| 1 ο λογος ο γενομενος προς ιερεμιαν επι παντα τον λαον ιουδα εν τω ετει τω τεταρτω του ιωακιμ υιου ιωσια βασιλεως ιουδα | 1 Слово, яке надійшло до Єремії про ввесь народ юдейський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, тобто на першому році Навуходоносора, царя вавилонського, |
| 2 ον ελαλησεν προς παντα τον λαον ιουδα και προς τους κατοικουντας ιερουσαλημ λεγων | 2 і яке пророк Єремія проголосив до всього народу юдейського і до всіх мешканців єрусалимських, сказавши: |
| 3 εν τρισκαιδεκατω ετει ιωσια υιου αμως βασιλεως ιουδα και εως της ημερας ταυτης εικοσι και τρια ετη και ελαλησα προς υμας ορθριζων και λεγων | 3 «З тринадцятого року юдейського царя Йосії, сина Амона, та й по цей день — ось уже 23 роки, надійшло до мене таке слово Господнє, і я, не вгаваючи, говорив його вам, ви ж не слухали. |
| 4 και απεστελλον προς υμας τους δουλους μου τους προφητας ορθρου αποστελλων και ουκ εισηκουσατε και ου προσεσχετε τοις ωσιν υμων | 4 Посилав також Господь до вас раз-по-раз невтомно всіх слуг своїх, пророків, та ви не слухали й не докладали старань, щоб слухати. |
| 5 λεγων αποστραφητε εκαστος απο της οδου αυτου της πονηρας και απο των πονηρων επιτηδευματων υμων και κατοικησετε επι της γης ης εδωκα υμιν και τοις πατρασιν υμων απ' αιωνος και εως αιωνος | 5 Вам казано: Відверніться лишень кожний від своєї лихої дороги й лихих своїх учинків, і житимете на землі, що Господь дав вам і батькам вашим від віків та до віків. |
| 6 μη πορευεσθε οπισω θεων αλλοτριων του δουλευειν αυτοις και του προσκυνειν αυτοις οπως μη παροργιζητε με εν τοις εργοις των χειρων υμων του κακωσαι υμας | 6 Не гонітеся за іншими богами, щоб їм служити й поклонятись їм, і не гнівіть мене ділами рук ваших, то й не нашлю на вас ніякого лиха. |
| 7 και ουκ ηκουσατε μου | 7 Ви ж не слухали мене, — слово Господнє, — приводили мене до гніву ділами рук ваших, собі на лихо. |
| 8 δια τουτο ταδε λεγει κυριος επειδη ουκ επιστευσατε τοις λογοις μου | 8 Тим то так говорить Господь сил: За те, що ви не слухали моїх слів, |
| 9 ιδου εγω αποστελλω και λημψομαι την πατριαν απο βορρα και αξω αυτους επι την γην ταυτην και επι τους κατοικουντας αυτην και επι παντα τα εθνη τα κυκλω αυτης και εξερημωσω αυτους και δωσω αυτους εις αφανισμον και εις συριγμον και εις ονειδισμον αιωνιον | 9 пошлю й зберу всі племена північні, — слово Господнє, — навколо Навуходоносора, царя вавилонського, мого раба, і приведу їх на цю землю й на її мешканців та на всі сусідні народи, і вигублю їх дощенту, а й зроблю їх страхом, сміховищем та вічною наругою. |
| 10 και απολω απ' αυτων φωνην χαρας και φωνην ευφροσυνης φωνην νυμφιου και φωνην νυμφης οσμην μυρου και φως λυχνου | 10 Я знищу в них голос радощів і голос веселощів, спів молодого та спів молодої. Втихнуть жорна, погасне на каганцях світло. |
| 11 και εσται πασα η γη εις αφανισμον και δουλευσουσιν εν τοις εθνεσιν εβδομηκοντα ετη | 11 Уся ця земля стане пустинею й руїною, і служитимуть ці народи вавилонському цареві 70 років. |
| 12 και εν τω πληρωθηναι τα εβδομηκοντα ετη εκδικησω το εθνος εκεινο φησιν κυριος και θησομαι αυτους εις αφανισμον αιωνιον | 12 А як упливе 70 років, я покараю вавилонського царя і той народ, — слово Господнє, — за їх несправедливість, а й Халдейську землю, ще й зроблю її вічною пустинею. |
| 13 και επαξω επι την γην εκεινην παντας τους λογους μου ους ελαλησα κατ' αυτης παντα τα γεγραμμενα εν τω βιβλιω τουτω | 13 Я наведу на цю землю усе те, що проти неї проголосив був, усе написане у цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи. |
| 14 α επροφητευσεν ιερεμιας επι τα εθνη τα αιλαμ | 14 Але й їх поневолять могутні народи й великі царі, і я відплачу їм за їхніми вчинками й за ділами рук їхніх.» |
| 15 ταδε λεγει κυριος συντριβητω το τοξον αιλαμ αρχη δυναστειας αυτων | 15 Так бо сказав мені Господь, Бог Ізраїля: «Візьми цей келех з вином гніву з моєї руки й напій з нього всі народи, до яких я тебе посилаю. |
| 16 και επαξω επι αιλαμ τεσσαρας ανεμους εκ των τεσσαρων ακρων του ουρανου και διασπερω αυτους εν πασιν τοις ανεμοις τουτοις και ουκ εσται εθνος ο ουχ ηξει εκει οι εξωσμενοι αιλαμ | 16 Нехай п’ють і заточуються, і туманіють перед мечем, що я зішлю на них.» |
| 17 και πτοησω αυτους εναντιον των εχθρων αυτων των ζητουντων την ψυχην αυτων και επαξω επ' αυτους κακα κατα την οργην του θυμου μου και επαποστελω οπισω αυτων την μαχαιραν μου εως του εξαναλωσαι αυτους | 17 І взяв я келех з руки Господньої й напоїв всі народи, до яких послав мене Господь: |
| 18 και θησω τον θρονον μου εν αιλαμ και εξαποστελω εκειθεν βασιλεα και μεγιστανας | 18 Єрусалим і міста юдейські, царів їхніх і князів їхніх, щоб з них зробити пустку, сміховисько й прокляття, як воно тепер уже сталось; |
| 19 και εσται επ' εσχατου των ημερων αποστρεψω την αιχμαλωσιαν αιλαμ λεγει κυριος | 19 фараона, єгипетського царя, з його слугами, з його князями й усім його народом; |
| 20 εν αρχη βασιλευοντος σεδεκιου του βασιλεως εγενετο ο λογος ουτος περι αιλαμ | 20 і ввесь мішаний народ, і всіх царів Уц-землі, і всіх царів Філістимлянської землі, і Аскалон, і Газу, і Екрон, і останки Ашдоду; |
| 21 Едома й Моава, і потомство Аммона; |
| 22 і всіх царів тирських, і всіх царів сидонських, і царів над островами по тім боці моря; |
| 23 Дедана й Тему, і Буза, і всіх, що голять собі скроні; |
| 24 і всіх царів арабських, і всіх царів мішаних народів, що живуть у пустині; |
| 25 і всіх царів зімрійських, і всіх царів еламських, і всіх царів мідянських; |
| 26 і всіх царів північних чи близьких, чи далеких один від одного, — і всі царства, що на землі. А цар шешахський вип’є після них. |
| 27 Ти скажеш їм: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Пийте й упивайтесь, щоб аж нудило вас, та падайте, щоб більше вже не встати від меча, який я зішлю на вас. |
| 28 Коли ж відмовлятимуться брати келех із твоїх рук, щоб випити, то скажи їм: Так говорить Господь сил: Мусите пити! |
| 29 Ось бо я починаю насилати лихо на це місто, що носить моє ім’я, а ви б то зостались не покарані? Ні, кара не мине й вас, бо я сам прикличу меч на всіх мешканців землі, — слово Господа сил! |
| 30 Ти ж проречеш їм усі ці слова і скажеш їм: Господь гримить з висоти, з святого житла свого дає свій голос. Він рикає страхітливо проти своєї пастви, він вигукує, мов ті, що грона топчуть, — до всіх живучих на землі. |
| 31 Луна до кінців землі несеться, бо Господь над народами розправу вчиняє й творить суд над усяким тілом, і під меч віддає безбожних» — слово Господнє. |
| 32 Так говорить Господь сил: «Лихо розійдеться від народу до народу, і здійметься велика буря з найдальших околиць землі. |
| 33 Побитих від Господа буде того часу від краю землі й до краю; не плакатимуть за ними, не підбиратимуть їх, ані ховатимуть, — погноєм будуть вони лежати на обличчі землі.» |
| 34 Гукайте, пастирі, кричіте, качайтесь у поросі, проводирі отари, бо ваші дні виповнилися для вистинання, поляжете бо, як барани добірні. |
| 35 І пастирям прибіжища не буде, ані рятунку проводирям отари. |
| 36 Ось голос пастирів лине, жалібний плач проводирів отари, бо Господь спустошив їхнє пасовисько. |
| 37 Зруйновано затишні луки палким гнівом Господнім. |
| 38 Лев покидає барліг свій, і земля обертається на пустиню від згубного меча й від Господнього гніву палкого. |