Secondo libro delle Cronache 16

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Nell'anno trentaseiesimo del regno di Asa, Baasa, re d'Israele, mosse contro Giuda e costruì Rama, per impedire le comunicazioni con Asa, re di Giuda.	1 Тридцять шостого року царювання Аси вирушив Вааса, ізраїльський цар, на Юдею й укріпив Раму, щоб ніхто не відходив і не приходив до Аси, юдейського царя.
2 Asa tirò fuori dai tesori del tempio del Signore e del palazzo reale argento e oro e li mandò a Ben-Adàd, re di Aram, residente a Damasco con queste parole:	2 Тоді Аса взяв срібло та золото з скарбниці Божого дому та царського палацу й послав до Бен-Гадада, арамійського царя, що жив у Дамаску, кажучи:
3 "Vi sia alleanza tra me e te, come c'era tra il padre mio e il padre tuo. Ecco, ti mando argento e oro. Orsù, rompi la tua alleanza con Baasa, re d'Israele, in modo che si ritiri da me".	3 «Нехай буде союз між мною та тобою, як був між моїм батьком та твоїм батьком! Оце я посилаю тобі срібла та золота: покинь твій союз з Ваасою, щоб він відступивсь від мене.»
4 Ben-Adàd diede retta al re Asa e mandò contro le città d'Israele i capi delle sue forze armate, i quali colpirono Iion, Dan, Abel-Maim e tutti i magazzini delle città di Neftali.	4 І послухав Бен-Гадад царя Аси й послав своїх військових начальників проти ізраїльських міст, і вони завоювали Ійон, Дан, Авелмаїм і всі склади в містах Нафталі.
5 Or quando Baasa ebbe udito ciò, desistette dal fortificare Rama e cessò la sua opera.	5 Почувши Вааса про це, перестав укріпляти Раму, й залишив свою роботу.
6 Allora il re Asa convocò tutti quelli di Giuda, che asportarono le pietre e il legname coi quali Baasa stava fortificando Rama e con essi egli fortificò Gheba e Mizpà.	6 Тоді цар Аса зібрав усіх юдеїв, і вони забрали з Рами каміння та дерево, що вживав Вааса до укріплення, й укріпили ними Геву й Міцпу.
7 In quel tempo il veggente Canàni si recò da Asa, re di Giuda, e gli disse: "Poiché ti sei appoggiato sul re di Aram e non sul Signore, tuo Dio, l'esercito del re di Aram è sfuggito al tuo potere.	7 Того часу віщий Ханані прийшов до Аси, юдейського царя, й сказав йому: «За те, що ти покладався на арамійського царя, а не на Господа, Бога твого, військо арамійського царя уникло твоїх рук.
8 Forse che gli Etiopi e i Libici non formavano un grande esercito con abbondantissimi carri e cavalieri? Eppure siccome tu ti sei appoggiato sul Signore, egli li ha consegnati in tuo potere.	8 Чи ж не мали кушії та лівії величезного війська, колісниць та багато кінноти? Але що ти покладався на Господа, то він і видав їх тобі в руки,
9 Difatti il Signore con i suoi occhi scruta tutta la terra, per mostrare la sua potenza verso quelli che hanno un cuore integro a suo riguardo. Ti sei comportato da stolto in questo, per cui d'ora innanzi avrai guerre".	9 бо очі Господні обіймають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком йому віддане. Ти поводився в тому нерозважно, тому й будуть у тебе від цього часу війни.»
10 Asa si sdegnò contro il veggente e lo fece gettare in carcere, perché era adirato con lui per questa cosa. Inoltre Asa maltrattò in quel tempo anche alcuni del popolo.	10 Розсердився Аса на віщого й вкинув його в тюрму: такий великий був його гнів за те на нього. Аса утискав на той час і деяких з народу.
11 Ed ecco, le gesta di Asa, le prime come le ultime, sono descritte nel libro dei re di Giuda e d'Israele.	11 Дії Аси, від перших до останніх, записані у книзі юдейських та ізраїльських царів.
12 Nell'anno trentanovesimo del suo regno Asa si ammalò ai piedi, di una malattia estremamente grave. Ma neppure nella sua malattia egli ricercò il Signore, ma solamente i medici.	12 Тридцять дев’ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів.
13 Asa si addormentò con i suoi padri e morì nell'anno quarantesimoprimo del suo regno.	13 І спочив Аса зо своїми батьками, помер на сорок першому році свого царювання.
14 Lo seppellirono nel sepolcro che egli si era fatto scavare nella Città di Davide. Fu deposto sopra un letto pieno di aromi e ogni sorta di profumi preparati secondo l'arte della profumeria; per lui ne bruciarono un'immensa quantità.	14 Його поховали в гробі, що він висік був собі в Давидгороді, і поклали його на ліжку, повному пахощів та мастей, належно зготованих, і запалили на його честь величезне багаття.