Mishlei (משלי) - Proverbi 4

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
1 שִׁמְעוּ בָנִים מוּסַר אָב וְהַקְשִׁיבוּ לָדַעַת בִּינָה	1 І взяв Горгій 5000 чоловік і 1000 добірної кінноти й вирушив зо своїм військом уночі,
2 כִּי לֶקַח טֹוב נָתַתִּי לָכֶם תֹּורָתִי אַל־תַּעֲזֹבוּ	2 щоб напасти на юдейський табір і несподівано їх розгромити. Люди з твердині були їхніми провідниками.
3 כִּי־בֵן הָיִיתִי לְאָבִי רַךְ וְיָחִיד לִפְנֵי אִמִּי	3 Почув про те Юда й двигнувся зо своїми вояками, щоб ударити на царське військо під Емаусом,
4 וַיֹּרֵנִי וַיֹּאמֶר לִי יִתְמָךְ־דְּבָרַי לִבֶּךָ שְׁמֹר מִצְוֹתַי וֶחְיֵה	4 заки воно ще розкинулось поза табором.
5 קְנֵה חָכְמָה קְנֵה בִינָה אַל־תִּשְׁכַּח וְאַל־תֵּט מֵאִמְרֵי־פִי	5 Горгій прибув уночі у табір Юди та, не знайшовши там нікого, заходився їх шукати у горах, бо він казав: «Вони від нас утікають.»
6 אַל־תַּעַזְבֶהָ וְתִשְׁמְרֶךָּ אֱהָבֶהָ וְתִצְּרֶךָּ	6 Як почало на день благословитись, з’явився Юда з 3000 чоловік на рівнині, але без покриття й мечів, яких вони бажали б.
7 רֵאשִׁית חָכְמָה קְנֵה חָכְמָה וּבְכָל־קִנְיָנְךָ קְנֵה בִינָה	7 Вони побачили поганський табір, сильний та укріплений до того ще й оточений кіннотою все було до війни вправне, —
8 סַלְסְלֶהָ וּתְרֹומְמֶךָּ תְּכַבֵּדְךָ כִּי תְחַבְּקֶנָּה	8 і Юда сказав людям, що були з ним: «Не бійтесь, що їх така сила, й не жахайтесь їхнього натиску.
9 תִּתֵּן לְרֹאשְׁךָ לִוְיַת־חֵן עֲטֶרֶת תִּפְאֶרֶת תְּמַגְּנֶךָּ	9 Згадайте, як спаслись ваші батьки в Червонім морі, коли за ними гнався фараон з військом.
10 שְׁמַע בְּנִי וְקַח אֲמָרָי וְיִרְבּוּ לְךָ שְׁנֹות חַיִּים	10 Ось і тепер закличемо голосно до неба, щоб допомогло нам та згадало про союз із батьками й розбило перед нами оцю навалу,
11 בְּדֶרֶךְ חָכְמָה הֹרֵתִיךָ הִדְרַכְתִּיךָ בְּמַעְגְּלֵי־יֹשֶׁר	11 та щоб усі народи взнали, хто той, що Ізраїля спасає та збавляє.»
12 בְּלֶכְתְּךָ לֹא־יֵצַר צַעֲדֶךָ וְאִם־תָּרוּץ לֹא תִכָּשֵׁל	12 Чужинці, підвівши очі, побачили юдеїв, що йшли їм назустріч,
13 הַחֲזֵק בַּמּוּסָר אַל־תֶּרֶף נִצְּרֶהָ כִּי־הִיא חַיֶּיךָ	13 і вийшли з табору, щоб з ними воювати. Тоді ті, що були при Юді, засурмили,
14 בְּאֹרַח רְשָׁעִים אַל־תָּבֹא וְאַל־תְּאַשֵּׁר בְּדֶרֶךְ רָעִים	14 і почався бій. Погани були розбиті, і втекли на рівнину,
15 פְּרָעֵהוּ אַל־תַּעֲבָר־בֹּו שְׂטֵה מֵעָלָיו וַעֲבֹור	15 а ті, що були відстали ззаду, полягли всі від меча. Гналися за ними аж до Гезеру, до рівнини Ідумеї, Азоту та Ямнії, при якій полягло близько 3000 чоловік.
16 כִּי לֹא יִשְׁנוּ אִם־לֹא יָרֵעוּ וְנִגְזְלָה נָתָם אִם־לֹא [יִכְשֹׁולוּ כ] (יַכְשִׁילוּ׃ ק)	16 Юда, з військом завернувши з погоні, прийшов назад
17 כִּי לָחֲמוּ לֶחֶם רֶשַׁע וְיֵין חֲמָסִים יִשְׁתּוּ	17 і мовив до народу: «Не накидайтесь на здобич, бо мусимо далі воювати.
18 וְאֹרַח צַדִּיקִים כְּאֹור נֹגַהּ הֹולֵךְ וָאֹור עַד־נְכֹון הַיֹּום	18 Горгій і його військо поблизу нас у горах. Стійте твердо тепер супроти наших ворогів, воюйте з ними, а опісля візьмете здобич спокійно.»
19 דֶּרֶךְ רְשָׁעִים כָּאֲפֵלָה לֹא יָדְעוּ בַּמֶּה יִכָּשֵׁלוּ׃ פ	19 Не встиг Юда цих слів скінчити, аж ось із-за гори з’явилась частина війська
20 בְּנִי לִדְבָרַי הַקְשִׁיבָה לַאֲמָרַי הַט־אָזְנֶךָ	20 і побачила, що свої були примушені до втечі й що табір у вогні, бо дим, який побачили, дав знати, що сталося;
21 אַל־יַלִּיזוּ מֵעֵינֶיךָ מְרֵם בְּתֹוךְ לְבָבֶךָ	21 тож злякалися вони вельми, особливо, коли побачили військо Юди, готове до бою на рівнині,
22 כִּי־חַיִּים הֵם לְמֹצְאֵיהֶם וּלְכָל־בְּשָׂרֹו מַרְפֵּא	22 і втекли всі у землю Філістимлянську,
23 מִכָּל־מִשְׁמָר נְצֹר לִבֶּךָ כִּי־מִמֶּנּוּ תֹּוצְאֹות חַיִּים	23 а Юда повернувся тоді назад на грабунок табору. І забрано багато золота, срібла, блавату, кармазину й силу інших дорогих речей.
24 הָסֵר מִמְּךָ עִקְּשׁוּת פֶּה וּלְזוּת פָתַיִם הַרְחֵק מִמֶּךָּ	24 А як повернулися, то почали хвалити й благословляти небо, бо добре, бо милость його повіки.
25 עֵינֶיךָ לְנֹכַח יַבִּיטוּ וְעַפְעַפֶּיךָ יַיְשִׁרוּ נֶגְדֶּךָ	25 Того дня ізраїльтяни осягнули велику перемогу.
26 פַּלֵּס מַעְגַּל רַגְלֶךָ וְכָל־דְּרָכֶיךָ יִכֹּנוּ	26 Ті ж чужинці, що врятувались, прибувши до Лісія, оповіли все, що сталося,
27 אַל־תֵּט־יָמִין וּשְׂמֹאול הָסֵר רַגְלְךָ מֵרָע	27 а він, почувши те, збентеживсь і зневірився духом, бо з Ізраїлем не сталось так, як він того хотів би, й не збулось те, що цар йому звелів був.
	28 Тому він другого року зібрав 60 000 добірних вояків і 5000 кінноти, щоб завоювати юдеїв.
	29 Прибувши в Ідумею, вони отаборились у Бетцурі, і Юда вийшов їм навпроти з 10 000 чоловік.
	30 Побачивши могутнє військо, він почав молитись і мовив: «Благословен єси, Спасителю Ізраїля, що знищив натиск велетня рукою Давида, слуги твого, що видав табір філістимлян у руки Йонатана, сина Саула та його зброєноші.
	31 Отак замкни й оце військо в руці Ізраїля, твого народу. Ганьба нехай поб’є їхнє військо та їхню кінноту!
	32 Нашли на них великий страх! Розбий їхню смілість, що в їхній силі. Нехай загинуть у своїй поразці.
	33 Побий їх мечем тих, що тебе люблять, нехай тебе хвалять піснями всі ті, що знають твоє ім’я.»
	34 Прийшло до бою, і з війська Лісія полягло близько 5000 чоловік, що впали на очах юдеїв.
	35 І як побачив Лісій розгром війська свого й відвагу Юди та його вояків, що були готові чи жити, чи по-вояцькому згинути, повернувся в Антіохію, де найняв численніше військо, щоб піти знову на Юдею.
	36 Тоді Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог! Ходім і очистьмо храм та посвятімо!»
	37 І зібралось військо й пішло на гору Сіон.
	38 Побачили вони храм спустошений, жертовник сплюгавлений, двері спалені, двори зарослі травою, немов у ліску або неначе десь у горах, а покої у руїнах, —
	39 і розірвали на собі одежу, били себе в груди й сипали попіл собі на голову.
	40 Потім упали обличчям до землі, засурмили на сполох і зняли голос до неба.
	41 Тоді Юда велів своїм воякам воювати тих, що були у твердині, аж поки не очистять храму.
	42 Вибрав він бездоганних священиків, ревнителів закону,
	43 й очистили вони храм, забравши у нечисте місце сплюгавлене каміння.
	44 Щождо сплюгавленого жертовника всепалень, то відбуто нараду, що з ним чинити,
	45 і щасливо спало їм на думку зруйнувати його, щоб він не став їм ганьбою, бо погани були сплюгавили його;
	46 отож його таки зруйновано, а каміння поскладано на горі храму, на підхожім місці, доки не з’явиться пророк, щоб дати про них якунебудь раду.
	47 Взяли нетесаного каміння, за законом, і спорудили новий жертовник, такий, як перший,
	48 і відбудували храм і все, що було в середині його, освятили двори,
	49 зробили наново святий посуд і внесли ліхтар, кадильний жертовник і стіл у храм.
	50 І запалили на жертовнику ладан, засвітили світичі на ліхтарі, що сяяли у храмі.
	51 На стіл поклали хліби, розп’яли завіси і скінчили все, за що були взялись.
	52 Двадцять п’ятого дня дев’ятого місяця — місяця Хаселев — 148 року встали вони вранці
	53 і принесли, за законом, жертву на новім жертовнику для всепалень, що були зробили.
	54 Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, гарфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли його погани були осквернили.
	55 Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, що дало їм перемогу.
	56 Вісім день тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали.
	57 Передню сторону храму приоздоблено золотими вінцями й маленькими щитами, поправлено двері й священичі покої, поставлено до них замки.
	58 Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита.
	59 Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п’ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.
	60 Під ту ж саму пору обвели Сіон-гору навколо високим муром і збудували потужні башти, щоб погани, якби повернулися, знову не збурили святиню, як це зробили вони перед тим.
	61 Юда поставив там залогу, щоб стерегти її; а щоб її укріпити, укріпив він і Бетсур, — щоб народ мав твердиню супроти ідумеїв.