| 1 Хто закон береже, той приноси множить; хто пильнує заповіді, той мирні жертви приносить. |
| 2 Хто віддячується — все одно що й муку питльовану жертвує; хто ж милостиню творить — приносить похвальну жертву. |
| 3 Довподоби Господові, хто від зла відступає; покутна жертва — уникання неправоти. |
| 4 Не з’являйся перед Господом з порожніми руками, бо все те — заради виконання заповіді. |
| 5 Приносини праведного жертовник ситять, і пахощі їхні до Всевишнього здіймаються. |
| 6 Жертва від праведного мужа приємна, спомин про неї не забувається. |
| 7 Добрими очима хвали Господа, первоплодів рук твоїх не поменшуй. |
| 8 При всяких приносинах будь веселий обличчям, посвяту десятини вчиняй із радістю. |
| 9 Воздавай Всевишньому згідно з його даром — щедро за твоїми власними статками; |
| 10 Господь бо тобі відплатить, поверне тобі всемеро. |
| 11 Не вчиняй підкупу — його не буде прийнято: не звіряйся на жертву несправедливу, |
| 12 Господь бо — суддя, він не зважає на особи. |
| 13 А й не зважатиме на особу він проти бідного — він бо вислуховує просьбу покривдженого. |
| 14 Сироти проханням він не погордує, ані вдовою, яка свою скаргу виливає. |
| 15 Чи ж сльози вдовичі не течуть по щоках, не кричать проти того, хто їх викликав? |
| 16 Хто служить, той буде доброзичливо прийнятий, і молитва його аж до хмар досягне. |
| 17 Смиренного молитва крізь хмари пробивається: він не матиме втіхи, аж поки вона не дійде; |
| 18 не спиниться, поки Всевишній над ним не зглянеться й не розсудить справедливих та не вчинить розправи. |
| 19 Господь не забариться й не довго терпітиме їх, |
| 20 поки не поб’є крижі немилосердним і не воздасть народам відплати; |
| 21 поки не розсіє многоту зарозумілих і не зламає берло несправедливих; |
| 22 поки не заплатить людині за її вчинками і людських діл не оцінить за їхніми задумами; |
| 23 поки не розсудить справи свого народу і не врадує його у своїм милосерді. |
| 24 Благодайне милосердя — за часів скрути: наче хмари дощові за пори посушливої. |