| 1 ויהי דבר יהוה אלי לאמר | 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 2 בן אדם שים פניך אל הרי ישראל והנבא אליהם | 2 «Сину чоловічий! Оберни твоє лице до гір ізраїльських і пророкуй проти них. |
| 3 ואמרת הרי ישראל שמעו דבר אדני יהוה כה אמר אדני יהוה להרים ולגבעות לאפיקים ולגאית הנני אני מביא עליכם חרב ואבדתי במותיכם | 3 І скажи: Гори ізраїльські! Слухайте слово Владики Господа: Так говорить Владика Господь до гір, до горбів, до байраків і до долин: Ось я наведу на вас меч і знищу ваші висоти. |
| 4 ונשמו מזבחותיכם ונשברו חמניכם והפלתי חלליכם לפני גלוליכם | 4 Ваші жертовники будуть повалені, ваші стовпи на честь сонця будуть порозбивані, а ваших поранених на смерть я покладу трупами перед вашими божищами. |
| 5 ונתתי את פגרי בני ישראל לפני גלוליהם וזריתי את עצמותיכם סביבות מזבחותיכם | 5 Я покладу трупи синів Ізраїля перед їхніми бовванами й порозкидаю кості ваші навкруги жертовників ваших. |
| 6 בכל מושבותיכם הערים תחרבנה והבמות תישמנה למען יחרבו ויאשמו מזבחותיכם ונשברו ונשבתו גלוליכם ונגדעו חמניכם ונמחו מעשיכם | 6 Скрізь, де б ви не оселились, міста будуть знищені, і висоти зруйновані, щоб знищити й спустошити ваші жертовники, щоб порозбивати й знищити ваші божища, щоб порозвалювати ваші стовпи на честь сонця, щоб знищити діла ваші. |
| 7 ונפל חלל בתוככם וידעתם כי אני יהוה | 7 Поранені на смерть падатимуть серед вас, і ви зрозумієте, що я — Господь. |
| 8 והותרתי בהיות לכם פליטי חרב בגוים בהזרותיכם בארצות | 8 Коли деякі з вас врятуються від меча між народами, коли ви будете розкидані по їхніх країнах, |
| 9 וזכרו פליטיכם אותי בגוים אשר נשבו שם אשר נשברתי את לבם הזונה אשר סר מעלי ואת עיניהם הזנות אחרי גלוליהם ונקטו בפניהם אל הרעות אשר עשו לכל תועבתיהם | 9 ваші врятовані згадають мене між народами, куди їх позаймають у полон, як я розіб’ю їхнє блудне серце, що відпало від мене, та їхні очі, що блудять за бовванами, і самі вони гидуватимуть собою з-за всіх своїх мерзот, що накоїли; |
| 10 וידעו כי אני יהוה לא אל חנם דברתי לעשות להם הרעה הזאת | 10 і зрозуміють вони, що то я — Господь, і що я не даремно погрожував учинити їм це лихо.» |
| 11 כה אמר אדני יהוה הכה בכפך ורקע ברגלך ואמר אח אל כל תועבות רעות בית ישראל אשר בחרב ברעב ובדבר יפלו | 11 Так говорить Господь Бог: «Сплесни руками й тупни ногою, і скажи: Ох лишенько! — з-за всіх огидних мерзот дому Ізраїля — вони поляжуть від меча, голоднечі й чуми! |
| 12 הרחוק בדבר ימות והקרוב בחרב יפול והנשאר והנצור ברעב ימות וכליתי חמתי בם | 12 Хто далеко — помре від чуми, а хто близько — поляже від меча, хто ж в облозі — згине від голоднечі. Отак я довершу на них гнів мій. |
| 13 וידעתם כי אני יהוה בהיות חלליהם בתוך גלוליהם סביבות מזבחותיהם אל כל גבעה רמה בכל ראשי ההרים ותחת כל עץ רענן ותחת כל אלה עבתה מקום אשר נתנו שם ריח ניחח לכל גלוליהם | 13 Вони зрозуміють, що я — Господь, як їхні смертельно поранені лежатимуть серед їхніх бовванів, навкруги їхніх жертовників, по всіх високих горбах, по всіх верхів’ях гір, під кожним зеленим деревом, під кожним дубом рясним, скрізь, де вони палили запашні кадила всім своїм бовванам. |
| 14 ונטיתי את ידי עליהם ונתתי את הארץ שממה ומשמה ממדבר דבלתה בכל מושבותיהם וידעו כי אני יהוה | 14 Я простягну мою руку проти них і зроблю країну безлюдною пустелею, від пустині до Рівли, по всіх їхніх оселях. І вони зрозуміють, що я — Господь.» |