Livre des Psaumes 17

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Prière de David. Entends mon cri, Seigneur, écoute mes réclamations, prête l’oreille à ma prière car elle ne cache aucun mensonge.	1 Молитва. Давида. Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.
2 Je veux que de toi vienne ma sentence, car tes yeux voient ce qui est droit.	2 Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.
3 Tu as fouillé mon cœur en visite de nuit, tu m’as mis à l’épreuve du feu et tu n’a rien trouvé qui me fasse honte. Je n’ai pas parlé de travers	3 Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, — несправедливости в мені не знайдеш.
4 comme font les hommes, j’ai gardé ta parole, j’ai suivi ton chemin.	4 Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.
5 Affermis mes pas dans tes sentiers, ne permets pas que mon pied chancelle.	5 Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.
6 Je t’appelle, mon Dieu, pour que tu me répondes, prête-moi l’oreille, écoute ce que je vais dire.	6 До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.
7 Toi qui fais des merveilles pour tes fidèles, toi qui sauves ceux qui fuient l’agresseur et se réfugient à ton côté,	7 Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.
8 garde-moi comme la prunelle de tes yeux, place-moi en secret à l’ombre de tes ailes,	8 Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх
9 cache-moi aux violents, à ces méchants, mes ennemis à mort qui déjà m’encerclent.	9 від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,
10 Leur conscience est empâtée et leur bouche est pleine d’arrogance.	10 замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.
11 Ils me surveillent et soudain ils m’encerclent, ils se préparent pour me jeter à terre.	11 Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.
12 Je crois voir un lion impatient de déchirer, ou son lionceau tapi dans sa cachette.	12 Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.
13 Lève-toi, Seigneur, fais face, renverse-le, frappe de l’épée et délivre-moi du méchant.	13 Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,
14 Fais-les périr de ta main, Seigneur, qu’ils ne soient plus comptés parmi les vivants. Fais-leur avaler ce que tu leur réserves; qu’ils en aient le ventre plein et de même leurs fils, et qu’il en reste pour leurs petits-enfants.	14 від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля — життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.
15 Mais moi, dans un matin de justice, je contemplerai ta face; à mon réveil je me rassasierai de ton image.	15 А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.