Primus Machabaeorum 15

NOVA VULGATA	Біблія
1 Et misit rex Antiochus filius Demetrii epistulas ab insulis maris Simonisacerdoti et principi gentis Iudaeorum et universae genti,	1 Антіох, син царя Димитрія, вислав з морських островів лист до Симона, священика та юдейського князя, і до всього народу.
2 et erantcontinentes hunc modum: “ Rex Antiochus Simoni sacerdoti magno et gentisprincipi et genti Iudaeorum salutem.	2 А в тому листі стояло ось що: «Цар Антіох Симонові, первосвященикові та князеві, і юдейському народові, привіт!
3 Quoniam quidam pestilentes obtinueruntregnum patrum nostrorum, volo autem vindicare regnum, ut restituam illud, sicuterat antea, delectumque feci multitudinis exercitus et feci naves bellicas;	3 Тому що деякі злочинці захопили царство моїх батьків, то я й вирішив відібрати його назад, щоб завести в ньому порядок, як перше. Для того я стягнув силу війська і наготував військові кораблі.
4 volo autem procedere per regionem, ut ulciscar in eos, qui corruperunt regionemnostram et qui desolaverunt civitates multas in regno meo.	4 Я маю намір висадитись у краю, щоб покарати тих, які зруйнували край наш та спустошили багато міст у моїм царстві.
5 Nunc ergo statuotibi omnes oblationes, quas remiserunt tibi ante me reges, et quaecumque aliadona remiserunt tibi.	5 Тому я нині затверджую за тобою всі пільги, що тобі дали були царі передо мною, а й усі ті дари, які вони були тобі відпустили.
6 Et permisi tibi facere monetam propriam numisma regionituae;	6 Я дозволяю тобі бити власні гроші для твого краю.
7 Ierusalem autem et sancta esse libera, et omnia arma, quae fabricatuses, et praesidia, quae construxisti, quae tenes, maneant tibi;	7 Єрусалим і храм будуть вільні. Вся зброя, що ти наготував, і всі кріпості, які ти спорудив та які займаєш, залишаться для тебе.
8 et omne debitumregis, et quae futura sunt regi ex hoc et in totum tempus, remittantur tibi.	8 Усякий царський довг і все, що будеш винен у царський скарб, відпускається тобі віднині і назавжди.
9 Cum autem obtinuerimus regnum nostrum, glorificabimus te et gentem tuam ettemplum gloria magna, ita ut manifestetur gloria vestra in universa terra ”.	9 А як повернемо собі назад наше царство, вкриємо ми тебе, народ твій і храм такою великою славою, що вона, ота ваша слава, розійдеться по всьому світі.»
10 Anno centesimo septuagesimo quarto exiit Antiochus in terram patrum suorum,et convenerunt ad eum omnes exercitus, ita ut pauci relicti essent cum Tryphone.	10 Року 174 Антіох вирушив у край батьків своїх, і всі війська пристали до нього, так що з Трифоном зосталося їх мало.
11 Et insecutus est eum Antiochus rex, et venit Doram fugiens, quae est ad mare;	11 Антіох розпочав гонитву за ним, та він прибув, утікаючи, у Дору, що на морі,
12 sciebat enim quod congregata sunt mala in eum, et reliquit eum exercitus.	12 бо знав, що над ним нависло лихо й що військо покинуло його.
13 Et applicuit Antiochus ad Doram cum centum viginti milibus virorumbelligeratorum et octo milibus equitum	13 Антіох обложив Дору, маючи при собі 112 000 воїнів і 8000 кінноти.
14 et circuivit civitatem, et naves amari accesserunt; et vexabat civitatem a terra et mari et neminem sinebatingredi vel egredi.	14 Він оточив місто тоді, як кораблі підпливли з моря, і натискав на місто з суші й з моря, не даючи нікому ні вийти, ні ввійти.
15 Venit autem Numenius et, qui cum eo fuerant, ab urbe Roma habentes epistulasregibus et regionibus scriptas, in quibus continebantur haec:	15 Тим часом Нуменій з тими, що були з ним, повернувся з Риму з листами до царів і до країв. Ось що там стояло:
16 “Luciusconsul Romanorum Ptolemaeo regi salutem.	16 «Люцій, римський консул, цареві Птолемеєві, привіт!
17 Legati Iudaeorum venerunt ad nosamici nostri et socii renovantes pristinam amicitiam et societatem, missi aSimone principe sacerdotum et populo Iudaeorum.	17 Юдейські посли прибули до нас як наші друзі й союзники, щоб відновити стару дружбу й союз, — їх вислав Симон первосвященик і народ юдейський, —
18 Attulerunt autem et clipeumaureum minarum mille.	18 і принесли з собою золотий щит вагою 1000 мін.
19 Placuit itaque nobis scribere regibus et regionibus, utnon exquirant illis mala neque impugnent eos et civitates eorum et regionemeorum et ut non ferant auxilium pugnantibus adversus eos.	19 Отож, ухвалили ми написати царям та країнам, щоб не завдавали їм зла, не нападали на них, ні на їхні міста, ні на їхній край, та не вступали в союз із тими, що будуть з ними воювати.
20 Visum autem estnobis accipere ab eis clipeum.	20 Ми згодилися прийняти від них щит.
21 Si qui ergo pestilentes refugerunt de regioneipsorum ad vos, tradite eos Simoni principi sacerdotum, ut vindicet in eossecundum legem suam ”.	21 Коли ж деякі злочинці втекли зо свого краю до вас, видайте їх Симонові первосвященикові, щоб покарав їх за їхнім законом.»
22 Haec eadem scripsit Demetrio regi et Attalo etAriarathae et Arsacae	22 Те саме написав консул цареві Димитрієві, Атталові, Аріяратові, Арсакові
23 et in omnes regiones et Sampsacae et Spartiatis et inDelum et in Myndum et in Sicyonem et in Carida et in Samum et in Pamphyliam etin Lyciam et in Alicarnassum et in Rhodum et in Phaselidam et in Cho et in Sidenet in Aradon et in Gortynam et Cnidum et Cyprum et Cyrenen.	23 та до всіх країв, до Сампсаму, до спартанців, до Делосу, до Мендоси, до Сікіони, до Карії, до Самосу, до Памфілії, до Лікії, до Галікарнасу, до Родосу, до Фаселіди, до Косу, до Сіде, до Араду, до Гортини, до Кніду, до Кіпру та до Кирени.
24 Exemplum autemeorum scripserunt Simoni principi sacerdotum et populo Iudaeorum.	24 І відпис цього передав Симонові первосвященикові.
25 Antiochus autem rex applicuit castra in Doram in secunda die admovens eisemper manus et machinas faciens et conclusit Tryphonem, ne exiret autintroiret.	25 Цар Антіох розташувався табором перед Дорою, кидаючи ввесь час на неї військові загони й вживаючи облогових машин. Він замкнув у ній Трифона, так, що той не міг ні вийти, ні ввійти.
26 Et misit ad eum Simon duo milia virorum electorum in auxilium etargentum et aurum et vasa copiosa.	26 Симон послав йому на допомогу 2000 добірних вояків, срібла, золота й відповідного знаряддя,
27 Et noluit ea accipere, sed rupit omnia,quae pactus est cum eo antea, et alienavit se ab eo.	27 та цар не захотів того прийняти; ба більше, він навіть зробив нечинним усе те, що був уклав з ним перше, і поставився до нього інакше.
28 Et misit ad eumAthenobium unum de amicis suis, ut tractaret cum ipso dicens: “ Vos tenetisIoppen et Gazaram et arcem, quae est in Ierusalem, civitates regni mei;	28 Послав до нього Атенобія, одного з своїх друзів, щоб той повідомив його словами: «Ви зайняли Яффу, Гезеру і кріпость у Єрусалимі, міста царства мого;
29 finesearum desolastis et fecistis plagam magnam in terra et dominati estis per locamulta in regno meo.	29 спустошили їхні землі, наробили у краю великої шкоди й захопили багато місць у моїм царстві,
30 Nunc ergo tradite civitates, quas occupastis, et tributalocorum, in quibus dominati estis extra fines Iudaeae;	30 Поверніть тепер назад міста, які ви зайняли, і податки з місцевостей, що ви захопили поза межами Юдеї.
31 sin autem, date proillis quingenta talenta argenti, et exterminii, quod exterminastis, ettributorum civitatum alia talenta quingenta; sin autem, veniemus et expugnabimusvos”.	31 А як ні, то дайте замість того 500 талантів срібла, а за шкоду, якої ви накоїли, і за податки з міст других 500 талантів, інакше підемо на вас війною.»
32 Et venit Athenobius amicus regis in Ierusalem et vidit gloriamSimonis et claritatem in auro et argento et apparatum copiosum et obstupuit etrettulit ei verba regis.	32 Прибув Атенобій, царський друг, у Єрусалим і як побачив Симона, його креденець із золотим та срібним посудом і численну челядь, був здивований. Переказав він йому царські слова,
33 Et respondit ei Simon et dixit ei: “ Neque alienamterram sumpsimus neque aliena detinemus sed hereditatem patrum nostrorum, quaeiniuste ab inimicis nostris aliquo tempore possessa est.	33 а Симон відрік на те: «Ані землі чужої ми не захопили, ані добра чужого ми не забрали, лише спадщину батьків наших, що колись була несправедливо забрана нашими ворогами.
34 Nos vero tempushabentes vindicamus hereditatem patrum nostrorum;	34 Ми при слушній нагоді відібрали назад спадщину батьків наших.
35 nam de Ioppe et Gazara,quae expostulas, ipsae faciebant in populo plagam magnam et in regione nostra:horum damus talenta centum ”. Et non respondit ei verbum.	35 Що ж до Яффи та Гезери, які ти вимагаєш, то вони накоїли великої шкоди нашому народові та краєві нашому, — та все ж ми за них дамо 100 талантів.»
36 Reversus autemcum ira ad regem renuntiavit ei verba ista et gloriam Simonis et universa, quaevidit; et iratus est rex ira magna.	36 Той не відповів йому на це ні слова, а розгніваний, повернувся до царя й переповів йому тую мову, а й про славу Симона й про все, що бачив, тож цар і скипів великим гнівом.
37 Tryphon autem ascendit in navem et fugitin Orthosiam.	37 Тим часом Трифон сів на корабель і втік в Ортосію.
38 Et constituit rex Cendebaeum ducem maritimum et exercitum peditum et equitumdedit illi;	38 Тоді цар настановив Кендебея верховним начальником приморської смуги й доручив йому піше та кінне військо.
39 et mandavit illi movere castra contra faciem Iudaeae et mandavitei aedificare Cedron et obstruere portas civitatis et ut debellaret populum. Rexautem persequebatur Tryphonem.	39 Він наказав йому розташуватись табором проти Юдеї, звелів побудувати Кедрон, укріпити його ворота й вести війну з народом, тоді як сам пустивсь у погоню за Трифоном.
40 Et pervenit Cendebaeus Iamniam et coepitirritare plebem et conculcare Iudaeam et captivare populum et interficere.	40 Кендебей прибув у Ямнію й почав мордувати народ, робити наскоки на Юдею, брати в полон людей і вбивати.
41 Etaedificavit Cedron et collocavit illic equites et exercitum, ut egressiperambularent vias Iudaeae, sicut constituit ei rex.	41 Він збудував Кедрон і поставив там комонних і звичайне військо, щоб вони, виходивши (вряди-годи), пильнували дороги в Юдеї, як то йому повелів був цар.