ΣΟΦΙΑ ΣΕΙΡΑΧ - Siracide - Sirach 21

LXX	Біблія
1 τεκνον ημαρτες μη προσθης μηκετι και περι των προτερων σου δεηθητι	1 Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися.
2 ως απο προσωπου οφεως φευγε απο αμαρτιας εαν γαρ προσελθης δηξεται σε οδοντες λεοντος οι οδοντες αυτης αναιρουντες ψυχας ανθρωπων	2 Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш — то він тебе вкусить; його ж бо зуби
3 ως ρομφαια διστομος πασα ανομια τη πληγη αυτης ουκ εστιν ιασις	3 Мов двосічний меч — кожне беззаконня; на рану від нього — немає ліків.
4 καταπληγμος και υβρις ερημωσουσιν πλουτον ουτως οικος υπερηφανου ερημωθησεται	4 Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє.
5 δεησις πτωχου εκ στοματος εως ωτιων αυτου και το κριμα αυτου κατα σπουδην ερχεται	5 Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне.
6 μισων ελεγμον εν ιχνει αμαρτωλου και ο φοβουμενος κυριον επιστρεψει εν καρδια	6 Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться
7 γνωστος μακροθεν ο δυνατος εν γλωσση ο δε νοημων οιδεν εν τω ολισθανειν αυτον	7 Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться.
8 ο οικοδομων την οικιαν αυτου εν χρημασιν αλλοτριοις ως συναγων αυτου τους λιθους εις χειμωνα	8 Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає.
9 στιππυον συνηγμενον συναγωγη ανομων και η συντελεια αυτων φλοξ πυρος	9 Громада беззаконних — то купа клоччя, їхній кінець у полум’ї вогню.
10 οδος αμαρτωλων ωμαλισμενη εκ λιθων και επ' εσχατων αυτης βοθρος αδου	10 Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці — прірва пекельна.
11 ο φυλασσων νομον κατακρατει του εννοηματος αυτου και συντελεια του φοβου κυριου σοφια	11 Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість — вершина Господнього остраху.
12 ου παιδευθησεται ος ουκ εστιν πανουργος εστιν δε πανουργια πληθυνουσα πικριαν	12 Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток.
13 γνωσις σοφου ως κατακλυσμος πληθυνθησεται και η βουλη αυτου ως πηγη ζωης	13 Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його — як джерело життєве.
14 εγκατα μωρου ως αγγειον συντετριμμενον και πασαν γνωσιν ου κρατησει	14 Нутро дурного — мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає.
15 λογον σοφον εαν ακουση επιστημων αινεσει αυτον και επ' αυτον προσθησει ηκουσεν ο σπαταλων και απηρεσεν αυτω και απεστρεψεν αυτον οπισω του νωτου αυτου	15 Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе.
16 εξηγησις μωρου ως εν οδω φορτιον επι δε χειλους συνετου ευρεθησεται χαρις	16 Мова дурного — мов тягар у дорозі; на устах же розумного — ласкаве слово.
17 στομα φρονιμου ζητηθησεται εν εκκλησια και τους λογους αυτου διανοηθησονται εν καρδια	17 Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці.
18 ως οικος ηφανισμενος ουτως μωρω σοφια και γνωσις ασυνετου αδιεξεταστοι λογοι	18 Мов дім у руїнах — така дурного мудрість, і знання нерозумного — слова недоладні.
19 πεδαι εν ποσιν ανοητου παιδεια και ως χειροπεδαι επι χειρος δεξιας	19 Для нерозумного повчання — колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці.
20 μωρος εν γελωτι ανυψοι φωνην αυτου ανηρ δε πανουργος μολις ησυχη μειδιασει	20 Дурний, коли сміється — підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться.
21 ως κοσμος χρυσους φρονιμω παιδεια και ως χλιδων επι βραχιονι δεξιω	21 Мов золота прикраса — розумного наука, вона — немов обручка на правиці.
22 πους μωρου ταχυς εις οικιαν ανθρωπος δε πολυπειρος αισχυνθησεται απο προσωπου	22 Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина — соромиться інших.
23 αφρων απο θυρας παρακυπτει εις οικιαν ανηρ δε πεπαιδευμενος εξω στησεται	23 Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні.
24 απαιδευσια ανθρωπου ακροασθαι παρα θυραν ο δε φρονιμος βαρυνθησεται ατιμια	24 Під дверима наслухувати — людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний.
25 χειλη αλλοτριων εν τουτοις διηγησονται λογοι δε φρονιμων εν ζυγω σταθησονται	25 Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних — важаться старанно.
26 εν στοματι μωρων η καρδια αυτων καρδια δε σοφων στομα αυτων	26 Серце дурних у них на роті, мудрих же уста — в їхньому серці.
27 εν τω καταρασθαι ασεβη τον σαταναν αυτος καταραται την εαυτου ψυχην	27 Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого.
28 μολυνει την εαυτου ψυχην ο ψιθυριζων και εν παροικησει μισηθησεται	28 Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять.