І Хронік 26

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Прийшли зіфії з Гівеа до Саула та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається на Хахіла-горбі, на краю пустині?»	1 Voici les classes des portiers: Pour les Coréites: Méchélémyas, fils de Koré, l’un des fils d’Ébyasaph.
2 Зібрався Саул і з трьома тисячами чоловік, найдобірнішими з Ізраїля, пішов у Зіф-пустиню шукати там Давида.	2 Méchélémyas eut pour fils: Zékaryas le premier, Yédiaël le second, Zébadya le troisième, Yatniel le quatrième,
3 Саул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,	3 Élam le cinquième, Yohanan le sixième, Élyoénaï le septième.
4 вислав Давид вивідачів і довідався, що Саул справді прибув.	4 Obed-Édom eut pour fils: Chémayas l’aîné, Yozabad le second, Yoah le troisième, Sakar le quatrième, Nathanaël le cinquième,
5 Устав тоді він і прийшов на місце, де Саул отаборився. Бачив Давид те місце, де спав Саул і Авнер, син Нера, начальник його війська: Саул спав серед табору, а люди порозлягались круг нього.	5 Ammiel le sixième, Issacar le septième, Péouletaï le huitième; car Dieu avait béni Obed-Édom.
6 Давид звернувсь до Ахімелеха, хеттита, та до Авішая, сина Церуї, брата Йоава, кажучи: «Хто піде зо мною до Саула в табір?» І каже Авішай: «Я піду з тобою!»	6 Son fils Chémayas eut des fils qui furent considérés dans leurs familles, car ils étaient des hommes de valeur.
7 Прийшли Давид і Авішай І уночі до війська; Саул же лежав посеред табору в сні, а спис його стремить у землі в головах у нього. Авнер же й люди лежать навколо нього.	7 Voici les fils de Chémayas: Otni, Rephaël, Obed, Elzabad, et ses frères, Élihou et Semakyas, hommes de valeur.
8 Тоді Авішай і каже до Давида: «Сьогодні Господь видав твого ворога тобі в руки. Тому дозволь, я пристромлю його за одним ударом до землі його ж власним списом! Не треба буде вдаряти вдруге!»	8 Ils étaient tous fils d’Obed-Édom. Eux, leurs fils, leurs frères, étaient des hommes courageux et énergiques dans leur travail. De la famille d’Obed-Édom, ils étaient 62.
9 Давид же відповів Авішаєві: «Не вбивай його! Хто бо коли наклав руку на Господнього помазаника і зоставсь безвинним?»	9 Méchélémyas eut des fils et des frères: 18 hommes courageux.
10 Далі Давид сказав: «Так певно, як живе Господь: хай Господь сам його поб’є: або на нього його час настане й він умре, або двигнеться в похід і поляже;	10 Hosa, fils de Mérari, eut pour fils: le chef Chimri, car bien qu’il ne soit pas le premier-né, son père en avait fait le chef;
11 мене ж нехай Господь боронить, щоб я наклав руку на помазаника Господнього. Ти ж візьми списа, що в головах у нього, і кінву з водою, та й ходімо.»	11 Hilkiyas était le second, Tebalyas le troisième, Zékaryas le quatrième. Les fils et frères de Hosa étaient 13 en tout.
12 І Давид узяв списа й кінву з водою, що були в головах у Саула, та й пішли собі, й ніхто не бачив, ніхто не знав, і ніхто не прокинувсь; усі спали, бо всіх пойняв глибокий сон від Господа.	12 Ces groupes de portiers, tous des hommes, avaient comme leurs frères des responsabilités dans le service du Temple de Yahvé.
13 Тоді Давид перейшов на другий бік, став на верху гори здалека, так що між ними був великий простір,	13 On tira au sort, porte par porte, pour attribuer les charges, pour les petits comme pour les grands, selon leur famille.
14 і кликнув Давид до людей та до Авнера, сина Нера: «Не відкликнешся, Авнере?» Авнер же відповів, кажучи: «Хто ти такий, що мене кличеш?»	14 Pour l’Orient, le sort tomba sur Chélémyas; son fils Zékaryas était un judicieux conseiller, le sort lui attribua la porte nord.
15 Давид так до Авнера: «Чи ти ж не муж? Хто тобі рівний в Ізраїлі? Чому ж ти не стеріг твого пана — царя? Он хтось із людей пробрався, щоб убити царя, твого пана.	15 À Obed-Édom revint le sud et à ses fils, les magasins.
16 Недобра то річ, що ти вдіяв! Так певно, як живе Господь! Ви заслужили смерть, що ви не стерегли вашого пана, Господнього помазаника. Глянь лишень, де царський спис і кінва з водою, що були в головах у нього!»	16 Choupim et Hosa étaient à l’ouest près de la porte de la Salle, sur la chaussée montante, deux postes de garde se trouvaient en vis-à-vis.
17 Впізнав Саул голос Давида й каже: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» «Так! — каже Давид, — це мій голос, мій пане, царю.»	17 Il y avait donc chaque jour six lévites à l’orient, quatre au nord, quatre au sud et deux pour chacun des magasins;
18 Та й каже далі: «Чого мій пан переслідує свого слугу? Що я вчинив? Чим я провинився?	18 pour les bâtiments de l’ouest, quatre pour la chaussée et deux pour l’Annexe.
19 Нехай же мій пан цар вислухає тепер слова свого слуги: якщо Господь настроїв тебе проти мене, хай буде йому приємна пахуча офіра; а коли люди, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнім, бо вони вигнали мене сьогодні, щоб я не мав части в спадкоємстві Господнім, кажучи: Йди, служи чужим богам!	19 Tels étaient les groupes de portiers pour les fils de Coré et ceux de Mérari.
20 Нехай же моя кров не проллється на землю далеко від лиця Господнього! Оце бо цар Ізраїля вийшов чигати на мою душу, як уганяють за куріпкою по горах.»	20 Des lévites, leurs frères, étaient chargés du Trésor du Temple de Dieu et des magasins où étaient entreposées les offrandes consacrées.
21 Саул сказав: «Згрішив я! Вернись назад, мій сину, Давиде, зла тобі більш не заподію, тому що душа моя була тобі такою дорогою нині. Я вчинив по-дурному і тяжко провинився!»	21 Les fils de Ladan, fils de Guerchon par Ladan, avaient les Yéhiélites pour chefs de familles: car ils étaient fils de Ladan le Guerchonite.
22 А Давид відповів: «Ось тут царський спис: нехай хтось із молодців прийде сюди й візьме.	22 Les Yéhiélites Zétam et Yoël son frère, étaient chargés des trésors du Temple de Yahvé.
23 Господь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього.	23 Chez les Amramites, Yicharites, Hébronites, et Ouziélites:
24 Як дорога була мені твоя душа сьогодні, так нехай моя душа буде дорога Господеві, й нехай він визволить мене від усякої напасти.»	24 Chebouel, fils de Guerchom, fils de Moïse, était responsable des trésors.
25 І сказав Саул до Давида: «Благословенний ти, сину мій, Давиде! Ти й діло зробиш і певно зможеш доконати.» І пішов Давид своєю дорогою, а Саул повернувсь додому.	25 Ses frères par Éliézer étaient: Rehabyas, Yéchayas, Yoram, Zikri et Chelomit.
	26 Ce Chelomit et ses frères étaient chargés de toutes les offrandes saintes consacrées par le roi David, les chefs de familles, les chefs de mille et de cent et les chefs de l’armée.
	27 C’était du butin de guerre qui avait été consacré pour enrichir la Maison de Yahvé.
	28 Il y avait aussi tous les objets consacrés par Samuel, le voyant, Saül fils de Kich, Abner fils de Ner, et Joab fils Sérouya. Tous ces objets consacrés étaient sous la responsabilité de Chelomit et de ses frères.
	29 Pour les Yicharites: Kénanyas et ses fils étaient chargés des affaires civiles d’Israël, comme scribes et juges.
	30 Parmi les Hébronites, Hachabyas et ses frères, 1 700 guerriers étaient chargés de la surveillance d’Israël à l’ouest du Jourdain, pour tout le service de Yahvé et le service du roi.
	31 Pour les Hébronites, Yériyas était le chef, selon la généalogie des familles d’Hébron. En l’an 40 du règne de David, on fit des recherches et l’on trouva chez eux des hommes de valeur établis à Yazer en Galaad.
	32 Le roi David désigna 2 700 de ces hommes de valeur, chefs de familles, frères de Yériyas, et leur confia toutes les affaires de Dieu et les affaires du roi, dans les tribus de Ruben, de Gad et dans la demi-tribu de Manassé.