Epístola de São Paulo aos Romanos 7

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Ignorais, irmãos {falo aos que têm conhecimentos jurídicos}, que a lei só tem domínio sobre o homem durante o tempo que vive?	1 Хіба не знаєте, брати, — я тим говорю, які знають закон, — що закон панує над людиною, поки вона живе?
2 Assim, a mulher casada está sujeita ao marido pela lei enquanto ele vive; mas, se o marido morrer, fica desobrigada da lei que a ligava ao marido.	2 Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв’язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
3 Por isso, enquanto viver o marido, se se tornar mulher de outro homem, será chamada adúltera. Porém, morrendo o marido, fica desligada da lei, de maneira que, sem se tornar adúltera, poderá casar-se com outro homem.	3 Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.
4 Assim, meus irmãos, também vós estais mortos para a lei, pelo sacrifício do corpo de Cristo, para pertencerdes a outrem, àquele que ressuscitou dentre os mortos, a fim de que demos frutos para Deus.	4 Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
5 De fato, quando estávamos na carne, as paixões pecaminosas despertadas pela lei operavam em nossos membros, a fim de frutificarmos para a morte.	5 Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.
6 Agora, mortos para essa lei que nos mantinha sujeitos, dela nos temos libertado, e nosso serviço realiza-se conforme a renovação do Espírito e não mais sob a autoridade envelhecida da letra.	6 Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в’язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.
7 Que diremos, então? Que a lei é pecado? De modo algum. Mas eu não conheci o pecado senão pela lei. Porque não teria idéia da concupiscência, se a lei não dissesse: Não cobiçarás {Ex 20,17}.	7 Що ж скажемо? Що закон — гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»
8 Foi o pecado, portanto, que, aproveitando-se da ocasião que lhe foi dada pelo preceito, excitou em mim todas as concupiscências; porque, sem a lei, o pecado estava morto.	8 Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх — мертвий.
9 Quando eu estava sem a lei, eu vivia; mas, sobrevindo o preceito, o pecado recobrou vida,	9 І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,
10 e eu morri. Assim o mandamento, que me devia dar a vida, conduziu-me à morte.	10 а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.
11 Porque o pecado, aproveitando da ocasião do mandamento, seduziu-me, e por ele me levou à morte.	11 Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.
12 Por conseguinte, a lei é santa e o mandamento é santo, e justo, e bom...	12 Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
13 Então o que é bom tornou-se causa de morte para mim? De certo que não. Foi o pecado que, para se mostrar realmente pecado, acarretou para mim a morte por meio do que é bom, a fim de que, pelo mandamento, o pecado se fizesse excessivamente pecaminoso.	13 Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
14 Sabemos, de fato, que a lei é espiritual, mas eu sou carnal, vendido ao pecado.	14 Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.
15 Não entendo, absolutamente, o que faço, pois não faço o que quero; faço o que aborreço.	15 Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.
16 E, se faço o que não quero, reconheço que a lei é boa.	16 Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.
17 Mas, então, não sou eu que o faço, mas o pecado que em mim habita.	17 Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.
18 Eu sei que em mim, isto é, na minha carne, não habita o bem, porque o querer o bem está em mim, mas não sou capaz de efetuá-lo.	18 Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні;
19 Não faço o bem que quereria, mas o mal que não quero.	19 бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.
20 Ora, se faço o que não quero, já não sou eu que faço, mas sim o pecado que em mim habita.	20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.
21 Encontro, pois, em mim esta lei: quando quero fazer o bem, o que se me depara é o mal.	21 Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;
22 Deleito-me na lei de Deus, no íntimo do meu ser.	22 мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,
23 Sinto, porém, nos meus membros outra lei, que luta contra a lei do meu espírito e me prende à lei do pecado, que está nos meus membros.	23 але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.
24 Homem infeliz que sou! Quem me livrará deste corpo que me acarreta a morte?...	24 Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?
25 Graças sejam dadas a Deus por Jesus Cristo, nosso Senhor! Assim, pois, de um lado, pelo meu espírito, sou submisso à lei de Deus; de outro lado, por minha carne, sou escravo da lei do pecado.	25 Дяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу умом законові Божому, а тілом — законові гріха.