Prima lettera ai Corinzi - 1 Corinthians 1

GREEK BIBLE	Біблія
1 Παυλος, προσκεκλημενος αποστολος Ιησου Χριστου δια θεληματος Θεου, και Σωσθενης ο αδελφος,	1 Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,
2 προς την εκκλησιαν του Θεου την ουσαν εν Κορινθω, τους ηγιασμενους εν Χριστω Ιησου, τους προσκεκλημενους αγιους, μετα παντων των επικαλουμενων εν παντι τοπω το ονομα Ιησου Χριστου του Κυριου ημων, αυτων τε και ημων?	2 Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім’я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:
3 χαρις ειη υμιν και ειρηνη απο Θεου Πατρος ημων και Κυριου Ιησου Χριστου.	3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4 Ευχαριστω παντοτε εις τον Θεον μου δια σας, δια την χαριν του Θεου την δοθεισαν εις εσας δια του Ιησου Χριστου?	4 Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,
5 οτι κατα παντα επλουτισθητε δι' αυτου, κατα παντα λογον και πασαν γνωσιν,	5 бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,
6 καθως η μαρτυρια του Χριστου εστηριχθη μεταξυ σας,	6 згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.
7 ωστε δεν μενετε οπισω εις ουδεν χαρισμα, προσμενοντες την αποκαλυψιν του Κυριου ημων Ιησου Χριστου?	7 Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об’явлення Господа нашого Ісуса Христа,
8 οστις και θελει σας στηριξει εως τελους αμεμπτους εν τη ημερα του Κυριου ημων Ιησου Χριστου.	8 який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.
9 Πιστος ο Θεος, δια του οποιου προσεκληθητε εις το να ησθε συγκοινωνοι του Υιου αυτου Ιησου Χριστου του Κυριου ημων.	9 Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.
10 Σας παρακαλω δε, αδελφοι, δια του ονοματος του Κυριου ημων Ιησου Χριστου, να λεγητε παντες το αυτο, και να μη ηναι σχισματα μεταξυ σας, αλλα να ησθε εντελως ηνωμενοι εχοντες το αυτο πνευμα και την αυτην γνωμην.	10 Благаю вас, брати, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.
11 Διοτι εφανερωθη εις εμε παρα των εκ της οικογενειας της Χλοης, περι υμων, αδελφοι μου, οτι ειναι εριδες μεταξυ σας?	11 Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.
12 λεγω δε τουτο, διοτι εκαστος απο σας λεγει? Εγω μεν ειμαι του Παυλου, εγω δε του Απολλω, εγω δε του Κηφα, εγω δε του Χριστου.	12 Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»
13 Διεμερισθη ο Χριστος; μηπως ο Παυλος εσταυρωθη δια σας; η εις το ονομα του Παυλου εβαπτισθητε;	13 Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас? Або хіба в Павлове ім’я ви христилися?
14 Ευχαριστω εις τον Θεον οτι ουδενα απο σας εβαπτισα, ειμη Κρισπον και Γαιον,	14 Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,
15 δια να μη ειπη τις οτι εις το ονομα μου εβαπτισα.	15 щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім’я.
16 Εβαπτισα δε και τον οικον του Στεφανα? εκτος τουτων δεν εξευρω εαν εβαπτισα αλλον τινα.	16 Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.
17 Διοτι δεν με απεστειλεν ο Χριστος δια να βαπτιζω, αλλα δια να κηρυττω το ευαγγελιον, ουχι εν σοφια λογου, δια να μη ματαιωθη ο σταυρος του Χριστου.	17 Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.
18 Διοτι ο λογος του σταυρου εις μεν τους απολλυμενους ειναι μωρια, εις ημας δε τους σωζομενους ειναι δυναμις Θεου.	18 Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.
19 Επειδη ειναι γεγραμμενον? Θελω απολεσει την σοφιαν των σοφων, και θελω αθετησει την συνεσιν των συνετων.	19 Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!
20 Που ο σοφος; που ο γραμματευς; που ο συζητητης του αιωνος τουτου; δεν εμωρανεν ο Θεος την σοφιαν του κοσμου τουτου;	20 Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?
21 Διοτι επειδη εν τη σοφια του Θεου ο κοσμος δεν εγνωρισε τον Θεον δια της σοφιας, ηυδοκησεν ο Θεος δια της μωριας του κηρυγματος να σωση τους πιστευοντας.	21 А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.
22 Επειδη και οι Ιουδαιοι σημειον αιτουσι και οι Ελληνες σοφιαν ζητουσιν,	22 Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрості шукають, —
23 ημεις δε κηρυττομεν Χριστον εσταυρωμενον, εις μεν τους Ιουδαιους σκανδαλον, εις δε τους Ελληνας μωριαν,	23 ми проповідуємо Христа розп’ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,
24 εις αυτους ομως τους προσκεκλημενους, Ιουδαιους τε και Ελληνας, Χριστον Θεου δυναμιν και Θεου σοφιαν?	24 а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.
25 διοτι το μωρον του Θεου ειναι σοφωτερον των ανθρωπων, και το ασθενες του Θεου ειναι ισχυροτερον των ανθρωπων.	25 Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.
26 Επειδη βλεπετε την προσκλησιν σας, αδελφοι, οτι εισθε ου πολλοι σοφοι κατα σαρκα, ου πολλοι δυνατοι, ου πολλοι ευγενεις.	26 Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;
27 Αλλα τα μωρα του κοσμου εξελεξεν ο Θεος δια να καταισχυνη τους σοφους, και τα ασθενη του κοσμου εξελεξεν ο Θεος δια να καταισχυνη τα ισχυρα,	27 але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —
28 και τα αγενη του κοσμου και τα εξουθενημενα εξελεξεν ο Θεος, και τα μη οντα, δια να καταργηση τα οντα,	28 і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,
29 δια να μη καυχηθη ουδεμια σαρξ ενωπιον αυτου.	29 щоб жадне тіло не величалося перед Богом.
30 Αλλα σεις εισθε εξ αυτου εν Χριστω Ιησου, οστις εγενηθη εις ημας σοφια απο Θεου, δικαιοσυνη τε και αγιασμος και απολυτρωσις?	30 Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,
31 ωστε, καθως ειναι γεγραμμενον, Ο καυχωμενος εν Κυριω ας καυχαται.	31 щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»