Livre de la Genèse 48

JERUSALEM	Біблія
1 Il arriva, après ces événements, qu'on dit à Joseph: "Voici que ton père est malade!" et il emmenaavec lui ses deux fils, Manassé et Ephraïm.	1 І сталося після тих подій, що сказали Йосифові: Твій батько хворий. Тоді Йосиф узяв з собою двох своїх синів, Манассію й Ефраїма.
2 Lorsqu'on eut annoncé à Jacob: "Voici ton fils Joseph qui est venu auprès de toi", Israël rassemblases forces et se mit assis sur le lit.	2 Коли ж повідомлено Якова: ось, мовляв, син твій Йосиф прибув до тебе, — Ізраїль зібрав сили й сів на ліжку.
3 Puis Jacob dit à Joseph: "El Shaddaï m'est apparu à Luz, au pays de Canaan, il m'a béni	3 Та й каже Яків до Йосифа: Всемогутній Бог з’явився мені в місцевості Луз, у Ханаан-краю, і благословив мене,
4 et m'a dit: Je te rendrai fécond et je te multiplierai, je te ferai devenir une assemblée de peuples etje donnerai ce pays en possession perpétuelle à tes descendants après toi.	4 і казав до мене: Ось я зроблю тебе плідним і розмножу тебе й виведу з тебе громаду народів, і дам оцей край твоєму потомству в посідання вічне.
5 Maintenant, les deux fils qui te sont nés au pays d'Egypte avant que je ne vienne auprès de toi enEgypte, ils seront miens! Ephraïm et Manassé seront à moi au même titre que Ruben et Siméon.	5 А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони — мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон.
6 Quant aux enfants que tu as engendrés après eux, ils seront tiens; ils porteront le nom de leursfrères pour l'héritage.	6 Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої, і вони в своїм наслідстві зватимуться іменем своїх братів.
7 Lorsque je revenais de Paddân, ta mère Rachel est morte, pour mon malheur, au pays de Canaan,en route, encore un bout de chemin avant d'arriver à Ephrata, et je l'ai enterrée là, sur le chemin d'Ephrata -- c'estBethléem."	7 Було ж, як я йшов з Паддану, вмерла на моє нещастя Рахиль, у Ханаан-краю, в дорозі, коли ще було трохи дороги до Ефрати; поховав я її там при дорозі до Ефрати, себто Вифлеєму.
8 Israël vit les deux fils de Joseph et demanda: "Qui sont ceux-là" --	8 Коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: Хто це?
9 "Ce sont les fils que Dieu m'a donnés ici", répondit Joseph à son père, et celui-ci reprit: "Amène-les-moi, que je les bénisse."	9 Йосиф відповів свому батькові: Це мої сини, що їх Бог дав мені тут. Каже тоді Яків: Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх.
10 Or les yeux d'Israël étaient usés par la vieillesse, il n'y voyait plus, et Joseph les fit approcher delui, qui les embrassa et les serra dans ses bras.	10 Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх.
11 Et Israël dit à Joseph: "Je ne pensais pas revoir ton visage et voici que Dieu m'a fait voir même tesdescendants!"	11 Та й каже Ізраїль до Йосифа: Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство.
12 Alors Joseph les retira de son giron et se prosterna, la face contre terre.	12 Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі.
13 Joseph les prit tous deux, Ephraïm de sa main droite pour qu'il soit à la gauche d'Israël, Manasséde sa main gauche pour qu'il soit à la droite d'Israël, et il les fit approcher de celui-ci.	13 По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього;
14 Mais Israël étendit sa main droite et la posa sur la tête d'Ephraïm, qui était le cadet, et sa maingauche sur la tête de Manassé, en croisant ses mains -- en effet Manassé était l'aîné.	14 але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний.
15 Il bénit ainsi Joseph: "Que le Dieu devant qui ont marché mes pères Abraham et Isaac, que leDieu qui fut mon pasteur depuis que je vis jusqu'à maintenant,	15 І поблагословив він Йосифа словами: Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день,
16 que l'Ange qui m'a sauvé de tout mal bénisse ces enfants, que survivent en eux mon nom et lenom de mes ancêtres, Abraham et Isaac, qu'ils croissent et multiplient sur la terre!"	16 Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім’я та ім’я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі.
17 Cependant Joseph vit que son père mettait sa main droite sur la tête d'Ephraïm et cela lui déplut. Ilsaisit la main de son père pour la détourner de la tête d'Ephraïm sur la tête de Manassé,	17 Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії,
18 et Joseph dit à son père: "Pas comme cela, père, car c'est celui-ci l'aîné: mets ta main droite sur satête."	18 та й каже Йосиф своєму батькові: Не так, мій тату! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову.
19 Mais son père refusa et dit: "Je sais, mon fils, je sais: lui aussi deviendra un peuple, lui aussi seragrand. Pourtant, son cadet sera plus grand que lui, sa descendance deviendra une multitude de nations."	19 Та батько не схотів, і каже: Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів.
20 En ce jour-là, il les bénit ainsi: "Soyez en bénédiction dans Israël et qu'on dise: Que Dieu te rendesemblable à Ephraïm et à Manassé!" mettant ainsi Ephraïm avant Manassé.	20 І поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію. І поставив він Ефраїма перед Манассію.
21 Puis Israël dit à Joseph: "Voici que je vais mourir, mais Dieu sera avec vous et vous ramènera aupays de vos pères.	21 Далі Ізраїль сказав до Йосифа: Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших.
22 Pour moi, je te donne un Sichem de plus qu'à tes frères, ce que j'ai conquis sur les Amorites parmon épée et par mon arc."	22 Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком.