Atti degli Apostoli (اعمال) 2

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 ولما حضر يوم الخمسين كان الجميع معا بنفس واحدة‎.	1 А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.
2 ‎وصار بغتة من السماء صوت كما من هبوب ريح عاصفة وملأ كل البيت حيث كانوا جالسين‎.	2 Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 ‎وظهرت لهم ألسنة منقسمة كانها من نار واستقرت على كل واحد منهم‎.	3 І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.
4 ‎وامتلأ الجميع من الروح القدس وابتدأوا يتكلمون بألسنة اخرى كما اعطاهم الروح ان ينطقوا	4 Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5 وكان يهود رجال اتقياء من كل امة تحت السماء ساكنين في اورشليم‎.	5 А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.
6 ‎فلما صار هذا الصوت اجتمع الجمهور وتحيّروا لان كل واحد كان يسمعهم يتكلمون بلغته‎.	6 І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.
7 ‎فبهت الجميع وتعجبوا قائلين بعضهم لبعض أترى ليس جميع هؤلاء المتكلمين جليليين‎.	7 Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?
8 ‎فكيف نسمع نحن كل واحد منا لغته التي ولد فيها‎.	8 Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:
9 ‎فرتيون وماديون وعيلاميون والساكنون ما بين النهرين واليهودية وكبدوكية وبنتس واسيا	9 партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,
10 وفريجية وبمفيلية ومصر ونواحي ليبية التي نحو القيروان والرومانيون المستوطنون يهود ودخلاء	10 Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,
11 كريتيون وعرب نسمعهم يتكلمون بألسنتنا بعظائم الله‎.	11 юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»
12 ‎فتحيّر الجميع وارتابوا قائلين بعضهم لبعض ما عسى ان يكون هذا‎.	12 Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»
13 ‎وكان آخرون يستهزئون قائلين انهم قد امتلأوا سلافة	13 Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»
14 فوقف بطرس مع الاحد عشر ورفع صوته وقال لهم ايها الرجال اليهود والساكنون في اورشليم اجمعون ليكن هذا معلوما عندكم واصغوا الى كلامي.	14 Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:
15 لان هؤلاء ليسوا سكارى كما انتم تظنون. لانها الساعة الثالثة من‏ النهار‎.	15 Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.
16 ‎بل هذا ما قيل بيوئيل النبي‎.	16 Але це те, що був сказав Пророк Йоіл:
17 ‎يقول الله ويكون في الايام الاخيرة اني اسكب من روحي على كل بشر فيتنبأ بنوكم وبناتكم ويرى شبابكم رؤى ويحلم شيوخكم احلاما‎.	17 — І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.
18 ‎وعلى عبيدي ايضا واماءي اسكب من روحي في تلك الايام فيتنبأون‎.	18 І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.
19 ‎واعطي عجائب في السماء من فوق وآيات على الارض من اسفل دما ونارا وبخار دخان‎.	19 І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.
20 ‎تتحول الشمس الى ظلمة والقمر الى دم قبل ان يجيء يوم الرب العظيم الشهير‎.	20 Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.
21 ‎ويكون كل من يدعو باسم الرب يخلص	21 А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться.
22 ايها الرجال الاسرائيليون اسمعوا هذه الاقوال. يسوع الناصري رجل قد تبرهن لكم من قبل الله بقوات وعجائب وآيات صنعها الله بيده في وسطكم كما انتم ايضا تعلمون‎.	22 Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —
23 ‎هذا اخذتموه مسلّما بمشورة الله المحتومة وعلمه السابق وبايدي اثمة صلبتموه وقتلتموه‎.	23 отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;
24 ‎الذي اقامه الله ناقضا اوجاع الموت اذ لم يكن ممكنا ان يمسك منه.	24 його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.
25 لان داود يقول فيه كنت ارى الرب امامي في كل حين انه عن يميني لكي لا اتزعزع‎.	25 Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
26 ‎لذلك سرّ قلبي وتهلل لساني حتى جسدي ايضا سيسكن على رجاء‎.	26 Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.
27 ‎لانك لن تترك نفسي في الهاوية ولا تدع قدوسك يرى فسادا‎.	27 Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.
28 ‎عرفتني سبل الحياة وستملأني سرورا مع وجهك‎.	28 Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.
29 ‎ايها الرجال الاخوة يسوغ ان يقال لكم جهارا عن رئيس الآباء داود انه مات ودفن وقبره عندنا حتى هذا اليوم‎.	29 Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.
30 ‎فاذ كان نبيا وعلم ان الله حلف له بقسم انه من ثمرة صلبه يقيم المسيح حسب الجسد ليجلس على كرسيه	30 Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,
31 سبق فرأى وتكلم عن قيامة المسيح انه لم تترك نفسه في الهاوية ولا رأى جسده فسادا‎.	31 він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.
32 ‎فيسوع هذا اقامه الله ونحن جميعا شهود لذلك‎.	32 Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.
33 ‎واذ ارتفع بيمين الله واخذ موعد الروح القدس من الآب سكب هذا الذي انتم الآن تبصرونه وتسمعونه‎.	33 Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.
34 ‎لان داود لم يصعد الى السموات. وهو نفسه يقول قال الرب لربي اجلس عن يميني	34 Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,
35 حتى اضع اعداءك موطئا لقدميك‎.	35 поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.
36 ‎فليعلم يقينا جميع بيت اسرائيل ان الله جعل يسوع هذا الذي صلبتموه انتم ربا ومسيحا	36 Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.»
37 فلما سمعوا نخسوا في قلوبهم وقالوا لبطرس ولسائر الرسل ماذا نصنع ايها الرجال الاخوة‎.	37 Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»
38 ‎فقال لهم بطرس توبوا وليعتمد كل واحد منكم على اسم يسوع المسيح لغفران الخطايا فتقبلوا عطية الروح القدس‎.	38 Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.
39 ‎لان الموعد هو لكم ولاولادكم ولكل الذين على بعد كل من يدعوه الرب الهنا‎.	39 Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»
40 ‎وباقوال أخر كثيرة كان يشهد لهم ويعظهم قائلا اخلصوا من هذا الجيل الملتوي‎.	40 І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»
41 ‎فقبلوا كلامه بفرح واعتمدوا وانضمّ في ذلك اليوم نحو ثلاثة آلاف نفس	41 Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
42 وكانوا يواظبون على تعليم الرسل والشركة وكسر الخبز والصلوات‎.	42 Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.
43 ‎وصار خوف في كل نفس. وكانت عجائب وآيات كثيرة تجرى على ايدي الرسل‎.	43 І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
44 ‎وجميع الذين آمنوا كانوا معا وكان عندهم كل شيء مشتركا‎.	44 Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.
45 ‎والاملاك والمقتنيات كانوا يبيعونها ويقسمونها بين الجميع كما يكون لكل واحد احتياج‎.	45 Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.
46 ‎وكانوا كل يوم يواظبون في الهيكل بنفس واحدة. واذ هم يكسرون الخبز في البيوت كانوا يتناولون الطعام بابتهاج وبساطة قلب	46 Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;
47 مسبحين الله ولهم نعمة لدى جميع الشعب. وكان الرب كل يوم يضم الى الكنيسة الذين يخلصون	47 хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися.