Luke 6

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 Now it happened that, on the second first Sabbath, as he passed through the grain field, his disciples were separating the ears of grain and eating them, by rubbing them in their hands.	1 Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.
2 Then certain Pharisees said to them, “Why are you doing what is not lawful on the Sabbaths?”	2 Деякі з фарисеїв їм сказали «Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу»
3 And responding to them, Jesus said: “Have you not read this, what David did when he was hungry, and those who were with him?	3 Ісус відповів їм «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним
4 How he entered into the house of God, and took the bread of the Presence, and ate it, and gave it to those who were with him, though it is not lawful for anyone to eat it, except the priests alone?”	4 Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам»
5 And he said to them, “For the Son of man is Lord, even of the Sabbath.”	5 Далі сказав їм «Син Чоловічий — Владика і суботи.»
6 And it happened that, on another Sabbath, he entered into the synagogue, and he taught. And there was a man there, and his right hand was withered.	6 Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.
7 And the scribes and Pharisees observed whether he would heal on the Sabbath, so that they might thereby find an accusation against him.	7 От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.
8 Yet truly, he knew their thoughts, and so he said to the man who had the withered hand, “Rise up and stand in the middle.” And rising up, he stood still.	8 Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку «Підведись і стань посередині!» Підвівся той і став.
9 Then Jesus said to them: “I ask you if it is lawful on the Sabbaths to do good, or to do evil? To give health to a life, or to destroy it?”	9 Тоді Ісус до них промовив «Питаю вас Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити Спасти життя, чи погубити»
10 And looking around at everyone, he said to the man, “Extend your hand.” And he extended it. And his hand was restored.	10 І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього «Простягни свою руку!» Той зробив так, і його рука стала здорова.
11 Then they were filled with madness, and they discussed with one another, what, in particular, they might do about Jesus.	11 Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити
12 And it happened that, in those days, he went out to a mountain to pray. And he was in the prayer of God throughout the night.	12 Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.
13 And when daylight had arrived, he called his disciples. And he chose twelve out of them (whom he also named Apostles):	13 А як настав день, покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами
14 Simon, whom he surnamed Peter, and Andrew his brother, James and John, Philip and Bartholomew,	14 Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,
15 Matthew and Thomas, James of Alphaeus, and Simon who is called the Zealot,	15 Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,
16 and Jude of James, and Judas Iscariot, who was a traitor.	16 Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
17 And descending with them, he stood in a level place with a multitude of his disciples, and a copious multitude of people from all of Judea and Jerusalem and the seacoast, and Tyre and Sidon,	17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
18 who had come so that they might listen to him and be healed of their diseases. And those who were troubled by unclean spirits were cured.	18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
19 And the entire crowd was trying to touch him, because power went out from him and healed all.	19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20 And lifting up his eyes to his disciples, he said: “Blessed are you poor, for yours is the kingdom of God.	20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати «Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.
21 Blessed are you who are hungry now, for you shall be satisfied. Blessed are you who are weeping now, for you shall laugh.	21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22 Blessed shall you be when men will have hated you, and when they will have separated you and reproached you, and thrown out your name as if evil, because of the Son of man.	22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.
23 Be glad in that day and exult. For behold, your reward is great in heaven. For these same things their fathers did to the prophets.	23 Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
24 Yet truly, woe to you who are wealthy, for you have your consolation.	24 Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
25 Woe to you who are satisfied, for you will be hungry. Woe to you who laugh now, for you will mourn and weep.	25 Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.
26 Woe to you when men will have blessed you. For these same things their fathers did to the false prophets.	26 Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.
27 But I say to you who are listening: Love your enemies. Do good to those who hate you.	27 А вам, що слухаєте, кажу Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,
28 Bless those who curse you, and pray for those who slander you.	28 благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.
29 And to him who strikes you on the cheek, offer the other also. And from him who takes away your coat, do not withhold even your tunic.	29 Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.
30 But distribute to all who ask of you. And do not ask again of him who takes away what is yours.	30 Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
31 And exactly as you would want people to treat you, treat them also the same.	31 І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.
32 And if you love those who love you, what credit is due to you? For even sinners love those who love them.	32 Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.
33 And if you will do good to those who do good to you, what credit is due to you? Indeed, even sinners behave this way.	33 І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга Та й грішники те саме чинять.
34 And if you will loan to those from whom you hope to receive, what credit is due to you? For even sinners lend to sinners, in order to receive the same in return.	34 І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.
35 So truly, love your enemies. Do good, and lend, hoping for nothing in return. And then your reward will be great, and you will be sons of the Most High, for he himself is kind to the ungrateful and to the wicked.	35 Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.
36 Therefore, be merciful, just as your Father is also merciful.	36 Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
37 Do not judge, and you will not be judged. Do not condemn, and you will not be condemned. Forgive, and you will be forgiven.	37 Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.
38 Give, and it will be given to you: a good measure, pressed down and shaken together and overflowing, they will place upon your lap. Certainly, the same measure that you use to measure out, will be used to measure back to you again.”	38 Дайте, то й вам дасться міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.»
39 Now he told them another comparison: “How can the blind lead the blind? Would they not both fall into a pit?	39 Він їм сказав також і притчу «Чи може сліпий водити сліпого Хіба вони обидва не впадуть у яму
40 The disciple is not above his teacher. But each one will be perfected, if he is like his teacher.	40 Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
41 And why do you see the straw that is in your brother’s eye, while the log that is in your own eye, you do not consider?	41 Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш
42 Or how can you say to your brother, ‘Brother, allow me to remove the straw from your eye,’ while you yourself do not see the log in your own eye? Hypocrite, first remove the log from your own eye, and then will you see clearly, so that you may lead out the straw from your brother’s eye.	42 І як можеш сказати братові твоєму Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
43 For there is no good tree which produces bad fruit, nor does an evil tree produce good fruit.	43 Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
44 For each and every tree is known by its fruit. For they do not gather figs from thorns, nor do they gather the grape from the bramble bush.	44 Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.
45 A good man, from the good storehouse of his heart, offers what is good. And an evil man, from the evil storehouse, offers what is evil. For out of the abundance of the heart, the mouth speaks.	45 Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.
46 But why do you call me, ‘Lord, Lord,’ and not do what I say?	46 Чому ви мене звете Господи, Господи, а не робите, що я говорю
47 Anyone who comes to me, and listens to my words, and does them: I will reveal to you what he is like.	47 Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.
48 He is like a man building a house, who has dug deep and has laid the foundation upon the rock. Then, when the floodwaters came, the river was rushing against that house, and it was not able to move it. For it was founded upon the rock.	48 Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.
49 But whoever hears and does not do: he is like a man building his house upon the soil, without a foundation. The river rushed against it, and it soon fell down, and the ruin of that house was great.”	49 Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.»