Livre de Judith 6

JERUSALEM	Біблія
1 Quand se fut apaisé le tumulte des gens attroupés autour du Conseil, Holopherne, général en chef del'armée d'Assur, invectiva Achior devant toute la foule des étrangers et les Ammonites:	1 Коли ж гармидер тих мужів, що були обступили раду, затих, Олоферн, головний вождь асирійського війська, мовив перед усім народом чужинецьким та до Ахіора, до всіх синів Моава:
2 "Qui es-tu donc, Achior, toi avec les mercenaires d'Ephraïm, pour vaticiner chez nous comme tu lefais aujourd'hui et pour nous dissuader de partir en guerre contre la race d'Israël? Tu prétends que leur Dieu lesprotégera? Qui donc est dieu hormis Nabuchodonosor? C'est lui qui va envoyer sa puissance et les fairedisparaître de la face de la terre, et ce n'est pas leur Dieu qui les sauvera!	2 «А хто ти такий, Ахіоре, та наємці Ефраїма, щоб пророкувати поміж нами, як оце чиниш сьогодні, та щоб нас умовляти не йти війною проти ізраїльського люду, бо їхній Бог, мовляв, їх захищає? Хто бог, крім Навуходоносора? Він пошле свою силу й знищить їх з лиця землі, та й їхній Бог не захистить їх.
3 Mais nous, ses serviteurs, nous les broierons comme un seul homme! Ils ne pourront contenir lapuissance de nos chevaux.	3 Ми, його слуги, розгромимо їх як одного чоловіка, і вони не встояться перед напором нашої кінноти.
4 Nous les brûlerons pêle-mêle. Leurs monts s'enivreront de leur sang et leurs plaines seront rempliesde leurs cadavres. Loin de pouvoir tenir pied devant nous, ils périront du premier au dernier, dit le roiNabuchodonosor, le maître de toute la terre. Car il a parlé et ses paroles ne seront pas vaines.	4 Ми спалимо їх у метушні. Гори їх уп’ються їхньою кров’ю, рівнини їхні наповняться їхніми трупами. Стопи їхніх ніг не встояться перед нами, вони вигинуть до одного, каже володар Навуходоносор, пан усієї землі, бо він сказав, і його слова не будуть пусті.
5 Toi donc, Achior, mercenaire ammonite, toi qui as proféré ce discours en un moment d'emportement,à partir d'aujourd'hui tu ne verras plus mon visage jusqu'au jour où je me serai vengé de cette engeance évadéed'Egypte.	5 Ти ж, Ахіоре, наємче аммонський, ти, що сказав ці слова нині, в день свого зухвалого виступу, віднині не побачиш більше мого обличчя аж по день, коли я помщусь над кодлом тих, що втекли з Єгипту.
6 Alors l'épée de mes soldats et la lance de mes serviteurs te transperceront le flanc. Tu tomberas parmiles blessés quand je me tournerai contre Israël.	6 Тоді моє військо та юрба моїх слуг проколе тобі мечем боки, і ти впадеш поміж їхніми пораненими, коли я вирушу проти Ізраїля.
7 Mes serviteurs vont maintenant te mener dans la montagne et te laisser près d'une des villes situéesdans les défilés.	7 Мої слуги відведуть тебе в гори й залишать тебе в однім з міст, що на узгір’ях.
8 Tu ne périras pas sans partager leur ruine.	8 Ти не загинеш, хібащо пропадеш разом з ними.
9 Ne prends pas cet air abattu si tu nourris le secret espoir qu'elles ne seront pas capturées! J'ai dit;aucune de mes paroles ne restera sans effet."	9 Коли ж надієшся у своїм серці, що вони не будуть завойовані, нехай твоє обличчя не буде понурим. Я сказав, і ні одне з моїх слів не пропаде марно.»
10 Holopherne ordonna aux gens de service dans sa tente de saisir Achior, de le mener à Béthulie et dele remettre aux mains des Israélites.	10 І повелів Олоферн своїм слугам, що стояли в його шатрі, схопити Ахіора й відвести його у Ветулію та видати в руки синів Ізраїля.
11 Les serviteurs le prirent donc, le conduisirent hors du camp à travers la plaine et de là, prenant ladirection de la montagne, ils parvinrent aux sources situées en contrebas de Béthulie.	11 І схопили його слуги та й вивели за табір у долину, пройшли серед долини в гори й прибули до джерел, що під Ветулією.
12 Quand les hommes de la ville les virent, ils prirent leurs armes, sortirent de la cité et gagnèrent lacrête de la montagne, tandis que, pour les empêcher de monter, les frondeurs les criblaient de pierres.	12 Побачивши їх мужі міста, що були на верху гори, вхопилися за зброю і вийшли за місто на шпиль гори, а всі пращники, щоб не дати їм піднятись угору, кидали на них камінням.
13 Aussi purent-ils tout juste se glisser au bas des pentes, ligoter Achior et le laisser étendu au pied dela montagne avant de s'en retourner vers leur maître.	13 Та вони підкрались попід гору й, зв’язавши Ахіора, покинули його одного біля стопи гори, самі ж повернулись до свого пана.
14 Les Israélites descendirent alors de leur ville, s'arrêtèrent près de lui, le délièrent, le conduisirent àBéthulie et le présentèrent aux chefs de la cité,	14 Тоді сини Ізраїля, спустившись униз із міста й наблизившись до нього, розв’язали його, відвели в Ветулію та й поставили перед правителями свого міста;
15 qui étaient alors Ozias, fils de Michée, de la tribu de Siméon, Chabris, fils de Gothoniel, et Charmis,fils de Melchiel.	15 а були тоді: Озія, син Міхи, з коліна Симеона, Хавріс, син Готонієла, та Харміс, син Мелхієла.
16 Ceux-ci convoquèrent les anciens de la ville. Les jeunes gens et les femmes accoururent aussi àl'assemblée. Ozias interrogea Achior, debout au milieu du peuple, sur ce qui était arrivé.	16 І скликали вони всіх старшин міста. Прибігла й уся їхня молодь та жінки на збори. Поставили Ахіора серед усього народу, й Озія спитав його, що сталось.
17 Prenant la parole, il leur fit connaître les délibérations du conseil d'Holopherne, tout ce qu'il avaitlui-même dit parmi les chefs assyriens, ainsi que les rodomontades d'Holopherne à l'adresse de la maisond'Israël.	17 А той у відповідь оповів їм про промову на нараді в Олоферна й про ті слова, що сам він вимовив був серед начальників синів асирійських, і як то Олоферн говорив з погордою про дім Ізраїля.
18 Alors le peuple se prosterna, adora Dieu et cria:	18 Тоді народ упав обличчям до землі, поклонився Богу і заговорив уголос:
19 "Seigneur, Dieu du ciel, considère leur orgueil démesuré et prends en pitié l'humiliation de notrerace. En ce jour tourne un visage favorable vers ceux qui te sont consacrés."	19 «Господи, Боже неба! Поглянь на їхню гординю превелику й змилуйсь над пониженим нашим родом! Зглянься в цей день на тих, що тобі посвятились!»
20 Puis on rassura Achior, vivement félicité.	20 Вони заспокоїли Ахіора й вітали його вельми.
21 Au sortir de la réunion, Ozias le prit chez lui et offrit un banquet aux anciens. Durant toute cettenuit-là on implora le secours du Dieu d'Israël.	21 А Озія взяв його по зборах до себе в хату і справив бенкет для старших. Усю ту ніч молилися про допомогу до Бога Ізраїля.