Isaiah 64

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 As when brushwood is set ablaze, or fire makes the water boil! Thus your name would be made known to your enemies and the nations would tremble before you,	1 Немов вогонь, що палить смереччя, немов вогонь, що від нього кипить вода, — щоб так ворогам з’явилось твоє ім’я, щоб затряслись народи перед тобою,
2 While you wrought awesome deeds we could not hope for,	2 коли ти твориш страшні чини, яких ми й не сподівались
3 such as they had not heard of from of old. No ear has ever heard, no eye ever seen, any God but you doing such deeds for those who wait for him.	3 і про які ніхто ніколи не чув: ніяке вухо не чувало, ніяке око не видало іншого Бога, крім тебе, що стільки вчинив би тим, що на нього уповають.
4 Would that you might meet us doing right, that we were mindful of you in our ways! Behold, you are angry, and we are sinful;	4 Ти йдеш назустріч тим, що радо чинять правду, що пам’ятають твої дороги. Та ось ти розгнівився, ми ж були згрішили нашим відступством і нашим віроломством.
5 all of us have become like unclean men, all our good deeds are like polluted rags; We have all withered like leaves, and our guilt carries us away like the wind.	5 Всі ми були, немов нечисті, немов забруднена одежа — вся наша справедливість. Усі ми пов’яли, мов те листя; гріхи наші нас несуть геть, наче вітер.
6 There is none who calls upon your name, who rouses himself to cling to you; For you have hidden your face from us and have delivered us up to our guilt.	6 Ніхто не прикликав імени твого й не пробуджувався, щоб тебе триматись, бо ти сховав від нас твоє обличчя і видав нас у руки злочинів наших.
7 Yet, O LORD, you are our father; we are the clay and you the potter: we are all the work of your hands.	7 Тим часом, Господи, ти — наш Батько! Ми глина, ти наш гончар, і всі ми діло твоєї руки.
8 Be not so very angry, LORD, keep not our guilt forever in mind; look upon us, who are all your people.	8 Не гнівайся без міри, о Господи! Не згадуй злочину повсякчасно! Глянь же: Усі ми народ твій!
9 Your holy cities have become a desert, Zion is a desert, Jerusalem a waste.	9 Міста твої святі опустіли; Сіон став порожній, Єрусалим — безлюдний.
10 Our holy and glorious temple in which our fathers praised you Has been burned with fire; all that was dear to us is laid waste.	10 Храм наш святий та славний, де тебе батьки наші прославляли, згорів у пожежі. Усе, що нам було миле, обернулося в руїну.
11 Can you hold back, O LORD, after all this? Can you remain silent, and afflict us so severely?	11 Невже по всім тім, Господи, ти будеш стримуватися, будеш мовчати й понижувати нас без міри?