Lamentazioni 5

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 Ricòrdati, Signore, quello che c'è avvenuto; considera e guarda l' obbrobrio nostro.	1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!
2 Ridutta è la nostra eredità alli alieni; le case nostre alli estranei.	2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям.
3 Siamo fatti pupilli senza padre; le nostre madri sono quasi vidue.	3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.
4 Abbiamo bevuta la nostra acqua per la pecunia; abbiamo comprate le nostre legna per prezzo.	4 Воду нашу за гроші п’ємо, дрова наші набуваємо за плату.
5 Eravamo minacciando con li capi; alli afflitti non si dava riposo.	5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.
6 Noi dessimo mano all' Egitto e alli Assirii, acciò si satollassimo di pane.	6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.
7 Peccorono li padri nostri, e già non sono; e noi abbiamo portate le loro iniquità.	7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.
8 Ci sono signoreggiati li servi; non vi fu cui ci ricomprasse della loro mano.	8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.
9 Nel deserto, in presenza del coltello, a noi portavamo il pane nelle nostre anime.	9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.
10 Abbruciata è la nostra pelle a modo di fornace, dalla faccia della tempesta della fame.	10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.
11 Per forza hanno conosciuto le femine in Sion, e le vergini nelle città di Giuda.	11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських.
12 Si sono sospesi li principi con la mano; non si vergognorono le faccie de' vecchi.	12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.
13 Hanno impudica e disonestamente usato con li giovencioli; e hanno sospesi li fanciulli nel legno.	13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.
14 Vennero a meno li vecchi dalle porte, li giovani dal coro de' cantanti.	14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.
15 Venuto è a meno il gaudio del cuore nostro; il nostro ordine del canto è rivoltato in lamentevole pianto.	15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.
16 Caduta è la corona del capo nostro; guai a noi, imperò che abbiamo peccato!	16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!
17 E però egli è fatto (tristo e) mesto il cuore nostro (nel dolore); e però si sono oscurati li nostri occhi,	17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.
18 per il monte di Sion, imperò ch' egli è dissipato; si sono andate le volpi in quello.	18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!
19 Ma tu, Signore, permanerai in eterno; la tua sedia regale permanerà dalla generazione in generazione.	19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.
20 I perchè in perpetuo ti sei dismenticato di noi? ci abbandoni nella longhezza de' giorni?	20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?
21 Convertici, Signore, a te, e convertiremoci; rinnova li nostri giorni, come dal principio.	21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.
22 Ma da te gittando ne hai scacciati; grandemente sei adirato contra di noi.	22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?