Romanos 14

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Sean comprensivos con el que es débil en la fe, sin entrar en discusiones.	1 Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.
2 Mientras algunos creen que les está permitido comer de todo, los débiles sólo comen verduras.	2 Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину.
3 Aquel que come de todo no debe despreciar al que se abstiene, y este a su vez, no debe criticar al que come de todo, porque Dios ha recibido también a este.	3 Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.
4 ¿Quién eres tú para criticar al servidor de otro? Si él se mantiene firme o cae, es cosa que incumbe a su dueño, pero se mantendrá firme porque el Señor es poderoso para sostenerlo.	4 Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.
5 Unos tienen preferencia por algunos días, mientras que para otros, todos los días son iguales. Que cada uno se atenga a su propio juicio.	5 Один відрізняє день від дня, для іншого ж — кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.
6 El que distingue un día de otro lo hace en honor del Señor; y el que come, también lo hace en honor del Señor, puesto que da gracias a Dios; del mismo modo, el que se abstiene lo hace en honor del Señor, y también da gracias a Dios.	6 Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові.
7 Ninguno de nosotros vive para sí, ni tampoco muere para sí.	7 Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе:
8 Si vivimos, vivimos para el Señor, y si morimos, morimos para el Señor: tanto en la vida como en la muerte, pertenecemos al Señor.	8 бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні.
9 Porque Cristo murió y volvió a la vida para ser Señor de los vivos y de los muertos.	9 На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
10 Entonces, ¿Con qué derecho juzgas a tu hermano? ¿Por qué lo desprecias? Todos, en efecto, tendremos que comparecer ante el tribunal de Dios,	10 Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим,
11 porque está escrito: "Juro que toda rodilla se doblará ante mí y toda lengua dará gloria a Dios", dice el Señor.	11 бо написано: «Як живу я, — каже Господь, — кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.»
12 Por lo tanto, cada uno de nosotros tendrá que rendir cuenta de sí mismo a Dios.	12 Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 Dejemos entonces de juzgarnos mutuamente; traten más bien de no poner delante de su hermano nada que lo haga tropezar o caer.	13 Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.
14 Estoy plenamente convencido en el Señor Jesús de que nada es impuro por sí mismo; pero si alguien estima que una cosa es impura, para él sí es impura.	14 Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.
15 Si por un alimento, afliges a tu hermano, ya no obras de acuerdo con el amor. ¡No permitas que por una cuestión de alimentos se pierda aquel por quien murió Cristo!	15 Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов’ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.
16 No expongan a la maledicencia el buen uso de la libertad.	16 Не виставляйте вашого добра на зневагу.
17 Después de todo el Reino de Dios no es cuestión de comida o de bebida, sino de justicia, de paz y de gozo en el Espíritu Santo.	17 Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
18 El que sirve a Cristo de esta manera es agradable a Dios y goza de la aprobación de los hombres.	18 Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.
19 Busquemos, por lo tanto, lo que contribuye a la paz y a la mutua edificación.	19 Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.
20 No arruines la obra de Dios por un alimento. En realidad, todo es puro, pero se hace malo para el que come provocando escándalo.	20 Не руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу.
21 Lo mejor es no comer carne ni beber vino ni hacer nada que pueda escandalizar a su hermano.	21 Добре не їсти м’яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.
22 Guarda para ti, delante de Dios, lo que te dicta tu propia convicción. ¡Feliz el que no tiene nada que reprocharse por aquello que elige!	22 Ту віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.
23 Pero el que come a pesar de sus dudas, es culpable porque obra de mala fe. Y todo lo que no se hace de buena fe es pecado.	23 А хто вагається, той, коли їсть, уже засуджений, бо не робить в добрій вірі; все бо, що не з віри, — гріх.