Genesis 44

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Then Joseph gave his head steward these instructions: "Fill the men's bags with as much food as they can carry, and put each man's money in the mouth of his bag.	1 Потім Йосиф звелів старшому над його домом: Наповни мішки чоловіків збіжжям, скільки зможуть нести, і вклади гроші кожному в його мішок зверху.
2 In the mouth of the youngest one's bag put also my silver goblet, together with the money for his rations." The steward carried out Joseph's instructions.	2 А мою чашу, срібну чашу, покладеш найменшому в мішок зверху, разом з його грішми за хліб. І той зробив так, як велів Йосиф.
3 At daybreak the men and their donkeys were sent off.	3 Раннім ранком відпущено людей, їх самих і їхніх ослів.
4 They had not gone far out of the city when Joseph said to his head steward: "Go at once after the men! When you overtake them, say to them, 'Why did you repay good with evil? Why did you steal the silver goblet from me?	4 Та ледве вони вийшли з міста, ще не були й далеко, аж Йосиф каже тому, що був над його домом: Уставай, біжи за тими людьми, а як доженеш їх, то скажи їм, чому це ви, мовляв, заплатили злом за добро?
5 It is the very one from which my master drinks and which he uses for divination. What you have done is wrong.'"	5 Таж то чаша, що з неї п’є мій владика, ще й ворожить на ній. Ви зле зробили, вчинивши таке.
6 When the steward overtook them and repeated these words to them,	6 Отож наздовнагши він їх, передав їм ті слова.
7 they remonstrated with him: "How can my lord say such things? Far be it from your servants to do such a thing!	7 А вони йому відповіли: Навіщо владика такі слова говорить? Де ж би таке могло бути, щоб твої раби допустилися такого діла!
8 We even brought back to you from the land of Canaan the money that we found in the mouths of our bags. Why, then, would we steal silver or gold from your master's house?	8 Оце гроші, що їх ми знайшли в наших мішках під верхом, назад тобі принесли з Ханаан-краю, — то як же б ми крали з дому твого владики срібло чи золото?
9 If any of your servants is found to have the goblet, he shall die, and as for the rest of us, we shall become my lord's slaves."	9 Знайдеться в когонебудь із твоїх рабів чаша, хай йому й смерть, та ще й ми будемо нашому владиці рабами.
10 But he replied, "Even though it ought to be as you propose, only the one who is found to have it shall become my slave, and the rest of you shall be exonerated."	10 А той каже: Нехай воно тепер так і буде, як ви сказали: той, у кого знайдеться чаша, буде мені рабом, ви ж будете невинні.
11 Then each of them eagerly lowered his bag to the ground and opened it;	11 Метнулися вони, та й кожен скинув свій лантух на землю і кожний свій мішок розв’язав.
12 and when a search was made, starting with the oldest and ending with the youngest, the goblet turned up in Benjamin's bag.	12 Він обшукав, почавши від найстаршого, а скінчивши на найменшім, — і знайшлася чаша в мішку Веніяминовім.
13 At this, they tore their clothes. Then, when each man had reloaded his donkey, they returned to the city.	13 Тоді пороздирали вони на собі одежі й, нав’ючивши кожен свого осла, повернулися назад у місто.
14 As Judah and his brothers reentered Joseph's house, he was still there; so they flung themselves on the ground before him.	14 Увійшов отже Юда зо своїми братами до Йосифа в дім, — а він був ще там, — та й попадали перед ним ниць на землю.
15 "How could you do such a thing?" Joseph asked them. "You should have known that such a man as I could discover by divination what happened."	15 А Йосиф промовив до них: То що за вчинок ви зробили? Хіба ви не знали, що такий чоловік, як я, напевне ворожить?
16 Judah replied: "What can we say to my lord? How can we plead or how try to prove our innocence? God has uncovered your servants' guilt. Here we are, then, the slaves of my lord--the rest of us no less than the one in whose possession the goblet was found."	16 На те Юда відповів: Що ж нам казати нашому владиці? Що говорити? Як нам виправдатись? Бог відкрив провину рабів твоїх. Ми ж раби владиці, так ми, як і той, у кого знайшлась оця чаша.
17 "Far be it from me to act thus!" said Joseph. "Only the one in whose possession the goblet was found shall become my slave; the rest of you may go back safe and sound to your father."	17 А Йосиф каже: Де ж би я таке робив?! Той, у кого знайдено чашу, буде мені рабом, а ви йдіть у мирі до вашого батька.
18 Judah then stepped up to him and said: "I beg you, my lord, let your servant speak earnestly to my lord, and do not become angry with your servant, for you are the equal of Pharaoh.	18 Тоді приступив до нього Юда й каже: Прошу, владико, дозволь твоєму рабові промовити до мого владики на вухо й не прогнівись на твого раба, бож ти — як сам фараон.
19 My lord asked your servants, 'Have you a father, or another brother?'	19 Владика питав був своїх рабів, чи є, мовляв, у вас батько або брат?
20 So we said to my lord, 'We have an aged father, and a young brother, the child of his old age. This one's full brother is dead, and since he is the only one by that mother who is left, his father dotes on him.'	20 Ми відповіли владиці: Є в нас старенький батько й молодий брат, який народився в нього під старість. Брат його вмер і він один зостався з дітей своєї матері, то й полюбив його батько.
21 Then you told your servants, 'Bring him down to me that my eyes may look on him.'	21 Ти ж сказав до твоїх рабів: Приведіть його до мене, щоб я поглянув на нього.
22 We replied to my lord, 'The boy cannot leave his father; his father would die if he were to leave him.'	22 Ми ж відповіли владиці: Не може хлопець лишити свого батька, бо як лишить свого батька, то той умре.
23 But you told your servants, 'Unless your youngest brother comes back with you, you shall not come into my presence again.'	23 Тоді ти сказав до рабів твоїх: Коли не прийде ваш найменший брат з вами, не бачити вам більше лиця мого.
24 When we returned to your servant our father, we reported to him the words of my lord.	24 І як ми повернулися до твого раба, мого батька, то й розповіли слова владики.
25 "Later, our father told us to come back and buy some food for the family.	25 Тоді батько наш сказав: Ідіть знову, купіть нам трохи харчів.
26 So we reminded him, 'We cannot go down there; only if our youngest brother is with us can we go, for we may not see the man if our youngest brother is not with us.'	26 А ми відповіли: Не можемо йти. Як буде з нами наш найменший брат, то підемо. Ми бо не можемо з’явитися перед лицем цього мужа, коли не буде з нами нашого найменшого брата.
27 Then your servant our father said to us, 'As you know, my wife bore me two sons.	27 Тоді твій раб, мій батько, каже до нас: Ви самі знаєте, що двох тільки вродила мені моя жінка.
28 One of them, however, disappeared, and I had to conclude that he must have been torn to pieces by wild beasts; I have not seen him since.	28 Один з них пішов від мене, і я сказав: Певно роздерто його на кавалки! та й не бачив я його й досі.
29 If you now take this one away from me too, and some disaster befalls him, you will send my white head down to the nether world in grief.'	29 Як же ви візьмете від мене ще й цього і спіткає його якесь лихо, то мене, сивоголового, зведете від смутку до Шеолу.
30 "If then the boy is not with us when I go back to your servant my father, whose very life is bound up with his, he will die as soon as he sees that the boy is missing;	30 Тож як тепер прийду до твого раба, а мого батька, і хлопця не буде з нами — його ж душа так зв’язана з душею хлопця —
31 and your servants will thus send the white head of our father down to the nether world in grief.	31 і станеться, коли він тільки побачить, що хлопця немає, то помре; та й так твої раби зведуть твого сивоголового раба, нашого батька, смутком у Шеол.
32 Besides, I, your servant, got the boy from his father by going surety for him, saying, 'If I fail to bring him back to you, father, you can hold it against me forever.'	32 Тому що я, твій раб, заручив собою своєму батькові за хлопця, бо сказав: Як не приведу я його назад до тебе, то я буду винен перед моїм батьком на все моє житя.
33 Let me, your servant, therefore, remain in place of the boy as the slave of my lord, and let the boy go back with his brothers.	33 Тепер отже благаю тебе, щоб твій раб зостався моєму владиці невільником замість хлопця, а хлопець нехай повернеться зо своїми братами.
34 How could I go back to my father if the boy were not with me? I could not bear to see the anguish that would overcome my father."	34 Бо ж як мені йти назад до свого батька, коли хлопця не буде зо мною? Хіба, щоб дивитися на горе, що постигне мого батька.