Matthew 20

NEW JERUSALEM	Біблія
1 'Now the kingdom of Heaven is like a landowner going out at daybreak to hire workers for his vineyard.	1 «Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.
2 He made an agreement with the workers for one denarius a day and sent them to his vineyard.	2 Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.
3 Going out at about the third hour he saw others standing idle in the market place	3 А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.
4 and said to them, "You go to my vineyard too and I wil give you a fair wage."	4 Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.
5 So they went. At about the sixth hour and again at about the ninth hour, he went out and did the same.	5 І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев’ятої години, зробив так само.
6 Then at about the eleventh hour he went out and found more men standing around, and he said tothem, "Why have you been standing here idle all day?"	6 Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?
7 "Because no one has hired us," they answered. He said to them, "You go into my vineyard too."	7 Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.
8 In the evening, the owner of the vineyard said to his bailiff, "Call the workers and pay them theirwages, starting with the last arrivals and ending with the first."	8 Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.
9 So those who were hired at about the eleventh hour came forward and received one denarius each.	9 Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.
10 When the first came, they expected to get more, but they too received one denarius each.	10 Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.
11 They took it, but grumbled at the landowner saying,	11 А взявши, стали ремствувати на господаря,
12 "The men who came last have done only one hour, and you have treated them the same as us,though we have done a heavy day's work in al the heat."	12 Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?
13 He answered one of them and said, "My friend, I am not being unjust to you; did we not agree on onedenarius?
14 Take your earnings and go. I choose to pay the lastcomer as much as I pay you.	14 Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.
15 Have I no right to do what I like with my own? Why should you be envious because I am generous?"	15 Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!
16 Thus the last wil be first, and the first, last.'	16 Так то останні будуть перші, а перші — останні!»
17 Jesus was going up to Jerusalem, and on the road he took the Twelve aside by themselves and saidto them,	17 Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:
18 'Look, we are going up to Jerusalem, and the Son of man is about to be handed over to the chiefpriests and scribes. They wil condemn him to death	18 «Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.
19 and will hand him over to the gentiles to be mocked and scourged and crucified; and on the third dayhe wil be raised up again.'	19 І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп’яли його; а третього дня воскресне.»
20 Then the mother of Zebedee's sons came with her sons to make a request of him, and bowed low;	20 Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.
21 and he said to her, 'What is it you want?' She said to him, 'Promise that these two sons of mine maysit one at your right hand and the other at your left in your kingdom.'	21 Той же сказав їй: «Чого бажаєш?» Відповіла йому: «Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч тебе.»
22 Jesus answered, 'You do not know what you are asking. Can you drink the cup that I am going todrink?' They replied, 'We can.'	22 У відповідь Ісус мовив: «Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?» Сказали йому: «Спроможні.»
23 He said to them, 'Very wel ; you shal drink my cup, but as for seats at my right hand and my left,these are not mine to grant; they belong to those to whom they have been al otted by my Father.'	23 Промовив до них: «Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, — не моє це давати, лише — кому мій Отець приготував.»
24 When the other ten heard this they were indignant with the two brothers.	24 Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.
25 But Jesus cal ed them to him and said, 'You know that among the gentiles the rulers lord it over them,and great men make their authority felt.	25 Ісус же, закликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.
26 Among you this is not to happen. No; anyone who wants to become great among you must be yourservant,	26 Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.
27 and anyone who wants to be first among you must be your slave,	27 І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.
28 just as the Son of man came not to be served but to serve, and to give his life as a ransom for many.'	28 Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.»
29 As they left Jericho a large crowd fol owed him.	29 Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.
30 And now there were two blind men sitting at the side of the road. When they heard that it was Jesuswho was passing by, they shouted, 'Lord! Have pity on us, son of David.'	30 Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: «Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!»
31 And the crowd scolded them and told them to keep quiet, but they only shouted the louder, 'Lord!Have pity on us, son of David.'	31 Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: «Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!»
32 Jesus stopped, cal ed them over and said, 'What do you want me to do for you?'	32 Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: «Що бажаєте, щоб учинив я вам?»
33 They said to him, 'Lord, let us have our sight back.'	33 Вони кажуть йому: «Господи, щоб очі нам відкрилися.»
34 Jesus felt pity for them and touched their eyes, and at once their sight returned and they fol owedhim.	34 Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.