Psalms 109

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Unto the end, a psalm for David.	1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!
2 O God, be not thou silent in thy praise: for the mouth of the wicked and the mouth of the deceitful man is opened against me.	2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
3 They have spoken against with deceitful tongues; and they have compassed me about with words of hatred; and have fought against me without cause.	3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
4 Instead of making me a return of love, they detracted me: but I gave myself to prayer.	4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
5 And they repaid me evil for good: and hatred for my love.	5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
6 Set thou the sinner over him: and may the devil stand at his right hand.	6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
7 When he is judged, may he go out condemned; and may his prayer be turned to sin.	7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
8 May his days be few: and his bishopric let another take.	8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
9 May his children be fatherless, and his wife a widow.	9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою.
10 Let his children be carried about vagabonds, and beg; and let them be cast out of their dwellings.	10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
11 May the userer search all his substance: and let strangers plunder his labours.	11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
12 May there be none to help him: nor none to pity his fatherless offspring.	12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
13 May his posterity be cut off; in one generation may his name be blotted out.	13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте.
14 May the iniquity of his fathers be remembered in the sight of the Lord: and let not the sin of his mother be blotted out.	14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, —
15 May they be before the lord continually, and let the memory of them perish from the earth:	15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять.
16 because he remembered not to show mercy,	16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
17 But persecuted the poor man and the beggar; and the broken in heart, to put him to death.	17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
18 And he loved cursing, and it shall come unto him: and he would not have blessing, and it shall be far from him. And he put on cursing, like a garment: and it went in like water into his entrails, and like oil in his bones.	18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
19 May it be unto him like a garment which covereth him; and like a girdle with which he is girded continually.	19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
20 This is the work of them who detract me before the Lord; and who speak evils against my soul.	20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
21 But thou, O Lord, do with for thy names sake: because thy mercy is sweet. Do thou deliver me.	21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
22 for I am poor and needy, and my heart is troubled within me.	22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
23 I am taken away like the shadow when it declineth: and I am shaken off as locusts.	23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
24 My knees are weakened through fasting: and my flesh is changed for oil.	24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру.
25 And I am become a reproach to them: they saw me and they shaked their heads,	25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
26 Help me, O Lord my God; save me according to thy mercy.	26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
27 And let them know that this is thy hand: and that thou, O Lord, hast done it.	27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив.
28 They will curse and thou will bless: let them that rise up against me be confounded: but thy servant shall rejoice.	28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
29 Let them that detract me be clothed with shame: and let them be covered with the their confusion as with a double cloak.	29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
30 I will give great thanks to the Lord with my mouth: and in the midst of many I will praise him.	30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
31 Because he hath stood at the right hand of the poor, to save my soul from persecutors	31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.