Eclesiástico/Ben Sirá 18

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 El que vive para siempre creó todas las cosas por igual;	1 Той, що вічно живе, усе разом створив.
2 sólo el Señor será hallado justo y no hay otro fuera de él.	2 Лиш один Господь справедливим буде визнаний, і іншого немає крім нього.
3 El gobierna el mundo con la palma de la mano y todo obedece a su voluntad, ya que él, por su poder, es el Rey de todas las cosas y separa las sagradas de las profanas.	3 Той, хто світом керує рухом руки своєї і все підкорює волі своїй, він — володар усього в могутності власній, він — розрізняє святе від несвятого.
4 A nadie le dio el poder de anunciar sus obras: ¿quién rastreará su grandeza?	4 Він нікого не вповноважив про свої діла розповідати, — та й хто б був спроможний велич його дослідити?
5 ¿Quién podrá medir la magnitud de su fuerza y quién pretenderá narrar sus misericordias?	5 Хто міг би обчислити могутність його величі, хто міг би й розповісти про його милосердя?
6 No hay nada que quitar, nada que añadir, y es imposible rastrear las maravillas del Señor.	6 Нічого не можна ні відняти, ні додати, — неможливо дослідити чудеса Господні.
7 Cuando el hombre llega al fin, está sólo al comienzo; cuando se detiene, no sale de su estupor.	7 Коли людина закінчує, тоді знову починає, а коли вона перестає — тоді й зніяковіє!
8 ¿Qué es el hombre? ¿Para qué sirve? ¿Cuál es su bien y cuál es su mal?	8 Що таке людина? Яка користь із неї? В чому добро її і в чому її зло?
9 La vida de un hombre dura cien años a lo más:	9 Число днів людини? Найбільше сто років.
10 como una gota del mar y como un grano de arena, son sus pocos años frente a la eternidad.	10 Крапля води морської чи зеренце піску — ось так мало років під час цього віку.
11 Por eso el Señor es paciente con ellos y derrama sobre ellos su misericordia.	11 Тому саме Господь і довготерпеливий з ними, а й ізлив на них своє милосердя.
12 El ve y conoce qué miserable es su fin, y por eso multiplica su perdón.	12 Він бачить і знає, що кончина їх жалюгідна, — тим то й помножив своє прощення.
13 El hombre sólo tiene misericordia de su prójimo, pero el Señor es misericordioso con todos los vivientes. El reprende, corrige y enseña, y los hace volver como el pastor a su rebaño.	13 Милість людини — до її ближнього, а Божа милість — до всякого тіла: він докоряє, виховує, навчає і навертає, як пастух своє стадо.
14 El tiene misericordia con los que aceptan la instrucción y está siempre dispuestos a cumplir sus decretos.	14 Він милує тих, що його повчання приймають і пильно виконують його постанови.
15 Hijo mío, no eches en cara los beneficios que haces ni acompañes tus dones con palabras ofensivas.	15 Сину, добро чинивши, не до давай докору, ані прикрого слова до кожного подаяння.
16 ¿No calma el rocío el calor ardiente? Así, una buena palabra puede más que un regalo.	16 Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре — ще краще, ніж дарунок.
17 ¿Acaso no vale más una palabra que un obsequio? Pero el hombre caritativo sabe unir las dos cosas.	17 Чи не бачиш, що слово — над добрий дарунок? Але й те, і те — в благодатного мужа.
18 El necio reprende sin ningún miramiento y el don del avaro hace correr las lágrimas.	18 Дурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок — виїдає очі.
19 Antes de hablar, instrúyete, y cuídate antes de caer enfermo.	19 Ще заки говоритимеш — повчися, і лікуйся — перед недугою.
20 Antes de juzgar, examínate a ti mismo, y hallarás perdón cuando el Señor te visite.	20 Заки судитимеш, себе перевір самого, тож у час кари знайдеш помилування.
21 Humíllate antes de caer enfermo y arrepiéntete apenas hayas pecado.	21 Перед тим, як занедужаєш, — смирися, а, согрішивши, вияви розкаяння.
22 Que nada te impida cumplir tus votos en el momento debido, y no esperes hasta la muerte para estar en regla.	22 Хай ніщо не стримує тебе виконати обіт своєчасно, і не чекай аж до смерти, щоб бути оправданим.
23 Antes de hacer un voto, prepárate a cumplirlo, y no seas como un hombre que tienta al Señor.	23 Заки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушує Господа.
24 Recuerda la ira de los últimos días y el tiempo del castigo, cuando el Señor apartará su rostro.	24 Пам’ятай про гнів Божий за днів останніх і про час відплати, коли відверне він обличчя.
25 En tiempo de abundancia, recuerda el tiempo de hambre, y en los días de riqueza, la pobreza y la penuria.	25 Згадай у час достатків про голоднечу; про злидні та вбозтво — коли ти багатий.
26 De la mañana a la tarde, el tiempo cambia, y todo pasa rápidamente delante del Señor.	26 Від ранку аж до вечора час проминає — усе перед Господом переходить швидко.
27 El hombre sabio está siempre alerta, y en la ocasión de pecado, se cuida para no faltar.	27 Мудра людина в усьому обережна, і за днини гріха — стережеться завинити.
28 Todo hombre prudente conoce la sabiduría y rinde homenaje al que la encuentra.	28 Кожен розумний спізнає мудрість, а й тому, хто знайде її, віддає він похвалу.
29 Los que hablan con sensatez son sabios ellos mismos y derraman como lluvia proverbios acertados	29 Хто розумний словом, той виявляє вченість: такі бо сіють дощем приповідки влучні.
30 No te dejes guiar por tus pasiones, sino refrena tus deseos.	30 Не ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся.
31 Si cedes a los impulsos de la pasión, ella hará de ti la irrisión de tus enemigos.	31 Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми.
32 Que tu alegría no consista en darte todos los gustos ni te endeudes para pagar lo que ellos cuestan.	32 Не втішайся життям розкішним — не в’яжи себе з таким товариством.
33 No te empobrezcas yendo de fiesta con dinero prestado, cuando no tienes nada en el bolsillo.	33 Не допускайся зубожіння, бенкетувавши на позичене, коли сам у гаманці нічого не маєш.