Livro dos Salmos 109

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Ao mestre de canto. Salmo de Davi. Ó Deus de meu louvor, não fiqueis insensível,	1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!
2 porque contra mim se abriu boca ímpia e pérfida.	2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
3 Falaram-me com palavras mentirosas, com discursos odiosos me envolveram; e sem motivo me atacaram.	3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
4 Em resposta ao meu afeto me acusaram. Eu, porém, orava.	4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
5 Pagaram-me o bem com o mal, e o amor com o ódio.	5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
6 Suscitai contra ele um ímpio, levante-se à sua direita um acusador.	6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
7 Quando o julgarem, saia condenado, e sem efeito o seu recurso.	7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
8 Sejam abreviados os seus dias, tome outro o seu encargo.	8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
9 Fiquem órfãos os seus filhos, e viúva a sua esposa.	9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою.
10 Andem errantes e mendigos os seus filhos, expulsos de suas casas devastadas.	10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
11 Arrebate o credor todos os seus bens, estrangeiros pilhem o fruto de seu trabalho.	11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
12 Ninguém lhes tenha misericórdia, nem haja quem se condoa de seus órfãos.	12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
13 Exterminada seja a sua descendência, extinga-se o seu nome desde a segunda geração.	13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте.
14 Conserve o Senhor a lembrança da culpa de seus pais, jamais se apague o pecado de sua mãe.	14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, —
15 Deus os tenha sempre presentes na memória, e risque-se da terra a sua lembrança,	15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять.
16 porque jamais pensou em ter misericórdia, mas perseguiu o pobre e desvalido e teve ódio mortal ao homem de coração abatido.	16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
17 Amou a maldição: que ela caia sobre ele! Recusou a bênção: que ela o abandone!	17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
18 Seja coberto de maldição como de um manto, que ela penetre em suas entranhas como água e se infiltre em seus ossos como óleo.	18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
19 Seja-lhe como a veste que o cobre, como um cinto que o cinja para sempre.	19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
20 Esta, a paga do Senhor àqueles que me acusam e que só dizem mal de mim.	20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
21 Mas vós, Senhor Deus, tratai-me segundo a honra de vosso nome. Salvai-me em nome de vossa benigna misericórdia,	21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
22 porque sou pobre e miserável; trago, dentro de mim, um coração ferido.	22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
23 Vou-me extinguindo como a sombra da tarde que declina, sou levado para longe como o gafanhoto.	23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
24 Vacilam-me os joelhos à força de jejuar, e meu corpo se definha de magreza.	24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру.
25 Fizeram-me objeto de escárnio, abanam a cabeça ao me ver.	25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
26 Ajudai-me, Senhor, meu Deus. Salvai-me segundo a vossa misericórdia.	26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
27 Que reconheçam aqui a vossa mão, e saibam que fostes vós que assim fizestes.	27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив.
28 Enquanto amaldiçoam, abençoai-me. Sejam confundidos os que se insurgem contra mim, e que vosso servo seja cumulado de alegria.	28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
29 Cubram-se de ignomínia meus detratores, e envolvam-se de vergonha como de um manto.	29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
30 Celebrarei altamente o Senhor, e o louvarei em meio à multidão,	30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
31 porque ele se pôs à direita do pobre, para o salvar dos que o condenam.	31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.