| 1 David preguntó: «¿Queda algún sobreviviente de la casa de Saúl, a quien yo pueda darle una prueba de lealtad, por amor a Jonatán?». | 1 Давид спитав: «Чи не зоставсь іще хтонебудь із дому Саула? Я б виявив йому милість заради Йонатана.» |
| 2 Y como la casa de Saúl había tenido un servidor llamado Sibá, se lo presentaron a David. El rey le dijo: «¿Tú eres Sibá?». El respondió: «Sí, para servirte». | 2 Був іще з дому Саула один слуга на ім’я Ціва, тож покликали його до Давида. І цар його питає: «Чи ти Ціва?» Той відповідає: «Я твій слуга.» |
| 3 Entonces el rey le preguntó: «¿Queda todavía alguien de la casa de Saúl, para que yo pueda cumplir con él el compromiso de fidelidad contraído ante Dios?». Sibá respondió al rey: «Queda todavía un hijo de Jonatán, que es lisiado de ambos pies». | 3 Цар питає: «Чи нема ще кого з дому Саула, щоб я виявив йому милість Божу?» І відповів Ціва цареві: «Є ще син Йонатана, та він кривий на ноги.» |
| 4 ¿Dónde está?», le dijo el rey. Sibá le respondió: «Está en la casa de Maquir, hijo de Amiel, en Lo Dabar». | 4 «Де він?» питає його цар; Ціва ж цареві відповів: «Він перебуває в домі Махіра, сина Амміела, в Лодеварі.» |
| 5 Y el rey David mandó a buscarlo a la casa de Maquir, hijo de Amiel, en Lo Dabar. | 5 Цар Давид послав, щоб його взяти з дому Махіра, сина Амміела, з Лодевару. |
| 6 Cuando Meribaal, hijo de Jonatán, se presentó ante David, cayó con el rostro en tierra y se postró. David le dijo: «¡Meribaal!». «Aquí estoy para servirte», respondió él. | 6 Прибувши до царя, Мерібаал, син Йонатана, сина Саула, упав ниць і поклонився. Давид сказав: «Мерібаале!» Той відповів: «Я твій слуга!» |
| 7 Luego David añadió: «No tengas miedo. Quiero darte una prueba de fidelidad, por amor a tu padre Jonatán. Voy a devolverte todas las tierras de tu antepasado Saúl, y tú compartirás siempre la mesa conmigo». | 7 Каже Давид до нього: «Не бійся! Хочу зробити тобі милість заради батька твого Йонатана й повернути тобі всі поля Саула, твого діда, й ти будеш їсти хліб завжди з мого столу.» |
| 8 Meribaal se postró y dijo: «¿Quién es tu servidor, para que te fijes en un perro muerto como yo?». | 8 Вклонився він і каже: «Що таке слуга твій, щоб тобі піклуватись таким здохлим псом, як я?» |
| 9 Después el rey llamó a Sibá, el servidor de Saúl, y le dijo: «Todo lo que pertenecía a Saúl y a su familia, se lo doy al hijo de tu señor. | 9 Тут озвався цар до Ціви, слуги Саула, й сказав до нього: «Все, що належало Саулові й його родині, я даю синові твого пана. |
| 10 Tú trabajarás la tierra para él, y lo mismo harán tus hijos y tus esclavos. Lo que tú aportes, servirá de alimento para la casa de tu señor. En cuanto a Meribaal, compartirá siempre la mesa conmigo». Sibá, que tenía quince hijos y veinte esclavos, | 10 Ти з твоїми синами й твоїми слугами будеш обробляти йому землю й будеш збирати врожай для дому твого пана, щоб мали що їсти, а Мерібаал, син твого пана, їстиме хліб завжди з мого столу.» Було ж у Ціви п’ятнадцять синів і двадцять рабів. |
| 11 respondió al rey: «Tu servidor obrará en todo conforme a lo que ha mandado el rey, mi señor». Meribaal comía en la mesa de David, como uno de los hijos del rey. | 11 Ціва відповів цареві: «Як повелів мій володар цар своєму слузі, так і чинитиме слуга твій.» І Мерібаал їв із Давидового столу, як один із синів царських. |
| 12 El tenía un hijo pequeño, llamado Micá. Todos los que vivían en la casa de Sibá estaban al servicio de Meribaal, | 12 Був у Мерібаала син малий, на ім’я Міха. Всі ж, хто жили в домі Ціви, були слугами Мерібаала. |
| 13 y este habitaba en Jerusalén, porque compartía siempre la mesa del rey. Meribaal rengueaba de ambos pies. | 13 А Мерібаал жив у Єрусалимі, бо він їв завжди з царського столу, хоч і був кривий на обидві ноги. |
