Ezekiel 37

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 The hand of the Lord was upon me, and brought me forth in the spirit of the Lord: and set me down in the midst of a plain that was full of bones.	1 Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі й поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей.
2 And he led me about through them on every side: now they were very many upon the face of the plain, and they were exceeding dry.	2 Обвів він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі.
3 And he said to me: Son of man, dost thou think these bones shall live? And I answered: O Lord God, thou knowest.	3 І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, ти знаєш.»
4 And he said to me: Prophesy concerning these bones; and say to them: Ye dry bones, hear the word of the Lord.	4 Тоді сказав до мене: «Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє!
5 Thus saith the Lord God to these bones: Behold, I will send spirit into you, and you shall live.	5 Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось я введу в вас дух, і ви знов оживете.
6 And I will lay sinews upon you, and will cause flesh to grow over you, and will cover you with skin: and I will give you spirit and you shall live, and you shall know that I am the Lord.	6 Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що я — Господь.»
7 And I prophesied as he had commanded me: and as I prophesied there was a noise, and behold a commotion: and the bones came together, each one to its joint.	7 Я прорік, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись.
8 And I saw, and behold the sinews, and the flesh came up upon them: and the skin was stretched out over them, but there was no spirit in them.	8 Глянув я — як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу.
9 And he said to me: Prophesy to the spirit, prophesy, O son of man, and say to the spirit: Thus saith the Lord God: Come, spirit, from the four winds, and blow upon these slain, and let them live again.	9 І він сказав до мене: «Проречи до духу, проречи, сину чоловічий, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили.»
10 And I prophesied as he had commanded me: and the spirit came into them, and they lived: and they stood up upon their feet, an exceeding great army.	10 І д прорік, як він заповів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги — сила-силенна люду.
11 And he said to me: Son of man: All these bones are the house of Israel : they say: Our bones are dried up, and our hope is lost, and we are cut off.	11 Тоді він сказав до мене: «Сину чоловічий! Оті кості — це все дім Ізраїля. Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам!
12 Therefore prophesy, and say to them: Thus saith the Lord God: Behold I will open your graves, and will bring you out of your sepulchres, O my people: and will bring you into the land of Israel.	12 Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю.
13 And you shall know that I am the Lord, when I shall have opened your sepulchres, and shall have brought you out of your graves, O my people:	13 І зрозумієте, що я — Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, мій народе, з гробів ваших,
14 And shall have put my spirit in you, and you shall live, and I shall make you rest upon your own land: and you shall know that I the Lord have spoken, and done it, saith the Lord God:	14 і дам вам дух мій, і ви знову оживете, і я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що я — Господь; я сказав і зроблю це» — слово Господнє.
15 And the word of the Lord came to me, saying:	15 Надійшло до мене таке слово Господнє:
16 And thou son of man, take thee a stick: and write upon it: Of Juda, and of the children of Israel his associates: and take another stick and write upon it: For Joseph the stick of Ephraim, and for all the house of Israel, and of his associates.	16 «Ти ж, сину чоловічий, візьми одну палицю й напиши на ній: Юді та синам Ізраїля, що з ним у союзі. Потім візьми другу палицю й напиши на ній: Йосифові й усьому дому Ізраїля, що з ним у союзі.
17 And join them one to the other into one stick, and they shall become one in thy hand.	17 Пристав одну до одної, щоб вони стали однією палицею, щоб вони в твоїй руці були одне.
18 And when the children of thy people shall speak to thee, saying: Wilt thou not tell us what thou meanest by this?	18 І як питатимуть тебе твої земляки: Чи не з’ясуєш нам, що це має значити? —
19 Say to them: Thus saith the Lord God: Behold, I will take the stick of Joseph, which is in the hand of Ephraim, and the tribes of Israel that are associated with him, and I will put them together with the stick of Juda, and will make them one stick: and they shall be one in his hand.	19 то ти скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я візьму палицю Йосифа, що в руці Ефраїма й колін Ізраїля, що з ним у союзі, і прикладу їх до палиці Юди і зроблю їх однією палицею: вони будуть у моїй руці одне.
20 And the sticks whereon thou hast written, shall be in thy hand, before their eyes.	20 Так палиці, на яких напишеш, будуть у твоїй руці перед очима в них.
21 And thou shalt say to them: Thus saith the Lord God: Behold, I will take the children of Israel from the midst of the nations whither they are gone: and I will gather them on every side, and will bring them to their own land.	21 Тоді їм скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось я заберу синів Ізраїля з-поміж народів, між якими розійшлись, і позбираю їх звідусіль, і приведу їх у їхню землю.
22 And I will make them one nation in the land on the mountains of Israel, and one king shall be king over them all: and they shall no more be two nations, neither shall they be divided any more into two kingdoms.	22 Я зроблю з них один народ на моїй землі, на горах ізраїльських, і один цар буде над усіма ними царювати; вони не будуть більше двома народами, і не будуть більш розділені на два царства.
23 Nor shall they be defiled any more with their idols, nor with their abominations, nor with all their iniquities: and I will save them out of all the places in which they have sinned, and I will cleanse them: and they shall be my people, and I will be their God.	23 Вони не будуть більш себе сквернити бовванами своїми, гидотами своїми, і всіма гріхами своїми. Я їх вирятую від усіх їхніх відступств, якими вони грішили, і очищу їх і вони будуть моїм народом, а я — їхнім Богом.
24 And my servant David shall be king over them, and they shall have one shepherd: they shall walk in my judgments, and shall keep my commandments, and shall do them.	24 Слуга мій Давид буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях моїх будуть ходити, і мої установи будуть берегти й їх виконувати.
25 And they shall dwell in the land which I gave to my servant Jacob, wherein your fathers dwelt, and they shall dwell in it, they and their children, and their children's children, for ever: and David my servant shall be their prince for ever.	25 Вони житимуть у країні, що я дав слузі моєму Яковові, де жили їхні батьки, там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга мій Давид буде князем над ними повіки.
26 And I will make a covenant of peace with them, it shall be an everlasting covenant with them : and I will establish them, and will multiply them, and will set my sanctuary in the midst of them for ever.	26 Я зроблю з ними союз миру; це буде союз вічний з ними. Я їх намножу й поставлю мою святиню серед них навіки.
27 And my tabernacle shall be with them: and I will be their God, and they shall be my people.	27 Житло моє буде посеред них, і буду я їхнім Богом, а вони будуть моїм народом.
28 And the nations shall know that I am the Lord the sanctifier of Israel, when my sanctuary shall be in the midst of them for ever.	28 І взнають народи, що я, Господь, освячую Ізраїля, як моя святиня буде серед них повіки.»