Acts of the Apostles 2

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 And when the days of Pentecost were completed, they were all together in the same place.	1 А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.
2 And suddenly, there came a sound from heaven, like that of a wind approaching violently, and it filled the entire house where they were sitting.	2 Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 And there appeared to them separate tongues, as if of fire, which settled upon each one of them.	3 І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.
4 And they were all filled with the Holy Spirit. And they began to speak in various languages, just as the Holy Spirit bestowed eloquence to them.	4 Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5 Now there were Jews staying in Jerusalem, pious men from every nation that is under heaven.	5 А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.
6 And when this sound occurred, the multitude came together and was confused in mind, because each one was listening to them speaking in his own language.	6 І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.
7 Then all were astonished, and they wondered, saying: “Behold, are not all of these who are speaking Galileans?	7 Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?
8 And how is it that we have each heard them in our own language, into which we were born?	8 Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:
9 Parthians and Medes and Elamites, and those who inhabit Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,	9 партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,
10 Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya which are around Cyrene, and new arrivals of the Romans,	10 Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,
11 likewise Jews and new converts, Cretans and Arabs: we have heard them speaking in our own languages the mighty deeds of God.”	11 юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»
12 And they were all astonished, and they wondered, saying to one another: “But what does this mean?”	12 Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»
13 But others mockingly said, “These men are full of new wine.”	13 Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»
14 But Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice, and he spoke to them: “Men of Judea, and all those who are staying in Jerusalem, let this be known to you, and incline your ears to my words.	14 Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:
15 For these men are not inebriated, as you suppose, for it is the third hour of the day.	15 Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.
16 But this is what was spoken of by the prophet Joel:	16 Але це те, що був сказав Пророк Йоіл:
17 ‘And this shall be: in the last days, says the Lord, I will pour out, from my Spirit, upon all flesh. And your sons and your daughters shall prophesy. And your youths shall see visions, and your elders shall dream dreams.	17 — І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.
18 And certainly, upon my men and women servants in those days, I will pour out from my Spirit, and they shall prophesy.	18 І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.
19 And I will bestow wonders in heaven above, and signs on earth below: blood and fire and the vapor of smoke.	19 І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.
20 The sun shall be turned into darkness and the moon into blood, before the great and manifest day of the Lord arrives.	20 Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.
21 And this shall be: whoever shall invoke the name of the Lord will be saved.’	21 А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться.
22 Men of Israel, hear these words: Jesus the Nazarene is a man confirmed by God among you through the miracles and wonders and signs that God accomplished through him in your midst, just as you also know.	22 Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —
23 This man, under the definitive plan and foreknowledge of God, was delivered by the hands of the unjust, afflicted, and put to death.	23 отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;
24 And he whom God has raised up has broken the sorrows of Hell, for certainly it was impossible for him to be held by it.	24 його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.
25 For David said about him: ‘I foresaw the Lord always in my sight, for he is at my right hand, so that I may not be moved.	25 Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
26 Because of this, my heart has rejoiced, and my tongue has exulted. Moreover, my flesh shall also rest in hope.	26 Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.
27 For you will not abandon my soul to Hell, nor will you allow your Holy One to see corruption.	27 Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.
28 You have made known to me the ways of life. You will completely fill me with happiness by your presence.’	28 Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.
29 Noble brothers, permit me to speak freely to you about the Patriarch David: for he passed away and was buried, and his sepulcher is with us, even to this very day.	29 Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.
30 Therefore, he was a prophet, for he knew that God had sworn an oath to him about the fruit of his loins, about the One who would sit upon his throne.	30 Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,
31 Foreseeing this, he was speaking about the Resurrection of the Christ. For he was neither left behind in Hell, nor did his flesh see corruption.	31 він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.
32 This Jesus, God raised up again, and of this we are all witnesses.	32 Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.
33 Therefore, being exalted to the right hand of God, and having received from the Father the Promise of the Holy Spirit, he poured this out, just as you now see and hear.	33 Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.
34 For David did not ascend into heaven. But he himself said: ‘The Lord said to my Lord: Sit at my right hand,	34 Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,
35 until I make your enemies your footstool.’	35 поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.
36 Therefore, may the entire house of Israel know most certainly that God has made this same Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ.”	36 Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.»
37 Now when they had heard these things, they were contrite in heart, and they said to Peter and to the other Apostles: “What should we do, noble brothers?”	37 Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»
38 Yet truly, Peter said to them: “Do penance; and be baptized, each one of you, in the name of Jesus Christ, for the remission of your sins. And you shall receive the gift of the Holy Spirit.	38 Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.
39 For the Promise is for you and for your sons, and for all who are far away: for whomever the Lord our God will have called.”	39 Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»
40 And then, with very many other words, he testified and he exhorted them, saying, “Save yourselves from this depraved generation.”	40 І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»
41 Therefore, those who accepted his discourse were baptized. And about three thousand souls were added on that day.	41 Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
42 Now they were persevering in the doctrine of the Apostles, and in the communion of the breaking of the bread, and in the prayers.	42 Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.
43 And fear developed in every soul. Also, many miracles and signs were accomplished by the Apostles in Jerusalem. And there was a great awe in everyone.	43 І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
44 And then all who believed were together, and they held all things in common.	44 Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.
45 They were selling their possessions and belongings, and dividing them to all, just as any of them had need.	45 Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.
46 Also, they continued, daily, to be of one accord in the temple and to break bread among the houses; and they took their meals with exultation and simplicity of heart,	46 Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;
47 praising God greatly, and holding favor with all the people. And every day, the Lord increased those who were being saved among them.	47 хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися.