָעַמֻּדִים וְעַל־הַיָּם וְעַל־הַמְּכֹנֹות וְעַל יֶתֶר הַכֵּלִים הַנֹּותָרִים בָּעִיר הַזֹּאת | 19 Так бо говорить Господь сил про стовпи і про мідяне море, і про підніжки та й про решту начиння, яке лишилося ще в цьому місті, |
| 20 אֲשֶׁר לֹא־לְקָחָם נְבוּכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ בָּבֶל בַּגְלֹותֹו אֶת־ [יְכֹונְיָה כ] (יְכָנְיָה ק) בֶן־יְהֹויָקִים מֶלֶךְ־יְהוּדָה מִירוּשָׁלִַם בָּבֶלָה וְאֵת כָּל־חֹרֵי יְהוּדָה וִירוּשָׁלִָם׃ ס | 20 яке не позабирав Навуходоносор, вавилонський цар, коли відводив юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, з Єрусалиму в Вавилон з усіма вельможними Юдеї та Єрусалиму. |
| 21 כִּי כֹה אָמַר יְהוָה צְבָאֹות אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל עַל־הַכֵּלִים הַנֹּותָרִים בֵּית יְהוָה וּבֵית מֶלֶךְ־יְהוּדָה וִירוּשָׁלִָם | 21 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про посуд, що зостався в Господнім домі і в палаці юдейського царя і в Єрусалимі: |
| 22 בָּבֶלָה יוּבָאוּ וְשָׁמָּה יִהְיוּ עַד יֹום פָּקְדִי אֹתָם נְאֻם־יְהוָה וְהַעֲלִיתִים וַהֲשִׁיבֹתִים אֶל־הַמָּקֹום הַזֶּה׃ פ | 22 — У Вавилон вивезуть його і там він буде до того часу, поки я навідаюся до них, — слово Господнє, — і виведу їх та й знову приведу їх на це місце.» |
