Livre de Job 41

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Tu te trompes si tu crois l’avoir, son seul aspect te fera reculer!	1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю.
2 N’est-il pas cruel dès qu’on l’éveille? Qui lui fera face sans céder le terrain,	2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 qui l’attaquera et sera le plus fort? Personne sous les cieux.	3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній.
4 Je devrais parler de ses membres, il me faut rappeler sa force incomparable.	4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну.
5 Qui a soulevé le devant de sa tunique, et regardé sous sa carapace?	5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 Qui a ouvert les battants de sa mâchoire? et quelle frayeur à voir cette couronne de dents!	6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 Son dos n’est qu’un tissu de plaques qui se recouvrent sans laisser d’espace;	7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 la jointure est si bonne que pas un souffle n’y passerait.	8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить.
9 Chacune est soudée à sa voisine, leur assemblage ne se démonte pas.	9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно.
10 S’il éternue, ce sont des étincelles, ses paupières laissent jaillir une lumière.	10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку,
11 De sa gueule se dégagent des flammes, des étincelles de feu s’en échappent.	11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри.
12 Une vapeur sort de ses narines, des projections, comme d’un chaudron qui bouillonne.	12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує.
13 À son souffle les charbons s’enflamment, une langue de feu sort de sa gueule!	13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить!
14 Toute sa force est dans son cou, l’effroi passe devant lui!	14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає.
15 Sa carcasse ne fait qu’un tout, partout elle résiste et rien ne bouge.	15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються.
16 Son cœur est dur comme le roc, comme une pierre à broyer.	16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах!
17 S’il se redresse, les flots refluent, les ondes s’effraient.	17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають.
18 L’épée le frappe sans pénétrer, la lance et la flèche rebondissent.	18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла.
19 Pour lui le fer n’est que paille, et le bronze comme le bois s’émousse.	19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве.
20 Les traits de l’arc ne le font pas fuir, les pierres de fronde lui semblent brins de paille.	20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова.
21 La massue n’est pour lui qu’une baguette, le javelot résonne sur lui: il s’en moque.	21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється!
22 Tout son dessous est garni de pointes, il herse la vase, y laissant des sillons.	22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті.
23 Puis c’est un bouillonnement dans les ondes, des bulles sur l’eau, comme sur des charbons d’encens.	23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі.
24 Il laisse derrière lui un sillage de lumière, une mer d’écume blanche.	24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива.
25 Nulle bête sur terre ne saurait le vaincre: il a été fait rebelle à la peur.	25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним.
26 Il brave en face les plus fières, il est le roi de tous les carnassiers!	26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!»