Vangelo secondo Marco 11

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Quando furono vicini a Gerusalemme, verso Bètfage e Betània, presso il monte degli Ulivi, mandò due dei suoi discepoli	1 Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,
2 e disse loro: «Andate nel villaggio di fronte a voi e subito, entrando in esso, troverete un puledro legato, sul quale nessuno è ancora salito. Slegatelo e portatelo qui.	2 кажучи їм: Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв’яжіть і приведіть його.
3 E se qualcuno vi dirà: “Perché fate questo?”, rispondete: “Il Signore ne ha bisogno, ma lo rimanderà qui subito”».	3 А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? — відкажіть: Господь його потребує, — тож негайно відішле його назад сюди.
4 Andarono e trovarono un puledro legato vicino a una porta, fuori sulla strada, e lo slegarono.	4 Пішли ті і знайшли осля, прив’язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, — і відв’язали.
5 Alcuni dei presenti dissero loro: «Perché slegate questo puledro?».	5 Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: Що робите, що ото осля відв’язуєте?
6 Ed essi risposero loro come aveva detto Gesù. E li lasciarono fare.	6 Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.
7 Portarono il puledro da Gesù, vi gettarono sopra i loro mantelli ed egli vi salì sopra.	7 І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.
8 Molti stendevano i propri mantelli sulla strada, altri invece delle fronde, tagliate nei campi.	8 А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж — віття, нарізане в полі.
9 Quelli che precedevano e quelli che seguivano, gridavano: «Osanna! Benedetto colui che viene nel nome del Signore!	9 Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: Осанна!
10 Benedetto il Regno che viene, del nostro padre Davide! Osanna nel più alto dei cieli!».	10 Благословен, хто приходить в ім’я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!
11 Ed entrò a Gerusalemme, nel tempio. E dopo aver guardato ogni cosa attorno, essendo ormai l’ora tarda, uscì con i Dodici verso Betània.	11 І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.
12 La mattina seguente, mentre uscivano da Betània, ebbe fame.	12 Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.
13 Avendo visto da lontano un albero di fichi che aveva delle foglie, si avvicinò per vedere se per caso vi trovasse qualcosa ma, quando vi giunse vicino, non trovò altro che foglie. Non era infatti la stagione dei fichi.	13 Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.
14 Rivolto all’albero, disse: «Nessuno mai più in eterno mangi i tuoi frutti!». E i suoi discepoli l’udirono.	14 І озвавшися, промовив до неї: Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе! А учні його чули це.
15 Giunsero a Gerusalemme. Entrato nel tempio, si mise a scacciare quelli che vendevano e quelli che compravano nel tempio; rovesciò i tavoli dei cambiamonete e le sedie dei venditori di colombe	15 І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,
16 e non permetteva che si trasportassero cose attraverso il tempio.	16 а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.
17 E insegnava loro dicendo: «Non sta forse scritto: La mia casa sarà chiamata casa di preghiera per tutte le nazioni? Voi invece ne avete fatto un covo di ladri».	17 Навчав він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!
18 Lo udirono i capi dei sacerdoti e gli scribi e cercavano il modo di farlo morire. Avevano infatti paura di lui, perché tutta la folla era stupita del suo insegnamento.	18 Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.
19 Quando venne la sera, uscirono fuori dalla città.	19 Увечері ж вийшов поза місто.
20 La mattina seguente, passando, videro l’albero di fichi seccato fin dalle radici.	20 Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.
21 Pietro si ricordò e gli disse: «Maestro, guarda: l’albero di fichi che hai maledetto è seccato».	21 Тоді Петро, згадавши, каже йому: Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла.
22 Rispose loro Gesù: «Abbiate fede in Dio!	22 Ісус же у відповідь сказав їм: Майте віру в Бога.
23 In verità io vi dico: se uno dicesse a questo monte: “Lèvati e gèttati nel mare”, senza dubitare in cuor suo, ma credendo che quanto dice avviene, ciò gli avverrà.	23 Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, — то буде йому так.
24 Per questo vi dico: tutto quello che chiederete nella preghiera, abbiate fede di averlo ottenuto e vi accadrà.	24 Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, — і буде вам так.
25 Quando vi mettete a pregare, se avete qualcosa contro qualcuno, perdonate, perché anche il Padre vostro che è nei cieli perdoni a voi le vostre colpe».	25 І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.
26	26 Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших.
27 Andarono di nuovo a Gerusalemme. E, mentre egli camminava nel tempio, vennero da lui i capi dei sacerdoti, gli scribi e gli anziani	27 І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші
28 e gli dissero: «Con quale autorità fai queste cose? O chi ti ha dato l’autorità di farle?».	28 й кажуть до нього: Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?
29 Ma Gesù disse loro: «Vi farò una sola domanda. Se mi rispondete, vi dirò con quale autorità faccio questo.	29 Ісус же відказав їм: Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.
30 Il battesimo di Giovanni veniva dal cielo o dagli uomini? Rispondetemi».	30 Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.
31 Essi discutevano fra loro dicendo: «Se diciamo: “Dal cielo”, risponderà: “Perché allora non gli avete creduto?”.	31 Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, — то скаже: Чому ж ви не повірили йому?
32 Diciamo dunque: “Dagli uomini”?». Ma temevano la folla, perché tutti ritenevano che Giovanni fosse veramente un profeta.	32 А скажемо: Від людей, — лячно народу, — всі бо вважали Йоана, що він пророк.
33 Rispondendo a Gesù dissero: «Non lo sappiamo». E Gesù disse loro: «Neanche io vi dico con quale autorità faccio queste cose».	33 І відповіли Ісусові: Не знаємо. Ісус же відказав їм: То й я вам не скажу, якою владою я це роблю.