Isaiah (ישעיה) - Isaia 17

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
1 תְּפִלָּה לְדָוִד שִׁמְעָה יְהוָה ׀ צֶדֶק הַקְשִׁיבָה רִנָּתִי הַאֲזִינָה תְפִלָּתִי בְּלֹא שִׂפְתֵי מִרְמָה	1 Молитва. Давида. Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.
2 מִלְּפָנֶיךָ מִשְׁפָּטִי יֵצֵא עֵינֶיךָ תֶּחֱזֶינָה מֵישָׁרִים	2 Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.
3 בָּחַנְתָּ לִבִּי ׀ פָּקַדְתָּ לַּיְלָה צְרַפְתַּנִי בַל־תִּמְצָא זַמֹּתִי בַּל־יַעֲבָר־פִּי	3 Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, — несправедливости в мені не знайдеш.
4 לִפְעֻלֹּות אָדָם בִּדְבַר שְׂפָתֶיךָ אֲנִי מַרְתִּי אָרְחֹות פָּרִיץ	4 Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.
5 תָּמֹךְ אֲשֻׁרַי בְּמַעְגְּלֹותֶיךָ בַּל־נָמֹוטּוּ פְעָמָי	5 Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.
6 אֲנִי־קְרָאתִיךָ כִי־תַעֲנֵנִי אֵל הַט־אָזְנְךָ לִי שְׁמַע אִמְרָתִי	6 До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.
7 הַפְלֵה חֲסָדֶיךָ מֹושִׁיעַ חֹוסִים מִמִּתְקֹומְמִים בִּימִינֶךָ	7 Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.
8 מְרֵנִי כְּאִישֹׁון בַּת־עָיִן בְּצֵל כְּנָפֶיךָ תַּסְתִּירֵנִי	8 Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх
9 מִפְּנֵי רְשָׁעִים זוּ שַׁדּוּנִי אֹיְבַי בְּנֶפֶשׁ יַקִּיפוּ עָלָי	9 від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,
10 חֶלְבָּמֹו סָּגְרוּ פִּימֹו דִּבְּרוּ בְגֵאוּת	10 замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.
11 אַשֻּׁרֵינוּ עַתָּה [סְבָבוּנִי כ] (סְבָבוּנוּ ק) עֵינֵיהֶם יָשִׁיתוּ לִנְטֹות בָּאָרֶץ	11 Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.
12 דִּמְיֹנֹו כְּאַרְיֵה יִכְסֹוף לִטְרֹוף וְכִכְפִיר יֹשֵׁב בְּמִסְתָּרִים	12 Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.
13 קוּמָה יְהוָה קַדְּמָה פָנָיו הַכְרִיעֵהוּ פַּלְּטָה נַפְשִׁי מֵרָשָׁע חַרְבֶּךָ	13 Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,
14 מִמְתִים יָדְךָ ׀ יְהוָה מִמְתִים מֵחֶלֶד חֶלְקָם בַּחַיִּים [וּצְפִינְךָ כ] (וּצְפוּנְךָ ק) תְּמַלֵּא בִטְנָם יִשְׂבְּעוּ בָנִים וְהִנִּיחוּ יִתְרָם לְעֹולְלֵיהֶם	14 від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля — життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.
15 אֲנִי בְּצֶדֶק אֶחֱזֶה פָנֶיךָ אֶשְׂבְּעָה בְהָקִיץ תְּמוּנָתֶךָ	15 А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.