Premier livre des Maccabées 6

JERUSALEM	Біблія
1 Cependant le roi Antiochus parcourait les provinces d'en haut. Il apprit qu'il y avait en Perseune ville du nom d'Elymaïs, fameuse par ses richesses, son argent et son or,	1 Цар Антіох, проходивши через горішні краї, почув, що в Персії є Елімаїс, місто, славне багатством, сріблом та золотом,
2 avec un temple très riche renfermant des pièces d'armure en or, des cuirasses et des armesqu'y avait laissées Alexandre, fils de Philippe, roi de Macédoine, qui régna le premier sur les Grecs.	2 а в ньому храм вельми багатий, де були золоті панцері, щити та зброя, що там залишив був Олександер, син Филипа, цар македонський, що першим царював над греками.
3 Il vint donc tenter de prendre cette ville pour la piller, mais il n'y réussit pas, les gens de laville ayant eu connaissance de la chose.	3 Антіох прибув і намагався захопити місто й пограбувати його, але не міг бо ті, що були в місті, довідалися про його намір
4 Ils s'opposèrent à lui les armes à la main. Il fut mis en fuite et quitta les lieux avec beaucoupde tristesse pour regagner Babylone.	4 та оружно виступили проти нього, так, що він, дуже прибитий, утік звідси геть, і повернувся у Вавилон.
5 Il était encore en Perse quand on vint lui annoncer la déroute des armées qui étaient entréesdans le pays de Juda.	5 Коли ж він був ще в Персії, сповістили його, що війська, які пішли були в Юдею — розбиті,
6 Lysias, en particulier, s'étant avancé avec une forte armée, avait dû fuir devant les Juifsdevenus plus redoutables grâce aux armes, aux ressources et à la quantité de dépouilles enlevées aux arméesvaincues;	6 а Лісій, який був із сильним військом, двигнувся вперед, та мусів був утікати від юдеїв, що скріпилися завдяки зброї, силі та здобичі вельми великій, яку взяли від розбитих військ.
7 ceux-ci avaient renversé l'Abomination construite par lui sur l'autel à Jérusalem et entouréleur lieu saint de hautes murailles comme auparavant, ainsi que Bethsour, une de ses villes.	7 Юдеї повалили мерзоту, що її Антіох спорудив був на жертовнику в Єрусалимі, і храм, як перше, обвели високими мурами разом з Бетсуром, його містом.
8 A ces nouvelles, le roi, frappé de stupeur, fut en proie à une violente agitation: il se jeta sur sacouche et tomba malade de chagrin parce que les choses ne s'étaient pas passées selon ses désirs.	8 І сталось, коли почув цар про все те, стривожився, почав вельми хвилюватись, упав на ліжко й захворів з горя, бо не так сталось, як йому бажалось.
9 Il demeura là plusieurs jours, retombant sans cesse dans une profonde mélancolie. Lorsqu'ilse vit sur le point de mourir,	9 Довго пробув він там, бо на нього все находив великий смуток, і він гадав, що має вмерти.
10 il convoqua tous ses amis et leur dit: "Le sommeil s'est retiré de mes yeux et mon coeur estabattu par l'inquiétude.	10 Скликав усіх своїх друзів і сказав їм: «Сон зник з моїх очей, від смутку мліє серце,
11 Je me suis dit à moi-même: A quelle affliction suis-je réduit et en quel flot de tristesse suis-je maintenant plongé? Moi qui étais bon et aimé au temps de ma puissance!	11 і сказав я у серці своїм: Яка печаль, який великий смуток найшов тепер на мене, — я, що був такий добрий та всіма люблений, коли був потужний,
12 Mais à cette heure je me souviens des maux dont j'ai été l'auteur à Jérusalem, quand je pristous les objets d'argent et d'or qui s'y trouvaient et que j'envoyai exterminer sans motif les habitants de Juda.	12 тепер пригадую собі те зло, що заподіяв у Єрусалимі, коли забрав був увесь золотий та срібний посуд, що знаходився у ньому, та коли наказав був без причини винищити мешканців Юдеї.
13 Je reconnais donc que c'est à cause de cela que ces malheurs m'ont atteint et que je meursd'une profonde affliction sur une terre étrangère!"	13 Знаю, що через те спіткало мене лихо, й ось я гину у великім смутку на чужині.»
14 Il fit appeler Philippe, un de ses amis, et l'établit sur tout le royaume.	14 Прикликав він Филипа, одного з своїх друзів, і настановив його над усім своїм царством,
15 Il lui donna son diadème, sa robe et son sceau, pour qu'il prît soin de l'éducation et del'entretien d'Antiochus, son fils, en vue du trône.	15 давши йому вінець свій, одежу й перстень, щоб він опікувався Антіохом, його сином, і приготував його до царства.
16 Le roi Antiochus mourut en ce lieu, l'année 149.	16 Цар Антіох помер там 149 року.
17 Lysias, à la nouvelle de sa mort, lui donna pour successeur son fils Antiochus qu'il avaitélevé depuis son enfance et qu'il surnomma Eupator.	17 Лісій, довідавшись про смерть царя, настановив царем Антіоха, його сина, якого виховав був змалку, і назвав його Евпатором.
18 Les gens de la Citadelle bloquaient Israël autour du sanctuaire et s'ingéniaient à lui faire dumal en toute occasion, et à soutenir les païens.	18 Ті, що були у твердині, оточили Ізраїля з усіх боків у храмі й усякими способами старались чинити йому зло й підтримувати поган.
19 Résolu à les exterminer, Judas convoqua tout le peuple pour les assiéger.	19 Юда вирішив вигубити їх, тож скликав увесь народ свій, щоб їх обложити.
20 On se rassembla et l'on mit le siège devant la Citadelle en l'an 150; on construisit desbatteries et des machines.	20 І зібрались юдеї, і 150 року обложили кріпость насипами й таранами.
21 Mais des assiégés rompirent le blocus, et avec eux des Israélites impies,	21 Та дехто прорвався з облоги, і до них пристали деякі з перевертнів з-поміж Ізраїля,
22 qui allèrent chez le roi et lui dirent: "Jusqu'à quand tarderas-tu à nous rendre justice et àvenger nos frères?	22 а, прибувши до царя, сказали: «Коли ти вже вчиниш розправу і помстишся за братів наших?
23 Nous avons consenti volontiers à servir ton père, à nous conduire selon ses ordres et àobserver ses édits;	23 Ми добровільно взяли служити батькові твоєму, жити за його наказами і бути слухняними супроти його розпорядків,
24 à cause de cela nos concitoyens nous ont pris en aversion. Bien plus, ils ont tué tous ceuxd'entre nous qui sont tombés entre leurs mains et ont pillé nos héritages.	24 і через те земляки наші обложили кріпость, відсахнулись від нас, ба навіть повбивали тих із нас, що їм потрапили до рук, а наші маєтки розграбували.
25 Ils ont porté la main non seulement sur nous mais encore sur tous tes territoires.	25 І то не тільки на нас простягнули руку, але й на всі краї сусідні.
26 Voici qu'ils investissent aujourd'hui la Citadelle de Jérusalem pour s'en rendre maîtres etqu'ils ont fortifié le sanctuaire et Bethsour.	26 Ось бо й нині обложили вони кріпость у Єрусалимі, щоб її здобути; укріпили храм і Бетсур,
27 Si tu ne te hâtes pas de les prévenir, ils en feront encore davantage et tu ne pourras plus lesarrêter."	27 і як ти їх не випередиш прудко, то вони ще гіршого, ніж це, накоять, і ти не зможеш тоді спинити їх.»
28 A ces mots, le roi se mit en colère et réunit tous ses amis, les chefs de son armée et lesmaréchaux.	28 Розгнівавсь цар, коли вчув те, і зібрав усіх своїх друзів, вождів свого війська і начальників кінноти.
29 Des autres royaumes et des îles de la mer il lui vint aussi des troupes mercenaires.	29 І з других царств і з островів, що на морі, прибули теж до нього наймані війська,
30 Le nombre de ses forces s'éleva à 100.000 fantassins, 20.000 cavaliers et 32 éléphantsdressés au combat.	30 і було число військ його 100 000 піхоти, 20 000 кінноти і 32 вишколені до війни слони.
31 Ils vinrent par l'Idumée et assiégèrent Bethsour qu'ils combattirent longtemps à l'aide demachines. Mais les autres, opérant des sorties, y mettaient le feu et luttaient vaillamment.	31 Пройшли вони крізь Ідумею, отаборились біля Бетсуру і, спорудивши знаряддя, воювали чимало днів. А ті, прорвавши облогу, спалили те знаряддя й воювали мужньо.
32 Alors Judas partit de la Citadelle et vint camper à Bethzacharia en face du camp royal.	32 Тоді Юда відступив від твердині й отаборився біля Бетзахарії навпроти царського табору.
33 Le roi, debout de grand matin, enleva sa troupe d'un bond sur le chemin de Bethzacharia oùles armées prirent leur position de combat et sonnèrent de la trompette.	33 Цар, уставши рано-вранці, двигнув своє військо швидко по дорозі до Бетзахарії, де вишикувались до бою війська й засурмили.
34 On exposa à la vue des éléphants du jus de raisin et de mûre pour les disposer à l'attaque.	34 Перед слонами вояки поставили виноградний та шовковичний сік, щоб їх під’юдити до бою.
35 Les bêtes furent réparties parmi les phalanges. Près de chaque éléphant on rangea millehommes cuirassés de cottes de mailles et coiffés de casques de bronze, sans compter 500 cavaliers d'éliteaffectés à chaque bête.	35 Тварин було розділено поміж рядами: до кожного слона було приставлено 1000 чоловік у броні сітчастій, з бронзовими шоломами на головах; до того 500 добірних їздців були приділені до кожної тварини.
36 Ceux-ci prévenaient tous les mouvements de la bête et l'accompagnaient partout sans jamaiss'en éloigner.	36 Ці їздці випереджали кожен рух тварини: куди б вона не йшла, вони йшли разом з нею, і від неї не відставали.
37 Sur chaque éléphant, comme appareil défensif, une solide tour de bois était assujettie par dessangles, et dans chacune se trouvaient les trois guerriers combattant sur les bêtes, en plus de leur cornac.	37 На кожнім слоні була для захисту укріплена дерев’яна башта, прив’язана до нього поясами, а в кожній башті чотири вояки, що з неї билися, і його погонич — індієць.
38 Quant au reste de la cavalerie, le roi la répartit sur les deux flancs de l'armée pour harcelerl'ennemi et couvrir les phalanges.	38 Решту ж їздців розставив цар на однім і на другім крилі війська, щоб настрахати ворога й захистити ряди.
39 Lorsque le soleil frappa de ses rayons les boucliers d'or et d'airain, les montagnes en furentilluminées et brillèrent comme des flambeaux allumés.	39 Коли ж сонце слало промені на золоті та бронзові щити, гори від них блищали й, неначе світичі, палали світлом.
40 Une partie de l'armée royale se déploya sur les hauts de la montagne et une autre encontrebas; ils avançaient en formation solide et ordonnée.	40 Частина царського війська розсипалась по високих горах, частина ж по рівнині; усі посувалися спокійно і в порядку.
41 Tous étaient troublés en entendant les clameurs de cette multitude, le bruit de sa marche etle fracas de ses armes, armée immense et forte s'il en fut.	41 Усіх, хто чули гомін такого численного війська та його походу, і гуркіт зброї, проймав страх, бо військо було вельми велике й сильне.
42 Judas et sa troupe s'avancèrent pour engager le combat, et 600 hommes de l'armée du roisuccombèrent.	42 Юда та його військо наблизились до місця битви, і полягло з царського війська 600 чоловік.
43 Eléazar surnommé Auârân aperçut alors une des bêtes caparaçonnée d'un harnais royal etsurpassant toutes les autres par la taille. S'imaginant que le roi était dessus,	43 Єлеазар, що звався Аваран, побачив одну з тварин, яка була прибрана у царський панцер та перевищувала усіх інших, тож думав, що на ній був цар,
44 il se sacrifia pour sauver son peuple et acquérir un nom immortel.	44 і, щоб спасти народ свій і придбати собі вічне ім’я, пожертвував самим собою.
45 Il eut la hardiesse de courir sur la bête au milieu de la phalange, tuant à droite et à gauche, sibien que, devant lui, les ennemis s'écartèrent de part et d'autre.	45 Він сміло кинувся через ряди на неї і, мордуючи направо й наліво так, що ворог розділивсь перед ним сюди й туди,
46 S'étant glissé sous l'éléphant, il le frappa par en dessous et le tua. La bête s'écroula à terresur Eléazar qui mourut sur place.	46 підкравсь під слона, вдарив його мечем з-під споду й забив його. Слон поваливсь на землю поверх нього, і Єлеазар сконав там.
47 Les Juifs, voyant les forces du royaume et l'impétuosité des troupes, se retirèrent devantelles.	47 Юдеї, довідавшись про силу царства й запал царського війська, відступили.
48 L'armée royale monta au-devant des Juifs à Jérusalem, et le roi mit en état de siège la Judéeet le mont Sion,	48 Царські війська двигнулися назустріч юдеям у Єрусалимі, і цар отаборився проти Юдеї навпроти гори Сіону,
49 tandis qu'il faisait la paix avec ceux de Bethsour qui évacuèrent la ville: ils n'avaient pas devivres pour soutenir un siège, car c'était l'année sabbatique accordée à la terre.	49 уклавши мир з мешканцями Бетсуру, що вийшли з міста, бо не мали харчів, щоб витримати облогу, — рік бо той був суботній.
50 Le roi prit Bethsour et y plaça une garnison pour la garder.	50 Цар зайняв Бетсур і поставив там залогу, щоб його охороняти.
51 Il assiégea assez longtemps le sanctuaire, dressant contre lui batteries et machines, lance-flammes et balistes, scorpions pour flèches et frondes.	51 Він довго стояв табором перед храмом і поставив там тарани, машини, вогнеметалки, каменеметалки й скорпіони, щоб кидати з них стріли, а також і пращі.
52 Les assiégés aussi dressèrent des machines contre celles des assiégeants et l'on combattitlongtemps.	52 Ті, що були в облозі, теж виставили машини проти машин, і війна затягнулась довго,
53 Mais il n'y avait pas de vivres dans les dépôts parce que c'était la septième année et que lesIsraélites ramenés en Judée du milieu des nations avaient consommé les dernières réserves.	53 але харчів не було по засіках, бо то був сьомий рік, і втікачі, що врятувались від поган у Юдею, поїли те, що лишилося від запасів.
54 On laissa peu d'hommes dans le saint lieu parce qu'on était en proie à la famine; les autres sedispersèrent chacun chez soi.	54 Мало мужів зосталось у храмі, бо голод наліг сильно, й інші порозбігались, кожен до себе додому.
55 Philippe, que le roi Antiochus avait de son vivant choisi pour élever Antiochus, son fils, envue du trône,	55 Тим часом Лісій почув, що Филип, якого цар Антіох, ще за життя, настановив був виховувати свого сина Антіоха та приготувати його до царства,
56 était revenu de Perse et de Médie avec les troupes qui avaient accompagné le roi, etcherchait à s'emparer de la direction des affaires.	56 повернувся з Персії і Мідії, разом з військами, які були пішли з царем, і намагається захопити владу.
57 Lysias n'eut rien de plus pressé que de signifier le départ. Il dit au roi, aux généraux del'armée et aux hommes: "Nous dépérissons chaque jour, notre ration se fait maigre et le lieu que nous assiégeonsest bien fortifié. Du reste, les affaires du royaume nous attendent.	57 От і вирішив він двигнутися чимдуж, тож і сказав цареві, начальникам війська й воякам: «Щодня нас меншає, харчів у нас мало, і місце, що облягаємо, укріплене добре, а тут ще й державні справи на нас налягають.
58 Donnons donc la main droite à ces hommes, faisons la paix avec eux et avec toute leurnation.	58 Подаймо оцим людям праву руку й укладімо мир із ними, а й з усім їхнім народом.
59 Accordons-leur de vivre suivant leurs coutumes comme auparavant, car c'est à cause descoutumes que nous avons abolies qu'ils se sont irrités et ont fait tout cela."	59 Даймо їм змогу жити за їхніми законами, як то було раніше, бо то з-за своїх звичаїв, які ми були скасували, скипіли вони гнівом і наробили цього всього.»
60 Le roi et les chefs approuvant ce motif, il envoya traiter de la paix avec les Juifs, quiacceptèrent.	60 Сподобалося це слово цареві й начальникам, і він послав послів, щоб укласти мир з юдеями, і вони прийняли.
61 Le roi et les chefs confirmèrent l'accord par serment et là-dessus les assiégés sortirent de laforteresse.	61 Цар і начальники заприсяглися, і щойно тоді юдеї вийщли з твердині.
62 Alors le roi entra au mont Sion et, voyant la force de ce lieu, il viola le serment qu'il avaitprêté et donna l'ordre de démanteler toute l'enceinte.	62 Тоді цар увійшов на Сіон-гору і, розглянувши укріплене місце, зламав присягу, якою був поклявся, і велів зруйнувати мури навколо.
63 Puis il partit en toute hâte et retourna à Antioche où il trouva Philippe maître de la ville. Illui livra bataille et s'empara de la ville par la force.	63 Потім рушив чимдуж і вернувся в Антіохію, де знайшов Филипа, що панував над містом але він вирушив на нього війною і зайняв місто силою.