| 1 De Chittim, Josué fils de Noun envoya secrètement deux espions. Il leur dit: “Allez! Observez bien le pays et la ville de Jéricho.” Ils firent la route et entrèrent dans la maison d’une prostituée qui s’appelait Rahab; c’est là qu’ils couchèrent. | 1 З Шіттіму послав Ісус Навин двох чоловіків потай на розглядини, наказавши їм: «Ідіть, обстежте країну, особливо ж Єрихон.» Пішли вони та й зайшли в хату блудниці, на ім’я Рахав, та й заночували там. |
| 2 On avertit le roi de Jéricho: “Des hommes, des Israélites, sont entrés ici cette nuit, ils sont venus espionner le pays.” | 2 Але цареві єрихонському було донесено: «Ось прийшли сюди цієї ночі якісь люди з ізраїльтян на розглядини краю.» |
| 3 Alors le roi de Jéricho envoya dire à Rahab: “Fais sortir ces hommes qui t’ont approchée et qui sont entrés dans ta maison, car c’est pour espionner le pays qu’ils sont venus.” | 3 І послав цар єрихонський до Рахав з наказом: «Виведи людей, що прибули до тебе та й увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли обстежити всю країну.» |
| 4 Mais la femme alla cacher les deux hommes. Elle répondit: “Ces hommes sont bien venus chez moi, mais je ne savais pas d’où ils étaient. | 4 А молодиця, що взяла була й сховала обох чоловіків, каже: «Воно правда, що прийшли були до мене чоловіки, та звідкіль вони, мені не відомо. |
| 5 Ils sont partis à la tombée de la nuit, quand on fermait la porte de la ville, et je ne sais pas où ils sont allés. Lancez-vous vite à leur poursuite et vous les rattraperez.” | 5 Але як смеркалось і мали замикатись брами, вони вийшли; не знаю, кудою подалися ці люди. Поспішіться за ними, то й наздоженете їх.» |
| 6 En réalité, elle les avait fait monter sur sa terrasse et les avait cachés sous des tiges de lin qu’elle y avait déposées. | 6 Сама ж, вивівши їх на покрівлю, сховала у льнянім бадиллі, що було складене в неї на горищі. |
| 7 Les gens se lancèrent à leur poursuite dans la direction du Jourdain, du côté des gués, et dès qu’ils furent sortis on ferma la porte de la ville. | 7 От люди й кинулися за ними навздогін шляхом до Йордану, до броду; і зараз же, як вийшли ті, що гналися за ними, замкнено (міську) браму. |
| 8 Les deux hommes n’étaient pas encore couchés qu’elle les rejoignit sur sa terrasse. | 8 Перше ніж поклалися ті спати, вийшла вона до них на горище, |
| 9 Elle leur dit: “Je sais que Yahvé vous a livré le pays; vous avez semé la panique parmi nous et tous les gens du pays sont terrorisés devant vous. | 9 та й каже до них: «Я знаю, що Господь дав вам цей край, бо на нас напав страх перед вами, й усі мешканці краю помліли перед вами; |
| 10 On nous a dit comment Yahvé a desséché devant vous la mer des Roseaux lorsque vous sortiez d’Égypte, et ce que vous avez fait aux deux rois des Amorites de l’autre côté du Jourdain, à Sihon et à Og, que vous avez voués à l’anathème. | 10 чували ми про те, як Господь висушив був воду у Червонім морі перед вами, як ви виходили з Єгипту, і про те, що ви були вчинили обом царям аморійським, Сихонові та Огові, по тім боці Йордану, що ви їх вигубили. |
| 11 “Lorsque nous l’avons appris le cœur nous a manqué, et à votre approche tout le monde maintenant est saisi de peur, car Yahvé, votre Dieu, est Dieu là-haut dans les cieux et ici-bas sur la terre. | 11 Почули ми про це, й охляло серце наше, і ні в кого нема більш духу перед вами, бо Господь, Бог ваш — Бог на небі вгорі і на землі внизу. |
| 12 Mais maintenant, puisque je vous ai fait une faveur, jurez-moi par Yahvé que vous ferez vous aussi une faveur à la maison de mon père. Donnez-moi donc la preuve de votre fidélité | 12 Отож кляніться мені, прошу, Господом, що за мою добрість до вас і ви теж покажете добрість домові батька мого, вдайте мені певний знак, |
| 13 et laissez vivre mon père, ma mère, mes frères, mes sœurs et tout ce qui leur appartient. Arrachez-nous à la mort.” | 13 що зоставите живими батька мого й матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і всіх тих, що їм належать, і вирятуєте життя наше від смерти.» |
| 14 Les hommes répondirent: “Nous te le jurons sur nos propres têtes: à condition que tu ne révèles pas notre conversation, nous te traiterons avec bonté et fidélité lorsque Yahvé nous aura livré le pays.” | 14 І відказали їй чоловіки: «Душі наші позакладаємо за вас, якщо ви не розголосите цієї нашої справи; а коли Господь дасть нам цю землю, ми виявимо до тебе добрість і вірність.» |
| 15 Elle les fit descendre par la fenêtre avec une corde, car sa maison était construite contre le rempart et elle-même logeait dans le rempart. | 15 Тоді вона спустила їх через вікно мотузком додолу, бо хата її була при самім мурі. |
| 16 Elle leur dit: “Fuyez vers la montagne pour que ceux qui vous poursuivent ne vous rencontrent pas. Vous y resterez cachés trois jours, jusqu’au retour de ceux qui vous poursuivent, ensuite vous irez votre chemin.” | 16 І сказала їм: «Ідіть у гори, щоб не надибала вас погоня, й переховайтесь там три дні, поки не повернеться погоня назад, а тоді підете собі вашою дорогою.» |
| 17 Les hommes lui dirent: “Nous respecterons le serment que nous t’avons fait. | 17 Відказали їй чоловіки: «Ми хочемо виконати клятву, якою ти змусила нас поклястись. |
| 18 Lorsque nous entrerons dans le pays, tu attacheras ce cordon de fil rouge à la fenêtre par laquelle tu nous as fait descendre. Tu réuniras autour de toi dans ta maison, ton père, ta mère, tes frères et toute la famille de ton père. | 18 Ось як ми увійдемо в землю, ти прив’яжеш до вікна, через яке спустила нас долів, оту червоноткану мотузку й збереш до себе в хату твого батька і твою матір, і твоїх братів, і всю родину твого батька. |
| 19 Si l’un d’entre eux ouvre la porte et sort de ta maison, il sera responsable de sa mort et nous, nous serons quittes, mais si l’on porte la main sur ceux qui sont avec toi dans ta maison, c’est nous qui serons responsables. | 19 Хто ж вийде за двері твоєї хати на вулицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвинні. Усіх же тих, що будуть із тобою в хаті — кров їх на нашій голові, якби хто до них приторкнувся. |
| 20 Mais ne révèles pas notre accord, ou sinon nous serons quittes du serment que nous venons de faire.” | 20 Коли ж ти розголосиш про цю нашу справу, ми будемо вільні від клятви, якою ти нас примусила поклястись.» |
| 21 Elle leur dit: “Qu’il en soit comme vous venez de le dire.” Elle les congédia et ils s’en allèrent; puis elle attacha le cordon rouge à sa fenêtre. | 21 Вона їм каже: «Гаразд, нехай буде по вашому.» І відпустила їх, і як вони пішли, прив’язала червону мотузку до вікна. |
| 22 Aussitôt partis, les hommes se dirigèrent vers la montagne. Ils y restèrent trois jours, jusqu’après le retour de ceux qui les poursuivaient. Ceux-ci avaient cherché partout tout au long de la route, et n’avaient rien trouvé. | 22 Пішли ті і, прибувши в гори, просиділи там три дні, аж поки не повернулася погоня, що їх шукала скрізь по дорозі, але не найшла. |
| 23 Les deux hommes alors redescendirent de la montagne et traversèrent le Jourdain. Ils se présentèrent alors à Josué, fils de Noun, et ils lui racontèrent toute leur aventure. | 23 Тоді оті два чоловіки, спустившися з гір, повернулися назад, перейшли (через Йордан), прийшли до Ісуса Навина і розповіли йому все, що їх спіткало. |
| 24 Ils ajoutèrent: “Yahvé a livré tout le pays entre nos mains; tous les habitants du pays sont pris de panique devant nous.” | 24 І сказали вони Ісусові: «Господь віддав нам у руки всю землю, а всі її мешканці отетеріли перед нами.» |
