ΕΚΚΛΗΣΙΑΣΤΗΣ - Qoelet - Ecclesiastes 10

LXX	Біблія
1 μυιαι θανατουσαι σαπριουσιν σκευασιαν ελαιου ηδυσματος τιμιον ολιγον σοφιας υπερ δοξαν αφροσυνης μεγαλης	1 Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
2 καρδια σοφου εις δεξιον αυτου και καρδια αφρονος εις αριστερον αυτου	2 Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного — ліворуч.
3 και γε εν οδω οταν αφρων πορευηται καρδια αυτου υστερησει και α λογιειται παντα αφροσυνη εστιν	3 Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
4 εαν πνευμα του εξουσιαζοντος αναβη επι σε τοπον σου μη αφης οτι ιαμα καταπαυσει αμαρτιας μεγαλας	4 Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
5 εστιν πονηρια ην ειδον υπο τον ηλιον ως ακουσιον ο εξηλθεν απο προσωπου του εξουσιαζοντος	5 Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
6 εδοθη ο αφρων εν υψεσι μεγαλοις και πλουσιοι εν ταπεινω καθησονται	6 безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
7 ειδον δουλους εφ' ιππους και αρχοντας πορευομενους ως δουλους επι της γης	7 Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
8 ο ορυσσων βοθρον εν αυτω εμπεσειται και καθαιρουντα φραγμον δηξεται αυτον οφις	8 Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
9 εξαιρων λιθους διαπονηθησεται εν αυτοις σχιζων ξυλα κινδυνευσει εν αυτοις	9 Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
10 εαν εκπεση το σιδηριον και αυτος προσωπον εταραξεν και δυναμεις δυναμωσει και περισσεια του ανδρειου σοφια	10 Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
11 εαν δακη ο οφις εν ου ψιθυρισμω και ουκ εστιν περισσεια τω επαδοντι	11 Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
12 λογοι στοματος σοφου χαρις και χειλη αφρονος καταποντιουσιν αυτον	12 Слова з уст мудрого — ласка, а уста дурня його гублять.
13 αρχη λογων στοματος αυτου αφροσονη και εσχατη στοματος αυτου περιφερεια πονηρα	13 Початок слів уст його — дурниці, а кінець його бесіди — безглуздя.
14 και ο αφρων πληθυνει λογους ουκ εγνω ο ανθρωπος τι το γενομενον και τι το εσομενον οπισω αυτου τις αναγγελει αυτω	14 Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
15 μοχθος των αφρονων κοπωσει αυτους ος ουκ εγνω του πορευθηναι εις πολιν	15 Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
16 ουαι σοι πολις ης ο βασιλευς σου νεωτερος και οι αρχοντες σου εν πρωια εσθιουσιν	16 Горе тобі, о краю, коли твій цар — хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
17 μακαρια συ γη ης ο βασιλευς σου υιος ελευθερων και οι αρχοντες σου προς καιρον φαγονται εν δυναμει και ουκ αισχυνθησονται	17 Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п’яниці.
18 εν οκνηριαις ταπεινωθησεται η δοκωσις και εν αργια χειρων σταξει η οικια	18 Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
19 εις γελωτα ποιουσιν αρτον και οινος ευφραινει ζωντας και του αργυριου επακουσεται συν τα παντα
20 και γε εν συνειδησει σου βασιλεα μη καταραση και εν ταμιειοις κοιτωνων σου μη καταραση πλουσιον οτι πετεινον του ουρανου αποισει συν την φωνην και ο εχων τας πτερυγας απαγγελει λογον	20 Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.