Premier livre de Samuel 24

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 De là David monta aux refuges d’Engaddi et il s’y installa.	1 Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.
2 Quand Saül revint de sa campagne contre les Philistins, on lui dit: “David est au désert d’Engaddi.”	2 Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.
3 Saül choisit alors parmi tout Israël 3 000 hommes, et il partit avec eux à la recherche de David à l’est du Rocher des Bouquetins.	3 Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.
4 Il arriva ainsi aux parcs à brebis qui sont au bord du chemin, il y avait là une grotte où Saül entra pour satisfaire ses besoins. Or David et ses hommes étaient assis au fond de la grotte.	4 Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.
5 Les compagnons de David lui dirent: “Aujourd’hui Yahvé livre ton ennemi entre tes mains. Tu peux lui faire maintenant tout ce que tu veux.” David se leva et alla couper en douce le pan du manteau de Saül,	5 Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.
6 24:7 Il dit à ses compagnons: “Oh non! Par la vie de Yahvé, je ne porterai pas la main sur lui! Je ne peux pas faire à mon seigneur une chose semblable car il est l’élu de Yahvé!”	6 Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,
7 24:8 Et par ses paroles David empêcha ses hommes de se jeter sur Saül. 5b David se leva et alla couper en douce le pan du manteau de Saül, 6 mais après cela le cœur lui battait d’avoir coupé le pan du manteau de Saül.	7 і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»
8 24:8b Saül se leva, sortit de la grotte et reprit son chemin.	8 І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.
9 À son tour David se leva et sortit de la grotte, il cria derrière Saül: “Mon seigneur le roi!” Saül se retourna et David se prosterna la face contre terre.	9 Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.
10 David dit alors à Saül: “Pourquoi écoutes-tu ceux qui te disent que je cherche ta perte?	10 І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?
11 Regarde toi-même, aujourd’hui Yahvé t’avait livré entre mes mains dans cette grotte, et l’on m’avait même dit de te tuer, mais j’ai eu pitié de toi. Je me suis dit: Je ne porterai pas la main sur mon seigneur, car il est l’élu de Yahvé.	11 Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.
12 Regarde, mon père, regarde le pan de ton manteau qui est dans ma main. Lorsque j’ai coupé le pan de ce manteau, j’aurais pu te tuer. Reconnais donc qu’il n’y a en moi ni malice ni méchanceté; je ne t’ai pas fait de tort, alors que toi tu me recherches pour me tuer.	12 Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.
13 Que Yahvé juge entre moi et toi. Que Yahvé me venge de toi, mais ma main ne se dressera pas contre toi.	13 Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!
14 Comme le dit le proverbe des anciens: C’est des méchants que sort la méchanceté. C’est pourquoi ma main ne se lèvera pas contre toi.	14 Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!
15 Après qui le roi d’Israël s’est-il lancé? Qui poursuit-il? un chien mort, une simple puce?	15 Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?
16 Que Yahvé juge entre moi et toi. Qu’il examine et qu’il défende ma cause, qu’il me rende justice et me délivre de ta main.”	16 Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»
17 Lorsque David eut terminé de prononcer ces paroles, Saül dit: “Est-ce bien ta voix, mon fils David?” Et Saül éclata en sanglots.	17 Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.
18 Il dit à David: “Tu es plus juste que moi, car tu m’as rendu le bien, et moi je t’avais fait le mal.	18 І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.
19 Aujourd’hui tu as montré ta bonté envers moi, car Yahvé m’avait livré entre tes mains et tu ne m’as pas tué.	19 Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.
20 Lorsqu’un homme rencontre son ennemi, le laisse-t-il poursuivre son chemin? Yahvé te récompensera du bien que tu m’as fait aujourd’hui.	20 Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.
21 Dès maintenant je le sais: tu régneras et ta royauté en Israël sera inébranlable.	21 Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.
22 Jure-moi donc par Yahvé que tu ne supprimeras pas ma descendance après moi et que tu ne feras pas disparaître mon nom de la famille de mon père.”	22 Заприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»
23 Alors David le jura à Saül. Et Saül retourna chez lui tandis que David et ses compagnons remontaient au refuge.	23 Давид поклявсь Саулові в тому. Тоді Саул пішов додому, а Давид зо своїми людьми знову зійшов на неприступне місце.