| 1 Allora Tobia chiamò a se il suo figliuolo, e gli disse: Che possiam noi dare a quest'uomo santo, che è venuto con te? | 1 А як скінчилося весілля, Товит прикликав свого сина Товію і сказав йому: «Моя дитино! Гляди, щоб ти дав платню чоловікові, що ходив з тобою в дорогу, та щоб додав йому щось поверх неї.» |
| 2 E Tobia rispose, e disse a suo padre: Padre, qual ricompensa gli darem noi? o che vi sarà egli, che possa agguagliare i suoi benefizi? | 2 Товія ж йому відповів: «А скільки платні, тату, маю йому дати? Навіть коли б я йому дав половину того майна, що приніс із собою, я не втратив би нічого. |
| 3 Egli mi ha condotto, e rimenato in sanità, egli ha riscosso il denaro da Gabele, egli mi ha fatto avere la moglie, e ha tenuto lungi da lei il Demonio, ha consolati i genitori di lei, me stesso egli salvò, che non fossi divorato dal pesce; a te pure ha dato di vedere la luce del cielo, e di ogni sorta di beni siamo stati ricolmati per mezzo di lui: che potrem noi dargli, che sia proporzionato a tanto bene? | 3 Мене він привів живим-здоровим, жінку мою вилікував, разом зо мною приніс і гроші та й тебе зцілив. Яку, отже, платню маю ще йому дати?» |
| 4 Ma io ti prego, padre mio, che lo preghi se mai si degnasse di prendersi la metà di tutto quello, che si è portato. | 4 На те Товит сказав до нього: «Він заслужив, дитино, половину всього, з чим він сюди повернувся.» |
| 5 Così il padre, e il figliuolo lo chiamarono, e presolo a parte cominciarono a pregarlo, che si degnasse di accettare la metà di tutto quello,che avean portato. | 5 Далі прикликав ангела й мовив: «Візьми як платню половину всього, з чим ти повернувся, й іди здоровий.» |
| 6 Allora egli disse loro in segreto: Benedite Dio del cielo, e date a lui laude dinanzi a tutti i viventi, per chè egli ha usato con voi di Sua misericordia. | 6 Тоді Рафаїл покликав обох набік і сказав їм: «Благословіте Бога і прославляйте його перед усіма живими за ті блага, що їх він учинив вам. Благословіте і хваліте його ім’я! Явіть Божі діла гідно всім людям, не переставайте складати йому дяку. |
| 7 Imperocchè egli è ben fatto di tener nascosi i segreti dei re, ma è cosa lodevole di rivelare, e annunziare le opere di Dio. | 7 Зберігати царську тайну — річ добра; відкривати ж та виявляти діла Божі — річ славна. Чиніть добро, і зло вас не спіткає. |
| 8 Buona cosa ell'è l'orazione col digiuno, e colla limosina, più che il mettere a parte tesori di oro: | 8 Молитва з постом — річ добра, однак милостиня зо справедливістю — ліпші, ніж багатство з кривдою. Ліпше творити милостиню, ніж нагромаджувати золото. |
| 9 Perocchè la limosina libera dalla morte, ed ella e che purga i peccati, e fa trovare la misericordia, e la vita eterna. | 9 Милостиня від смерти вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку. |
| 10 Ma quei che commettono il peccato, e l'iniquità, sono nemici dell'anima propria. | 10 А ті, що чинять гріх та несправедливість, є ворогами своєї душі. |
| 11 Io pertanto manifesto a voi la verità, e non terrò ascoso a voi questo misterio. | 11 Я вам відкрию всю правду, не затаю від вас ніякого слова. Я вам уже виявив-сказав: Зберегти царську тайну — річ добра, а відкривати та виявляти діла Божі — річ славна. |
| 12 Quando tu facevi orazione con lacrime, e seppellivi i morti, e lasciavi il tuo pranzo, e nascondevi di giorno i morti in casa tua, e di notte tempo li sepellivi, io presentai al Signore la tua orazione. | 12 Отож, коли ти з Сарою молився, я заносив ваші молитви перед славу Господню. І як ти ховав мертвих, я чинив так само. |
| 13 E perchè tu eri caro a Dio, fu necessario, che la tentazione ti provasse. | 13 Коли ж ти не лінувався вставати, і, кинувши свій обід, пішов мерців ховати, я був посланий до тебе, щоб випробувати тебе. |
| 14 E adesso il Signore mi ha mandato a guarirti, e a liberare dal Demonio Sara moglie di tuo figliuolo. | 14 А разом із тим послав мене Бог, щоб вилікувати тебе й Сару, твою невістку. |
| 15 Perocchè io sono l'Angelo Raphaele, uno dei sette, che stiamo dinanzi al Signore. | 15 Я — Рафаїл, один із сімох ангелів, що завжди стоять приявні (перед Богом) й мають доступ до Господньої слави.» |
| 16 Udite tali cose, si conturbaróno, e caddero tremanti boccone per terra. | 16 Збентежились обидва й упали ниць на землю, настрахані. |
| 17 E l'Angelo disse loro: La pace con voi, non temete: | 17 Він же сказав їм: «Не бійтеся! Мир з вами! Благословіте Бога по всі віки! |
| 18 Perocchè quando io era con voi, io ci era per volere di Dio: benedite lui, e cantate sue lodi. | 18 Як я був з вами, не був я з своєї ласки, лише з волі Божої. Його благословіте по всі дні, йому співайте ясу. |
| 19 Sembrava veramente che io mangiassi, e bevessi con voi; ma io mi servo di cibo invisibile, e di bevanda, che non può essere veduta dagli uomini. | 19 Ви бачили мене, що я їв, але це вам так здавалось. |
| 20 Or egli è tempo ch'io torni a lui, che mi mandò: e voi benedite Dio, e raccontate tutte le sue meraviglie. | 20 Тож благословіте тепер на землі Господа, дякуйте Богові. Оце я знову йду до того, хто мене послав. Запишіть те все, що притрапилося з вами.» І він знявся. |
| 21 E detto questo, sparì dagli occhi loro, e non poterono più vederlo. | 21 Вони ж устали, однак його вже не могли бачити. |
| 22 Allora prostrati per tre ore bocconi per terra, benedissero Dio, e alzati che furono, raccontarono tutte queste sue meraviglie. | 22 Тоді благословили вони Бога і ясою величали його та дякували йому за ті великі його діла, бож їм з’явивсь ангел Божий. |
