Hebrews 10

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Since the law has only a shadow of the good things to come, and not the very image of them, it can never make perfect those who come to worship by the same sacrifices that they offer continually each year.	1 Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.
2 Otherwise, would not the sacrifices have ceased to be offered, since the worshipers, once cleansed, would no longer have had any consciousness of sins?	2 Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?
3 But in those sacrifices there is only a yearly remembrance of sins,	3 Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи,
4 for it is impossible that the blood of bulls and goats take away sins.	4 бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.
5 For this reason, when he came into the world, he said: "Sacrifice and offering you did not desire, but a body you prepared for me;	5 Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.
6 holocausts and sin offerings you took no delight in.	6 Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.
7 Then I said, 'As is written of me in the scroll, Behold, I come to do your will, O God.'"	7 Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»
8 First he says, "Sacrifices and offerings, holocausts and sin offerings, you neither desired nor delighted in." These are offered according to the law.	8 Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:
9 Then he says, "Behold, I come to do your will." He takes away the first to establish the second.	9 «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.
10 By this "will," we have been consecrated through the offering of the body of Jesus Christ once for all.	10 Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.
11 Every priest stands daily at his ministry, offering frequently those same sacrifices that can never take away sins.	11 Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.
12 But this one offered one sacrifice for sins, and took his seat forever at the right hand of God;	12 Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,
13 now he waits until his enemies are made his footstool.	13 чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.
14 For by one offering he has made perfect forever those who are being consecrated.	14 Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.
15 The holy Spirit also testifies to us, for after saying:	15 Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже:
16 "This is the covenant I will establish with them after those days, says the Lord: 'I will put my laws in their hearts, and I will write them upon their minds,'"	16 «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.
17 he also says: "Their sins and their evildoing I will remember no more."	17 Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»
18 Where there is forgiveness of these, there is no longer offering for sin.	18 А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
19 Therefore, brothers, since through the blood of Jesus we have confidence of entrance into the sanctuary	19 Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,
20 by the new and living way he opened for us through the veil, that is, his flesh,	20 який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,
21 and since we have "a great priest over the house of God,"	21 і маючи великого священика над Божим домом,
22 let us approach with a sincere heart and in absolute trust, with our hearts sprinkled clean from an evil conscience and our bodies washed in pure water.	22 приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.
23 Let us hold unwaveringly to our confession that gives us hope, for he who made the promise is trustworthy.	23 Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.
24 We must consider how to rouse one another to love and good works.	24 І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;
25 We should not stay away from our assembly, as is the custom of some, but encourage one another, and this all the more as you see the day drawing near.	25 не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.
26 If we sin deliberately after receiving knowledge of the truth, there no longer remains sacrifice for sins	26 Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,
27 but a fearful prospect of judgment and a flaming fire that is going to consume the adversaries.	27 а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.
28 Anyone who rejects the law of Moses is put to death without pity on the testimony of two or three witnesses.	28 Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.
29 Do you not think that a much worse punishment is due the one who has contempt for the Son of God, considers unclean the covenant-blood by which he was consecrated, and insults the spirit of grace?	29 Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?
30 We know the one who said: "Vengeance is mine; I will repay," and again: "The Lord will judge his people."	30 Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.
31 It is a fearful thing to fall into the hands of the living God.	31 Страшно впасти в руки Бога живого!»
32 Remember the days past when, after you had been enlightened, you endured a great contest of suffering.	32 Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:
33 At times you were publicly exposed to abuse and affliction; at other times you associated yourselves with those so treated.	33 ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.
34 You even joined in the sufferings of those in prison and joyfully accepted the confiscation of your property, knowing that you had a better and lasting possession.	34 Ви бо й разом із в’язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.
35 Therefore, do not throw away your confidence; it will have great recompense.	35 Не покидайте, отже, цього вашого довір’я, бо воно має велику нагороду.
36 You need endurance to do the will of God and receive what he has promised.	36 Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.
37 "For, after just a brief moment, he who is to come shall come; he shall not delay.	37 Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
38 But my just one shall live by faith, and if he draws back I take no pleasure in him."	38 А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.
39 We are not among those who draw back and perish, but among those who have faith and will possess life.	39 Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу.