Lettera ai Romani 9

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Dico la verità in Cristo; non mentisco, rendendone testimonianza la mia coscienza nello Spirito Santo:	1 Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.
2 grande dolore io provo e continua pena è nel mio cuore.	2 Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.
3 Vorrei essere io stesso anàtema e separato da Cristo, per i miei fratelli, parenti miei secondo la carne,	3 Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;
4 i quali sono Israeliti, dei quali è l'adozione a figliuoli e la gloria e i patti d'alleanza e la Legge e il culto e le promesse,	4 вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;
5 ai quali appartengono i patriarchi, e dai quali è Cristo secondo la carne, il Dio che è sopra tutte le cose benedetto nei secoli, amen.	5 їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.
6 Non già che sia andata perduta la parola di Dio, perchè non tutti i discendenti da Israele, sono Israeliti,	6 Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;
7 nè per essere seme d'Abramo son tutti figli; ma: «In Isacco avrà nome la tua discendenza».	7 і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,
8 Il che vuol dire: non i figli della carne sono i figli di Dio, ma i figliuoli della promessa van calcolati nella discendenza.	8 тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.
9 Poichè della promessa questa è la parola: «In questo tempo verrò, e Sara avrà un figliuolo».	9 Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»
10 E non solo questo, ma anche Rebecca ebbe due figli da un solo uomo, da Isacco nostro padre;	10 Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;
11 poichè pur non essendo ancora nati e non avendo fatto nulla nè di bene nè di male, affinchè fermo stesse il proponimento di Dio relativamente alla elezione,	11 коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,
12 non dalle opere ma dal voler di chi chiama, fu detto a Rebecca che:	12 не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»
13 «il maggiore sarà servo del minore», conforme sta scritto: «Ho amato Giacobbe, ho odiato Esaù». Dio non può essere accusato d'infedeltà o d'ingiustizia	13 Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»
14 Che cosa diremo dunque? Forse è ingiustizia in Dio? non sia mai!	14 Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!
15 Egli dice a Mosè: «Userò misericordia a chi uso misericordia, e avrò compassione di chi avrò compassione».	15 Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»
16 Adunque non è di chi vuole nè di chi corre, ma di Dio misericordioso.	16 Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.
17 Dice la Scrittura a Faraone: «Per questo appunto ti ho suscitato, per mostrare in te la mia potenza, e perchè sia annunziato in tutto il mondo il mio nome».	17 Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім’я.»
18 Adunque a chi Egli vuole usa misericordia, e chi Egli vuole indura.	18 Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.
19 Mi dirai: «E allora, di che cosa ancora si lagna? poichè al voler di lui chi s'è opposto?».	19 Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
20 O uomo, e chi se' tu che vieni a disputa con Dio? Non mica dirà il vaso al formatore: «Perchè mi hai fatto così?»	20 А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»
21 o non ha il formatore dell'argilla facoltà di fare della stessa pasta il vaso di uso onorevole, e quello spregevole?	21 Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22 E se Dio, volendo mostrare l'ira sua e far conoscere ciò che egli può, avesse tollerato con molta longanimità dei vasi d'ira pronti per la perdizione,	22 Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,
23 anche al fine di manifestare la ricchezza della sua gloria verso vasi di misericordia, già preparati per la gloria?	23 щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,
24 [Dico di] noi che anche chiamò non solo dai Giudei ma altresì dalle genti,	24 — на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —
25 come dice anche in Osea: «Chiamerò quello che non è mio popolo, popolo mio: e colei che non era amata, amata»,	25 як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.
26 e «Avverrà nel luogo ove fu detto loro: - Non siete mio popolo voi - », proprio là saranno chiamati «figli del Dio vivente».	26 І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»
27 E Isaia esclama sopra Israele: «Se anche il numero dei figli di Israele fosse come la rena del mare, non ne sarà salvato che il residuo».	27 Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,
28 Poichè la parola sua adempiendo e circoscrivendo, l'effettuerà il Signore sopra la terra.	28 Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.
29 Conforne anche aveva predetto Isaia: «Se il Dio degli eserciti non avesse lasciato a noi un seme, noi saremmo diventati come Sodoma e ci saremmo assomigliati a Gomorra».	29 І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»
30 Che diremo dunque? Diremo che le Genti le quali non andavano dietro alla giustizia l'hanno ottenuta,	30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;
31 e Israele che cercava la legge della giustizia a tal legge non pervenne.	31 Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.
32 E perchè? perchè non dalla fede [la cercò], ma dalle opere; urtarono nella pietra d'inciampo;	32 Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,
33 secondo che fu scritto: «Ecco io pongo in Sion un sasso d'inciampo, una pietra d'intoppo, e chi ha fede in lui non sarà svergognato».	33 як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»