| 1 لان الرب سيرحم يعقوب ويختار ايضا اسرائيل ويريحهم في ارضهم فتقترن بهم الغرباء وينضمون الى بيت يعقوب. | 1 Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова. |
| 2 ويأخذهم شعوب وياتون بهم الى موضعهم ويمتلكهم بيت اسرائيل في ارض الرب عبيدا واماء ويسبون الذين سبوهم ويتسلطون على ظالميهم | 2 Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали. |
| 3 ويكون في يوم يريحك الرب من تعبك ومن انزعاجك ومن العبودية القاسية التي استعبدت بها | 3 І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло, |
| 4 انك تنطق بهذا الهجو على ملك بابل وتقول. كيف باد الظالم بادت المغطرسة. | 4 ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився, |
| 5 قد كسر الرب عصا الاشرار قضيب المتسلطين | 5 зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів, |
| 6 الضارب الشعوب بسخط ضربة بلا فتور المتسلط بغضب على الامم باضطهاد بلا إمساك. | 6 який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри. |
| 7 استراحت اطمأنت كل الارض. هتفوا ترنما. | 7 Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає. |
| 8 حتى السرو يفرح عليك وارز لبنان قائلا منذ اضطجعت لم يصعد علينا قاطع. | 8 Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас. |
| 9 الهاوية من اسفل مهتزة لك لاستقبال قدومك منهضة لك الاخيلة جميع عظماء الارض. اقامت كل ملوك الامم عن كراسيهم. | 9 Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів. |
| 10 كلهم يجيبون ويقولون لك أانت ايضا قد ضعفت نظيرنا وصرت مثلنا. | 10 Усі вони говорять, до тебе промовляють: — І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим. |
| 11 أهبط الى الهاوية فخرك رنة اعوادك. تحتك تفرش الرمة وغطاؤك الدود. | 11 Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя — черва, хробаки — твоє покривало. |
| 12 كيف سقطت من السماء يا زهرة بنت الصبح. كيف قطعت الى الارض يا قاهر الامم. | 12 Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи? |
| 13 وانت قلت في قلبك اصعد الى السموات ارفع كرسيي فوق كواكب الله واجلس على جبل الاجتماع في اقاصي الشمال. | 13 Ти ж говорив у своїм серці: — На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі. |
| 14 اصعد فوق مرتفعات السحاب. اصير مثل العلي. | 14 Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній. |
| 15 لكنك انحدرت الى الهاوية الى اسافل الجب. | 15 Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку. |
| 16 الذين يرونك يتطلعون اليك يتأملون فيك. أهذا هو الرجل الذي زلزل الارض وزعزع الممالك | 16 Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: — Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами, |
| 17 الذي جعل العالم كقفر وهدم مدنه الذي لم يطلق اسراه الى بيوتهم. | 17 що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому? |
| 18 كل ملوك الامم باجمعهم اضطجعوا بالكرامة كل واحد في بيته. | 18 Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі. |
| 19 واما انت فقد طرحت من قبرك كغصن اشنع كلباس القتلى المضروبين بالسيف الهابطين الى حجارة الجب كجثة مدوسة. | 19 А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло. |
| 20 لا تتحد بهم في القبر لانك اخربت ارضك قتلت شعبك. لا يسمى الى الابد نسل فاعلي الشر. | 20 Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам’яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв. |
| 21 هيئوا لبنيه قتلا باثم آبائهم فلا يقوموا ولا يرثوا الارض ولا يملأوا وجه العالم مدنا. | 21 Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!» |
| 22 فاقوم عليهم يقول رب الجنود واقطع من بابل اسما وبقية ونسلا وذرية يقول الرب. | 22 Я встану на них, — слово Господа сил, — і знищу ім’я Вавилону й останок нащадка й потомка, — слово Господнє. |
| 23 واجعلهم ميراثا للقنفذ وآجام مياه واكنسها بمكنسة الهلاك يقول رب الجنود | 23 Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, — слово Господа сил. |
| 24 قد حلف رب الجنود قائلا انه كما قصدت يصير وكما نويت يثبت | 24 Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться. |
| 25 ان احطم اشور في ارضي وادوسه على جبالي فيزول عنهم نيره ويزول عن كتفهم حمله. | 25 Я розіб’ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них. |
| 26 هذا هو القضاء المقضي به على كل الارض وهذه هي اليد الممدودة على كل الامم. | 26 Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.» |
| 27 فان رب الجنود قد قضى فمن يبطّل ويده هي الممدودة فمن يردها | 27 А коли Господь сил призначив, — хто може змінити? Рука його простягнута, — хто її відверне? |
| 28 في سنة وفاة الملك آحاز كان هذا الوحي. | 28 Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово: |
| 29 لا تفرحي يا جميع فلسطين لان القضيب الضاربك انكسر فانه من اصل الحية يخرج افعوان وثمرته تكون ثعبانا ساما طيارا. | 29 «Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде — дракон летючий. |
| 30 وترعى ابكار المساكين ويربض البائسون بالامان واميت اصلك بالجوع فيقتل بقيتك. | 30 Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб’ю твоїх нащадків. |
| 31 ولول ايها الباب اصرخي ايتها المدينة. قد ذاب جميعك يا فلسطين. لانه من الشمال يأتي دخان وليس شاذّ في جيوشه. | 31 Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах. |
| 32 فبماذا يجاب رسل الامم. ان الرب اسس صهيون وبها يحتمي بائسو شعبه | 32 Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.» |
