| 1 וְאַחַר הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה בְּמַלְכוּת אַרְתַּחְשַׁסְתְּא מֶלֶךְ־פָּרָס עֶזְרָא בֶּן־שְׂרָיָה בֶּן־עֲזַרְיָה בֶּן־חִלְקִיָּה | 1 Після цих подій, за царювання Артаксеркса, перського царя, Езра, син Сераї, сина Азарії, сина Хілкії, | 
| 2 בֶּן־שַׁלּוּם בֶּן־צָדֹוק בֶּן־אֲחִיטוּב | 2 сина Шаллума, сина Цадока, сина Ахітува, | 
| 3 בֶּן־אֲמַרְיָה בֶן־עֲזַרְיָה בֶּן־מְרָיֹות | 3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота, | 
| 4 בֶּן־זְרַחְיָה בֶן־עֻזִּי בֶּן־בֻּקִּי | 4 сина Зерахії, сина Узія, сина Буккія, | 
| 5 בֶּן־אֲבִישׁוּעַ בֶּן־פִּינְחָס בֶּן־אֶלְעָזָר בֶּן־אַהֲרֹן הַכֹּהֵן הָרֹאשׁ | 5 сина Авішуа, сина Пінхаса, сина Єлеазара, сина Арона первосвященика, — | 
| 6 הוּא עֶזְרָא עָלָה מִבָּבֶל וְהוּא־סֹפֵר מָהִיר בְּתֹורַת מֹשֶׁה אֲשֶׁר־נָתַן יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל וַיִּתֶּן־לֹו הַמֶּלֶךְ כְּיַד־יְהוָה אֱלֹהָיו עָלָיו כֹּל בַּקָּשָׁתֹו׃  פ | 6 цей Езра вийшов з Вавилону. Був  же він книжник вправний у законі Мойсея, що його дав Господь, Бог  Ізраїля А тому, що рука Господа, Бога Бого, була над ним, цар дав йому  все, чого він забажав. | 
| 7 וַיַּעֲלוּ מִבְּנֵי־יִשְׂרָאֵל וּמִן־הַכֹּהֲנִים וְהַלְוִיִּם וְהַמְשֹׁרְרִים וְהַשֹּׁעֲרִים וְהַנְּתִינִים אֶל־יְרוּשָׁלִָם בִּשְׁנַת־שֶׁבַע לְאַרְתַּחְשַׁסְתְּא הַמֶּלֶךְ | 7 І пішли до Єрусалиму декотрі з  синів Ізраїля, із священиків, левітів, співців, воротарів і нетінеїв —  сьомого року царя Артаксеркса. | 
| 8 וַיָּבֹא יְרוּשָׁלִַם בַּחֹדֶשׁ הַחֲמִישִׁי הִיא שְׁנַת הַשְּׁבִיעִית לַמֶּלֶךְ | 8 Він (Езра) прийшов у Єрусалим п’ятого місяця — сьомого ж року того царя. | 
| 9 כִּי בְּאֶחָד לַחֹדֶשׁ הָרִאשֹׁון הוּא יְסֻד הַמַּעֲלָה מִבָּבֶל וּבְאֶחָד לַחֹדֶשׁ הַחֲמִישִׁי בָּא אֶל־יְרוּשָׁלִַם כְּיַד־אֱלֹהָיו הַטֹּובָה עָלָיו | 9 Бо першого дня першого місяця  був початок виходу з Вавилону, а першого дня п’ятого місяця прийшов він у  Єрусалим, тому що добродійна рука його Бога була над ним, | 
| 10 כִּי עֶזְרָא הֵכִין לְבָבֹו לִדְרֹושׁ אֶת־תֹּורַת יְהוָה וְלַעֲשֹׂת וּלְלַמֵּד בְּיִשְׂרָאֵל חֹק וּמִשְׁפָּט׃    ס | 10 і то тому, що Езра звернув  своє серце на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, й  навчати в Ізраїлі постанов і права. | 
| 11 וְזֶה ׀ פַּרְשֶׁגֶן הַנִּשְׁתְּוָן אֲשֶׁר נָתַן הַמֶּלֶךְ אַרְתַּחְשַׁסְתְּא לְעֶזְרָא הַכֹּהֵן הַסֹּפֵר סֹפֵר דִּבְרֵי מִצְוֹת־יְהוָה וְחֻקָּיו עַל־יִשְׂרָאֵל׃  פ | 11 А оце відпис письма, що його  дав цар Артаксеркс Езрі священикові й книжникові, книжному в словах  заповідей і постанов Господніх щодо Ізраїля: | 
| 12 אַרְתַּחְשַׁסְתְּא מֶלֶךְ מַלְכַיָּא לְעֶזְרָא כָהֲנָא סָפַר דָּתָא דִּי־אֱלָהּ שְׁמַיָּא גְּמִיר וּכְעֶנֶת | 12 «Артаксеркс, цар над царями, Езрі священикові, вчителеві закону Бога неба, мир і т. д. А ось: | 
| 13 מִנִּי שִׂים טְעֵם דִּי כָל־מִתְנַדַּב בְּמַלְכוּתִי מִן־עַמָּה יִשְׂרָאֵל וְכָהֲנֹוהִי וְלֵוָיֵא לִמְהָךְ לִירוּשְׁלֶם עִמָּךְ יְהָךְ | 13 від мене вийшов наказ, щоб у  моєму царстві кожен з народу Ізраїля, з його священиків та його левітів,  хто бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою, | 
| 14 כָּל־קֳבֵל דִּי מִן־קֳדָם מַלְכָּא וְשִׁבְעַת יָעֲטֹהִי שְׁלִיחַ לְבַקָּרָא עַל־יְהוּד וְלִירוּשְׁלֶם בְּדָת אֱלָהָךְ דִּי בִידָךְ | 14 бо ти посланий від царя й сімох його дорадників, щоб наглядати за Юдеєю та Єрусалимом щодо закону Бога твого, що в твоїй руці, | 
| 15 וּלְהֵיבָלָה כְּסַף וּדְהַב דִּי־מַלְכָּא וְיָעֲטֹוהִי הִתְנַדַּבוּ לֶאֱלָהּ יִשְׂרָאֵל דִּי בִירוּשְׁלֶם מִשְׁכְּנֵהּ | 15 і щоб занести срібло та золото, що цар та його дорадники добровільно пожертвували Богові Ізраїля, який перебуває в Єрусалимі, | 
| 16 וְכֹל כְּסַף וּדְהַב דִּי תְהַשְׁכַּח בְּכֹל מְדִינַת בָּבֶל עִם הִתְנַדָּבוּת עַמָּא וְכָהֲנַיָּא מִתְנַדְּבִין לְבֵית אֱלָהֲהֹם דִּי בִירוּשְׁלֶם | 16 і все срібло та золото, що ти  знайдеш по всій вавилонській країні, разом з добровільними дарами від  народу й священиків, які вони доброхітно пожертвують на дім Бога свого,  що в Єрусалимі. | 
| 17 כָּל־קֳבֵל דְּנָה אָסְפַּרְנָא תִקְנֵא בְּכַסְפָּא דְנָה תֹּורִין ׀ דִּכְרִין אִמְּרִין וּמִנְחָתְהֹון וְנִסְכֵּיהֹון וּתְקָרֵב הִמֹּו עַל־מַדְבְּחָה דִּי בֵּית אֱלָהֲכֹם דִּי בִירוּשְׁלֶם | 17 Тож старанно накупи за ці  гроші волів, баранів, ягнят і хлібних приносів до них та ливних жертв, і  принеси їх на жертовнику дому Бога вашого, що в Єрусалимі. | 
| 18 וּמָה דִי [עֲלַיִךְ כ] (עֲלָךְ  ק) וְעַל־ [אֶחַיִךְ כ] (אֶחָךְ  ק) יִיטַב  בִּשְׁאָר כַּסְפָּא וְדַהֲבָה לְמֶעְבַּד כִּרְעוּת אֱלָהֲכֹם תַּעַבְדוּן | 18 З рештою ж срібла та золота зробите те, що за волею вашого Бога, тобі й твоїм братам, здасться добрим зробити. | 
| 19 וּמָאנַיָּא דִּי־מִתְיַהֲבִין לָךְ לְפָלְחָן בֵּית אֱלָהָךְ הַשְׁלֵם קֳדָם אֱלָהּ יְרוּשְׁלֶם | 19 Посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом у Єрусалимі. | 
| 20 וּשְׁאָר חַשְׁחוּת בֵּית אֱלָהָךְ דִּי יִפֶּל־לָךְ לְמִנְתַּן תִּנְתֵּן מִן־בֵּית גִּנְזֵי מַלְכָּא | 20 Інше ж, потрібне для влаштування дому Бога твого, видадуть тобі з дому царських скарбів. | 
| 21 וּמִנִּי אֲנָה אַרְתַּחְשַׁסְתְּא מַלְכָּא שִׂים טְעֵם לְכֹל גִּזַּבְרַיָּא דִּי בַּעֲבַר נַהֲרָה דִּי כָל־דִּי יִשְׁאֲלֶנְכֹון עֶזְרָא כָהֲנָה סָפַר דָּתָא דִּי־אֱלָהּ שְׁמַיָּא אָסְפַּרְנָא יִתְעֲבִד | 21 А від мене, царя Артаксеркса,  дається наказ усім скарбничим, що за рікою, зробити точно все, чого  вимагатиме від вас Бзра священик, учитель закону Бога неба: | 
| 22 עַד־כְּסַף כַּכְּרִין מְאָה וְעַד־חִנְטִין כֹּרִין מְאָה וְעַד־חֲמַר בַּתִּין מְאָה וְעַד־בַּתִּין מְשַׁח מְאָה וּמְלַח דִּי־לָא כְתָב | 22 срібла до 100 талантів, пшениці до 100 кор, вина до 100 батів, олії до 100 батів, а соли без міри. | 
| 23 כָּל־דִּי מִן־טַעַם אֱלָהּ שְׁמַיָּא יִתְעֲבֵד אַדְרַזְדָּא לְבֵית אֱלָהּ שְׁמַיָּא דִּי־לְמָה לֶהֱוֵא קְצַף עַל־מַלְכוּת מַלְכָּא וּבְנֹוהִי | 23 Все, що звелено Богом неба, має робитись пильно для дому Бога неба, щоб не впав гнів на царство, царя та його синів. | 
| 24 וּלְכֹם מְהֹודְעִין דִּי כָל־כָּהֲנַיָּא וְלֵוָיֵא זַמָּרַיָּא תָרָעַיָּא נְתִינַיָּא וּפָלְחֵי בֵּית אֱלָהָא דְנָה מִנְדָּה בְלֹו וַהֲלָךְ לָא שַׁלִּיט לְמִרְמֵא עֲלֵיהֹם | 24 Крім того, подаємо вам до  відома, що ні на кого із священиків, левітів, співців, воротарів,  нетінеїв і слуг цього дому Божого не можна накладати ні данини, ні  податків, ні мита. | 
| 25 וְאַנְתְּ עֶזְרָא כְּחָכְמַת אֱלָהָךְ דִּי־בִידָךְ מֶנִּי שָׁפְטִין וְדַיָּנִין דִּי־לֶהֱוֹן [דָּאֲנִין כ] (דָּאיְנִין ק) לְכָל־עַמָּה דִּי בַּעֲבַר נַהֲרָה לְכָל־יָדְעֵי דָּתֵי אֱלָהָךְ וְדִי לָא יָדַע תְּהֹודְעוּן | 25 А ти, Езро, за мудрістю Бога  твого, якою володієш, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили  ввесь народ за рікою, всіх тих, що знають закони Бога твого, — тих же,  що їх не знають, навчи. | 
| 26 וְכָל־דִּי־לָא לֶהֱוֵא עָבֵד דָּתָא דִי־אֱלָהָךְ וְדָתָא דִּי מַלְכָּא אָסְפַּרְנָא דִּינָה לֶהֱוֵא מִתְעֲבֵד מִנֵּהּ הֵן לְמֹות הֵן [לִשְׁרֹשׁוּ כ] (לִשְׁרֹשִׁי ק) הֵן־לַעֲנָשׁ נִכְסִין וְלֶאֱסוּרִין׃  פ | 26 А хто не буде пильно  виконувати закон Бога твого й царський закон, того нехай негайно  засудять чи то на страту, чи на вигнання, чи на грошову кару, чи на  тюрму.» | 
| 27 בָּרוּךְ יְהוָה אֱלֹהֵי אֲבֹותֵינוּ אֲשֶׁר נָתַן כָּזֹאת בְּלֵב הַמֶּלֶךְ לְפָאֵר אֶת־בֵּית יְהוָה אֲשֶׁר בִּירוּשָׁלִָם | 27 Благословен Господь, Бог батьків наших, який вклав у серце цареві цю думку, щоб прикрасити дім Господній, що в Єрусалимі, | 
| 28 וְעָלַי הִטָּה־חֶסֶד לִפְנֵי הַמֶּלֶךְ וְיֹועֲצָיו וּלְכָל־שָׂרֵי הַמֶּלֶךְ הַגִּבֹּרִים וַאֲנִי הִתְחַזַּקְתִּי כְּיַד־יְהוָה אֱלֹהַי עָלַי וָאֶקְבְּצָה מִיִּשְׂרָאֵל רָאשִׁים לַעֲלֹות עִמִּי׃  פ | 28 і який прихилив до мене ласку  царя і його дорадників та всіх могутніх князів царя! І я набрав духу,  бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й зібрав я родоначальників  Ізраїля, щоб пішли зо мною. |