Vangelo secondo Matteo 17

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Sei giorni dopo Gesù prese con sé Pietro, Giacomo e Giovanni suo fratello, e li condusse in disparte, su un alto monte.	1 По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору
2 E apparve trasfigurato davanti a loro: la sua faccia diventò splendida come il sole e le vesti candide come la luce.
3 Ed ecco, apparvero loro Mosè ed Elia in atto di conversare con lui.	3 І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.
4 Allora Pietro prese la parola e disse: "Signore, è bello per noi stare qui; se vuoi, farò qui tre tende, una per te, una per Mosè e un'altra per Elia".	4 Озвавсь Петро й каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.»
5 Mentre egli stava ancora parlando, una nube splendente li avvolse. E dalla nube si udì una voce che diceva: "Questi è il mio Figlio diletto nel quale ho posto la mia compiacenza: ascoltatelo".	5 Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: «Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.»
6 All'udir ciò, i discepoli caddero faccia a terra, presi da grande spavento.	6 Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми.
7 Ma Gesù si avvicinò, li toccò e disse: "Alzatevi; non temete!".	7 Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: «Устаньте, не страхайтеся!»
8 Essi, alzati gli occhi, non videro nessun altro all'infuori di Gesù.	8 Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.
9 Ora, mentre discendevano dal monte, Gesù ordinò loro: "Non fate parola con nessuno della visione, finché il Figlio dell'uomo non sarà risorto da morte".	9 Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.»
10 Allora i suoi discepoli lo interrogarono dicendo: "Perché dunque gli scribi dicono che prima deve venire Elia?".	10 Учні його тоді спитали його: «Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?»
11 Egli rispose: "Elia, sì, deve venire e restaurerà ogni cosa.	11 Він відповів їм: «Ілля прийде й усе приведе доладу.
12 Ma io vi dico che Elia è già venuto e non l'hanno riconosciuto; anzi l'hanno trattato come hanno voluto. Così anche il Figlio dell'uomo dovrà soffrire per opera loro".	12 Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати.»
13 Allora i discepoli capirono che egli intendeva parlare di Giovanni il Battista.	13 І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Христителя.
14 Quando furono tornati presso la folla, si avvicinò a lui un uomo che, gettatosi in ginocchio davanti a lui,	14 Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг,
15 disse: "Signore, abbi pietà di mio figlio che è epilettico e soffre; molte volte infatti cade nel fuoco, altre volte anche nell'acqua.	15 каже: «Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду.
16 L'ho portato ai tuoi discepoli, ma essi non sono stati capaci di guarirlo".	16 Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.»
17 Rispose Gesù: "Generazione incredula e perversa, fino a quando dovrò restare con voi? Fino a quando dovrò sopportarvi? Portatemi qui il fanciullo".	17 «Роде невірний та розбещений, — відповів Ісус, — доки мені з вами бути? Доки я вас терпітиму? Приведіть мені його сюди!»
18 Allora Gesù con parole minacciose comandò al demonio di uscire da lui; da quell'istante il fanciullo fu guarito.	18 Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.
19 Allora i discepoli si avvicinarono a Gesù in disparte e gli domandarono: "Perché noi non siamo stati capaci di scacciarlo?".	19 Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: «Чому ми не могли його вигнати?»
20 Egli rispose: "A causa della vostra poca fede, poiché in verità vi dico: se avrete fede anche quanto un chicco di senapa e direte a questo monte: "Spòstati da qui a lì", esso si sposterà; nulla sarà a voi impossibile.	20 Ісус сказав їм: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди — і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.
21 Ma questa genìa non si scaccia se non con la preghiera e il digiuno".	21 А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.»
22 Mentre si aggiravano per la Galilea, Gesù disse loro: "Il Figlio dell'uomo sta per essere consegnato nelle mani degli uomini	22 Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: «Син Чоловічий має бути виданий у руки людям,
23 che lo metteranno a morte; ma il terzo giorno risorgerà". Essi furono presi da grande afflizione.	23 і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне». І вони тяжко зажурились.
24 Venuti a Cafarnao, quelli che riscuotevano il didramma si rivolsero a Pietro e gli dissero: "Il vostro maestro non paga il didramma?".	24 Коли вони прийшли в Капернаум, підійшли збирачі дидрахми до Петра та й питають: «Чи заплатить ваш учитель дидрахму?»
25 Ed egli: "Sì". Quando tornò, Gesù lo prevenne dicendo: "Che te ne pare, Simone? I re della terra da chi riscuotono tasse e tributi, dai loro figli oppure dagli estranei?".	25 «Так», — каже. І як увійшов до хати, випередив його Ісус, мовивши: «Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?»
26 Ed egli: "Dagli estranei". Allora Gesù disse: "Perciò i figli ne sono esenti.	26 А коли відповів: «З чужих», — Ісус сказав до нього: «Отож, сини вільні.
27 Ma per non scandalizzarli, va' al mare, getta l'amo e prendi il pesce che per primo abboccherà; aprigli la bocca e vi troverai uno statere. Lo prenderai e lo darai loro per me e per te".	27 Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.»