ΙΩΒ - Giobbe - Job 28

GREEK BIBLE	Біблія
1 Βεβαιως ειναι τοπος του αργυριου οθεν εξαγεται, και τοπος του χρυσιου οπου καθαριζεται?	1 «Срібло має жилу початкову, | золото — також місце, де його очищують.
2 ο σιδηρος λαμβανεται εκ της γης και ο χαλκος χυνεται εκ της πετρας.	2 Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю.
3 Βαλλει μεν ο ανθρωπος ορια εις το σκοτος και ανιχνευει τα παντα μεχρι τελειοτητος? τους λιθους του σκοτους και της σκιας του θανατου.	3 Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | — каміння темне, чорне.
4 Χειμαρρος εξορμα εκ του τοπου οπου κατοικει? υδατα αδοκιμαστα υπο του ποδος? ταυτα ολιγοστευουσι και αναχωρουσιν απο των ανθρωπων.	4 Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам’яті, | — зависають на далекому відлюдді.
5 Περι δε της γης, εξ αυτης εξερχεται ο αρτος και υποκατωθεν αυτης ανασκαπτεται ως υπο πυρος?	5 Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: —
6 οι λιθοι αυτης ειναι τοπος σαπφειρων? και εν αυτη χωμα χρυσιου.	6 місце сафірового каміння | та золотого пороху.
7 Την οδον εκεινην δεν γνωριζει πτηνον και οφθαλμος γυπος δεν ειδεν αυτην?	7 Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить.
8 τα θηρια δεν επατησαν αυτην, ο αγριος λεων δεν επερασε δι' αυτης.	8 Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить!
9 Εκτεινει την χειρα αυτου επι τον σκληρον βραχον? ανατρεπει τα ορη απο της ριζης.	9 Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори.
10 Εγκοπτει ποταμους μεταξυ των βραχων? και ο οφθαλμος αυτου ανακαλυπτει παν πολυτιμον.	10 У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око.
11 Δεσμευει των ποταμων την πλημμυραν? και το κεκρυμμενον εκφερει εις φως.	11 Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло.
12 Αλλ' η σοφια ποθεν θελει ευρεθη; και που ειναι ο τοπος της συνεσεως;	12 А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце?
13 Ο ανθρωπος δεν γνωριζει την τιμην αυτης? και δεν ευρισκεται εν τη γη των ζωντων.	13 Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих.
14 Η αβυσσος λεγει, δεν ειναι εν εμοι? και η θαλασσα λεγει, δεν ειναι μετ' εμου.	14 Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене!
15 Δεν δυναται να δοθη χρυσιον αντ' αυτης? και αργυριον δεν δυναται να ζυγισθη εις ανταλλαγμα αυτης.	15 Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити.
16 Δεν δυναται να εκτιμηθη με το χρυσιον του Οφειρ, με τον πολυτιμον ονυχα και σαπφειρον.	16 Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.
17 Το χρυσιον και ο κρυσταλλος δεν δυναται να εξισωθωσι με αυτην? και ανταλλαγμα αυτης να γεινη με σκευη καθαρωτατου χρυσιου.	17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд.
18 Δεν θελει μνημονευθη κοραλλιον, η μαργαριται? διοτι η τιμη της σοφιας ειναι υπερτερα των πολυτιμων λιθων.	18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли.
19 Το τοπαζιον της Αιθιοπιας δεν θελει εξισωθη με αυτην? δεν θελει εκτιμηθη με καθαρον χρυσιον.	19 Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити!
20 Ποθεν λοιπον ερχεται η σοφια; και που ειναι ο τοπος της συνεσεως;	20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?
21 Ειναι βεβαιως κεκρυμμενη απο των οφθαλμων παντων των ζωντων, και εσκεπασμενη απο των πτηνων του ουρανου.	21 Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних.
22 Η απωλεια και ο θανατος λεγουσι, Δια των ωτων ημων ηκουσαμεν την φημην αυτης.	22 Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, —
23 Ο Θεος εννοει την οδον αυτης, και αυτος γνωριζει τον τοπον αυτης.	23 але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце.
24 Επειδη αυτος θεωρει εως των περατων της γης, βλεπει υποκατω παντος του ουρανου,	24 Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає.
25 δια να ζυγιζη το βαρος των ανεμων, και να σταθμιζη τα υδατα με μετρον.	25 Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам,
26 Οτε εκαμε νομον δια την βροχην και οδον δια την αστραπην της βροντης,	26 коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, —
27 τοτε ειδε και εφανερωσεν αυτην? ητοιμασεν αυτην και μαλιστα εξιχνιασεν αυτην.	27 тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши.
28 Και ειπε προς τον ανθρωπον, Ιδου, ο φοβος του Κυριου, ουτος ειναι η σοφια, και η αποχη απο του κακου συνεσις.	28 А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість, | берегтися зла — це розум!»