Romanos 10

BIBLIA	Біблія
1 Hermanos, el anhelo de mi corazón y mi oración a Dios en favor de ellos es que se salven.	1 Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.
2 Testifico en su favor que tienen celo de Dios, pero no conforme a un pleno conocimiento.	2 Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.
3 Pues desconociendo la justicia de Dios y empeñándose en establecer la suya propia, no se sometieron a la justicia de Dios.	3 Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.
4 Porque el fin de la ley es Cristo, para justificación de todo creyente.	4 Бо мета закону — Христос, на оправдання кожного, хто вірує.
5 En efecto, Moisés escribe acerca de la justicia que nace de la ley: Quien la cumpla, vivirá por ella.	5 Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити.»
6 Mas la justicia que viene de la fe dice así: No digas en tu corazón ¿quién subirá al cielo?, es decir: para hacer bajar a Cristo;	6 А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» — тобто: Христа звести додолу;
7 o bien: ¿quién bajará al abismo?, es decir: para hacer subir a Cristo de entre los muertos.	7 або: «Хто зійде в безодню?» — тобто: щоб вивести Христа з мертвих.
8 Entonces, ¿qué dice? Cerca de ti está la palabra: en tu boca y en tu corazón, es decir, la palabra de la fe que nosotros proclamamos.	8 Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.
9 Porque, si confiesas con tu boca que Jesús es Señor y crees en tu corazón que Dios le resucitó de entre los muertos, serás salvo.	9 Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,
10 Pues con el corazón se cree para conseguir la justicia, y con la boca se confiesa para conseguir la salvación.	10 бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.
11 Porque dice la Escritura: Todo el que crea en él no será confundido.	11 Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться.»
12 Que no hay distinción entre judío y griego, pues uno mismo es el Señor de todos, rico para todos los que le invocan.	12 Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;
13 Pues todo el que invoque el nombre del Señor se salvará.	13 бо «Кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться.»
14 Pero ¿cómo invocarán a aquel en quien no han creído? ¿Cómo creerán en aquel a quien no han oído? ¿Cómo oirán sin que se les predique?	14 Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника?
15 Y ¿cómo predicarán si no son enviados? Como dice la Escritura: ¡Cuán hermosos los pies de los que anuncian el bien!	15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»
16 Pero no todos obedecieron a la Buena Nueva. Porque Isaías dice: ¡Señor!, ¿quién ha creído a nuestra predicación?	16 Та не всі послухали Євангелії. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми чули?»
17 Por tanto, la fe viene de la predicación, y la predicación, por la Palabra de Cristo.	17 Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.
18 Y pregunto yo: ¿Es que no han oído? ¡Cierto que sí! Por toda la tierra se ha difundido su voz y hasta los confines de la tierra sus palabras.	18 Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж — «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»
19 Pero pregunto: ¿Es que Israel no comprendió? Moisés es el primero en decir: Os volveré celosos de una que no es nación; contra una nación estúpida os enfureceré.	19 І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль? Але ж перший Мойсей мовить: «Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним.»
20 Isaías, a su vez, se atreve a decir: Fui hallado de quienes no me buscaban; me manifesté a quienes no preguntaban por mi.	20 А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об’явився тим, що про мене не питали.»
21 Mas a Israel dice: Todo el día extendí mis manos hacia un pueblo incrédulo y rebelde.	21 До Ізраїля ж каже: «Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу.»