Psalmen 77

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 [Für den Chormeister. Nach Jedutun. Ein Psalm Asafs.]	1 Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.
2 Ich rufe zu Gott, ich schreie, ich rufe zu Gott, bis er mich hört.	2 Голос мій до Бога — і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
3 Am Tag meiner Not suche ich den Herrn; unablässig erhebe ich nachts meine Hände, meine Seele lässt sich nicht trösten.	3 Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
4 Denke ich an Gott, muss ich seufzen; sinne ich nach, dann will mein Geist verzagen. [Sela]	4 Як я про те згадаю, Боже, — стогну; як розважаю, — млію духом.
5 Du lässt mich nicht mehr schlafen; ich bin voll Unruhe und kann nicht reden.	5 Очі мої тримаєш у безсонні, тривожуся, і відняло мені мову.
6 Ich sinne nach über die Tage von einst, ich will denken an längst vergangene Jahre.	6 Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.
7 Mein Herz grübelt bei Nacht, ich sinne nach, es forscht mein Geist.	7 Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.
8 Wird der Herr mich denn auf ewig verstoßen und mir niemals mehr gnädig sein?	8 Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?
9 Hat seine Huld für immer ein Ende, ist seine Verheißung aufgehoben für alle Zeiten?	9 Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?
10 Hat Gott seine Gnade vergessen, im Zorn sein Erbarmen verschlossen? [Sela]	10 Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
11 Da sagte ich mir: «Das ist mein Schmerz, dass die Rechte des Höchsten so anders handelt.»	11 Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.
12 Ich denke an die Taten des Herrn, ich will denken an deine früheren Wunder.	12 Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.
13 Ich erwäge all deine Werke und will nachsinnen über deine Taten.	13 Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?
14 Gott, dein Weg ist heilig. Wo ist ein Gott, so groß wie unser Gott?	14 Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.
15 Du allein bist der Gott, der Wunder tut, du hast deine Macht den Völkern kundgetan.	15 Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.
16 Du hast mit starkem Arm dein Volk erlöst, die Kinder Jakobs und Josefs. [Sela]	16 Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися, навіть безодні затряслися.
17 Die Wasser sahen dich, Gott, die Wasser sahen dich und bebten. Die Tiefen des Meeres tobten.	17 З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
18 Die Wolken gossen ihr Wasser aus, das Gewölk ließ die Stimme dröhnen, auch deine Pfeile flogen dahin.	18 Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
19 Dröhnend rollte dein Donner, Blitze erhellten den Erdkreis, die Erde bebte und wankte.	19 Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.
20 Durch das Meer ging dein Weg, dein Pfad durch gewaltige Wasser, doch niemand sah deine Spuren.	20 Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.
21 Du führtest dein Volk wie eine Herde durch die Hand von Mose und Aaron.