Jó 27

NOVA VULGATA	Біблія
1 Addidit quoque Iob assu mens parabolam suam et dixit:	1 І повів Іов далі свою мову, кажучи:
2 “ Vivit Deus, qui abstulit ius meum, et Omnipotens, qui ad amaritudinemadduxit animam meam,	2 «Клянуся Богом, що позбавив мене права, | і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!
3 quia, donec superest halitus in me, et spiritus Dei in naribus meis,	3 Покіль мій дух у мені, | і Божий подих у моїх ніздрях,
4 non loquentur labia mea iniquitatem, nec lingua mea meditabitur mendacium!	4 мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.
5 Absit a me, ut iustos vos esse iudicem; donec exspirem, non recedam ab innocentia mea.	5 Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! | Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.
6 Iustificationem meam, quam coepi tenere, non deseram, neque enim reprehendit me cor meum in omni vita mea.	6 Триматимусь моєї правди, я її не облишу. | Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!
7 Sit ut impius inimicus meus, et adversarius meus quasi iniquus.	7 Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, | а з тим, хто встає проти мене — як з беззаконником!
8 Quae est enim spes impii, cum secet, cum rapiat Deus animam eius?	8 Яку безбожний має надію, коли молиться, | коли підносить душу свою до Бога?
9 Numquid Deus audiet clamorem eius, cum venerit super eum angustia?	9 Чи ж вислухає Бог його взивання, | коли прийде на нього нужда?
10 Aut poterit in Omnipotente delectari et invocare Deum omni tempore?	10 Чи буде відрадою йому Всесильний? | Чи буде прикликати Бога повсякчасно?
11 Docebo vos manum Dei, quae Omnipotens habeat, nec abscondam.	11 Я пояснюю вам поведінку Божу, | я не таю Всесильного задумів.
12 Ecce vos omnes observastis, et quid sine causa vana loquimini?	12 А якщо усі ви те бачили самі, | то чого марнотою пустословите?
13 Haec est pars hominis impii apud Deum, et hereditas violentorum, quam ab Omnipotente suscipient.	13 Ось яка злій людині від Бога доля, | й участь, що від Всесильного насильникові випадає!
14 Si multiplicati fuerint filii eius, in gladio erunt, et nepotes eius non saturabuntur pane.	14 Як матиме синів багато, під меч підуть; | і його потомки не будуть мати досита хліба.
15 Qui reliqui fuerint ex eo, sepelientur in interitu, et viduae illius non plorabunt.	15 Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, | їхні вдови плакати по них не будуть.
16 Si comportaverit quasi terram argentum et sicut lutum praeparaverit vestimenta,	16 Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, | й одежі, мов болота, наскладає,
17 praeparabit quidem, sed iustus vestietur illis, et argentum innocens dividet.	17 з наскладаного праведник буде вдягатись, | срібло наслідує невинний.
18 Aedificavit sicut aranea domum suam, et sicut custos fecit umbraculum.	18 Він будував дім собі, немов гніздечко; | немов курінь, що робить собі сторож.
19 Dives, cum dormierit, nihil secum auferet; aperiet oculos suos et nihil inveniet.	19 Багатим ляже, та востаннє; | відкриває очі: нічого більш немає!
20 Apprehendet eum quasi aqua inopia, nocte opprimet eum tempestas.	20 Удень прийде страх на нього, | а вночі вхопить його буря.
21 Tollet eum ventus urens et auferet, et velut turbo rapiet eum de loco suo.	21 Його підійме східній вітер, і геть піде; | він вихопить його із його місця
22 Et mittet super eum et non parcet; de manu eius fugiens fugiet.	22 На нього непощадно кидатимуть камінням, | від караючої руки він утік би радо.
23 Complodet super eum manus suas et sibilabit eum de loco suo.	23 Над ним плескатимуть у долоні; | де б він тільки був, його висвистуватимуть.»