| 1 Naqueles dias, como fosse novamente numerosa a multidão, enão tivessem o que comer, Jesus convocou os discípulos e lhes disse: | 1 За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм: |
| 2 Tenho compaixão deste povo. Já há três dias perseveram comigo e não têm o que comer. | 2 Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти. |
| 3 Se os despedir em jejum para suas casas, desfalecerão no caminho; e alguns deles vieram de longe! | 3 Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека. |
| 4 Seus discípulos responderam-lhe: Como poderá alguém fartá-los de pão aqui no deserto? | 4 Тож відказали йому учні його: З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі? |
| 5 Mas ele perguntou-lhes: Quantos pães tendes? Sete, responderam. | 5 Він же спитав їх: Скільки маєте хлібів? Сім, — відказали ті. |
| 6 Mandou então que o povo se assentasse no chão. Tomando os sete pães, deu graças, partiu-os e entregou-os a seus discípulos, para que os distribuíssem e eles os distribuíram ao povo. | 6 Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові. |
| 7 Tinham também alguns peixinhos. Ele os abençoou e mandou também distribuí-los. | 7 Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати. |
| 8 Comeram e ficaram fartos, e dos pedaços que sobraram levantaram sete cestos. | 8 І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків; |
| 9 Ora, os que comeram eram cerca de quatro mil pessoas. Em seguida, Jesus os despediu. | 9 було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх. |
| 10 E embarcando depois com seus discípulos, foi para o território de Dalmanuta. | 10 А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край. |
| 11 Vieram os fariseus e puseram-se a disputar com ele e pediram-lhe um sinal do céu, para pô-lo à prova. | 11 Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу. |
| 12 Jesus, porém, suspirando no seu coração, disse: Por que pede esta geração um sinal? Em verdade vos digo: jamais lhe será dado um sinal. | 12 Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку! |
| 13 Deixou-os e seguiu de barca para a outra margem. | 13 І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік. |
| 14 Aconteceu que eles haviam esquecido de levar pães consigo. Na barca havia um único pão. | 14 Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні. |
| 15 Jesus advertiu-os: Abri os olhos e acautelai-vos do fermento dos fariseus e do fermento de Herodes! | 15 І наказував їм, кажучи: Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової! |
| 16 E eles comentavam entre si que era por não terem pão. | 16 І стали перемовлятись про те, що не мають хліба. |
| 17 Jesus percebeu-o e disse-lhes: Por que discutis por não terdes pão? Ainda não tendes refletido nem compreendido? Tendes, pois, o coração insensível? | 17 Ісус, довідавшись про те, каже до них: Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце? |
| 18 Tendo olhos, não vedes? E tendo ouvidos, não ouvis? Não vos lembrais mais? | 18 Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам’ятаєте, |
| 19 Ao partir eu os cinco pães entre os cinco mil, quantos cestos recolhestes cheios de pedaços? Responderam-lhe: Doze. | 19 як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Дванадцять — кажуть йому. |
| 20 E quando eu parti os sete pães entre os quatro mil homens, quantos cestos de pedaços levantastes? Sete, responderam-lhe. | 20 А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Сім, — кажуть. |
| 21 Jesus disse-lhes: Como é que ainda não entendeis?... | 21 І він сказав їм: То й ще не розумієте? |
| 22 Chegando eles a Betsaida, trouxeram-lhe um cego e suplicaram-lhe que o tocasse. | 22 Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся. |
| 23 Jesus tomou o cego pela mão e levou-o para fora da aldeia. Pôs-lhe saliva nos olhos e, impondo-lhe as mãos, perguntou-lhe: Vês alguma coisa? | 23 Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: Чи бачиш щонебудь? |
| 24 O cego levantou os olhos e respondeu: Vejo os homens como árvores que andam. | 24 Глянув той і каже: Бачу людей, — наче б дерева ходячі! |
| 25 Em seguida, Jesus lhe impôs as mãos nos olhos e ele começou a ver e ficou curado, de modo que via distintamente de longe. | 25 Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко. |
| 26 E mandou-o para casa, dizendo-lhe: Não entres nem mesmo na aldeia. | 26 І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь. |
| 27 Jesus saiu com os seus discípulos para as aldeias de Cesaréia de Filipe, e pelo caminho perguntou-lhes: Quem dizem os homens que eu sou? | 27 І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: За кого мене люди мають? |
| 28 Responderam-lhe os discípulos: João Batista; outros, Elias; outros, um dos profetas. | 28 Ті йому й відказали: Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків. |
| 29 Então perguntou-lhes Jesus: E vós, quem dizeis que eu sou? Respondeu Pedro: Tu és o Cristo. | 29 А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я? Озвавсь Петро та й каже до нього: Ти — Христос. |
| 30 E ordenou-lhes severamente que a ninguém dissessem nada a respeito dele. | 30 Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього. |
| 31 E começou a ensinar-lhes que era necessário que o Filho do homem padecesse muito, fosse rejeitado pelos anciãos, pelos sumos sacerdotes e pelos escribas, e fosse morto, mas ressuscitasse depois de três dias. | 31 І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне. |
| 32 E falava-lhes abertamente dessas coisas. Pedro, tomando-o à parte, começou a repreendê-lo. | 32 А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти. |
| 33 Mas, voltando-se ele, olhou para os seus discípulos e repreendeu a Pedro: Afasta-te de mim, Satanás, porque teus sentimentos não são os de Deus, mas os dos homens. | 33 Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське. |
| 34 Em seguida, convocando a multidão juntamente com os seus discípulos, disse-lhes: Se alguém me quer seguir, renuncie-se a si mesmo, tome a sua cruz e siga-me. | 34 І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. |
| 35 Porque o que quiser salvar a sua vida, perdê-la-á; mas o que perder a sua vida por amor de mim e do Evangelho, salvá-la-á. | 35 Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. |
| 36 Pois que aproveitará ao homem ganhar o mundo inteiro, se vier a perder a sua vida? | 36 Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? |
| 37 Ou que dará o homem em troca da sua vida? | 37 Що бо людина може дати взамін за власну душу? |
| 38 Porque, se nesta geração adúltera e pecadora alguém se envergonhar de mim e das minhas palavras, também o Filho do homem se envergonhará dele, quando vier na glória de seu Pai com os seus santos anjos. | 38 Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами. |
