Ecclésiaste 8

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Qui est devenu un sage, qui est capable d’expliquer les choses? La sagesse chez un homme illumine son visage et transforme ce qu’il avait de dur.	1 Хто знає пояснення речей, як той мудрий? Мудрість людини освітлює її обличчя і відмінює суворість її виду.
2 Observe l’ordre du roi, puisque tu lui as juré fidélité devant Dieu.	2 Чини волю царя і це з-за присяги перед Богом.
3 Si tu veux t’éloigner de lui, pense-le deux fois, ne te mets pas dans une mauvaise affaire: ce que le roi veut, il le fera.	3 Не квапся відійти від нього; в погану справу не втручайся, бо він що схоче, зробить.
4 La parole du roi sera le point final: personne ne lui dira “Que fais-tu là?”	4 Бо слово царя могутнє. Хто зважиться йому сказати: «Що чиниш?»
5 “Celui qui garde les commandements ne craindra pas le malheur. Celui qui a la sagesse en son cœur verra venir l’heure du jugement.	5 Хто береже наказ, той не дізнає лиха; серце мудрого час і суд розрізняє.
6 Car l’heure du jugement viendra pour toute chose”. C’est vrai, mais c’est une grande misère pour les humains	6 На всяку бо річ є час і суд, і лихо, що над чоловіком висить, тяжке,
7 que de ne pas savoir ce qui leur arrivera: qui leur dira comment les choses se passeront?	7 бо він не знає, що буде; хто йому скаже, як воно настане?
8 Aucun homme n’est maître du souffle de vie, aucun n’est maître du jour de sa mort. C’est un combat impitoyable et il n’y a pas de méchanceté qui puisse nous sauver.	8 Ніхто не має влади над вітром, щоб стримати його, і ніхто не має влади над днем смерти. Від бою відпустки немає, і зло не вирятує того, хто його коїть.
9 Tout cela je l’ai vu lorsque j’ai réfléchi sur tout ce qui se passe sous le soleil, sur la façon qu’ont les hommes de dominer les uns sur les autres et de se faire du mal.	9 Усе це я бачив, прихиляючи увагу до всього, що діється під сонцем, у час, коли людина панує над людиною — їй на шкоду.
10 C’est ainsi que j’ai vu des hommes mauvais accompagnés à leur tombeau depuis le lieu saint, et dans la ville on oubliait tout ce mal qu’ils avaient fait. Voilà encore une chose qui nous déroute:	10 Бачив я далі, що грішників ховали, і вони входили до спочинку, а ті, що чесно чинили, відходили далеко від святого місця, і їх у місті забували. Це теж марнота.
11 comme les actions mauvaises ne sont pas immédiatement jugées et punies, les fils d’Adam trouvent là un encouragement à faire le mal.	11 Що вирок над лихим учинком не виконується швидко, тим то серце людське й повне бажання чинити зло.
12 Car le pécheur a beau faire cent fois ce qui est mal, on lui laisse tout son temps. (Je sais pourtant que le bonheur est pour ceux qui craignent Dieu et qui le respectent.	12 І хоча б грішник сто раз чинив зло, і то довго, однак я знаю добре, що щасливі будуть ті, що бояться Бога, власне тому, що вони його бояться.
13 Le bonheur n’est pas pour le méchant; il ne prolongera pas ses jours, mais il passera comme une ombre, parce qu’il n’a pas la crainte de Dieu.)	13 Безбожному ж не буде щастя, і мов тінь проминуть його дні, бо не боїться Бога.
14 Voilà ce qui est déroutant sur cette terre: il y a des justes à qui arrive tout ce qui conviendrait aux méchants pour tout ce qu’ils ont fait, et il y a des méchants à qui arrive ce qui conviendrait aux justes: cela encore n’a pas de sens.	14 Є й така марнота, що діється на землі: праведним стається те, що заслужили своїми вчинками безбожні, а безбожним трапляється те, що заслужили своїми вчинками праведні. Я сказав: І це теж марнота.
15 Pour ma part, j’aime qu’on goûte la joie, car le seul bonheur pour l’homme sous le soleil, c’est de manger et de boire, et de se réjouir: c’est là sa part tandis qu’il trime tout au long des jours comptés de sa vie sous le soleil, tels que Dieu les lui donne.	15 І я почав хвалити радість, бо нема щастя для чоловіка під сонцем, як їсти, пити й веселитись, і щоб це супроводжувало його при його праці за час його віку, який Бог дав йому під сонцем.
16 Comme je m’appliquais à connaître et que j’observais toutes les activités auxquelles on se livre sur la terre, j’ai vu que l’œil humain n’a de repos ni de jour ni de nuit.	16 Коли я спрямував мій розум на те, щоб спізнати мудрість та щоб додивитись на справи, які діються на землі, — бо ні удень, ані вночі не бачать сну очі —
17 J’ai observé l’œuvre de Dieu dans son ensemble: l’homme ne peut pas trouver un sens à l’œuvre qui se fait sous le soleil. L’homme a beau se fatiguer et chercher, il ne trouve pas, et même quand le sage prétend savoir, il n’a rien trouvé.	17 тоді побачив я, розглянувши всі діла Божі, що ніхто не може збагнути діл, які діються під сонцем. Як би чоловік не силкувався, не може їх дослідити. Та й мудрий теж, навіть коли думає, що знає, не може їх дослідити.